(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

«Звичаєве право та сьогодення»

  • 16 лютого 2011
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 638
  • Автор: admin
  • 0
<img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2011/02/260/2/001.jpg" style="width: 200px; height: 167px; margin: 8px; float: right; border-width: 1px; border-style: solid;" />— так звучала тема молодіжних дебатів, що проходили 28 січня 2011 року в приміщенні інформаційно-довідкового центру Бориспільської міської бібліотеки в рамках відзначення 172-ої річниці від дня народження нашого видатного земляка, етнографа, фольклориста, поета, громадського діяча, автора слів Державного Гімну України Павла Платоновича Чубинського.<br /> У заході взяли участь депутат Бориспільської міської ради, Голова Молодіжного парламенту міста Борисполя Андрій Крига (ведучий), очільниця інформаційно-довідкового центру Ольга Блакита, член виконавчого комітету міської ради, заступник голови Молодіжного парламенту Віктор Овдієнко, члени молодіжного парламенту Катерина Гладкова, Максим Сорін, депутати міськради Ігор Петренко, Вадим Шапошніков, Юрій Локайчук, Сергій Белінський, заступник начальника міського відділу юстиції Сергій Гавриленко, краєзнавці Андрій Зиль та Сергій Кравчун, працівники бібліотеки, учні та студенти навчальних закладів.<br /> Питання дебатів було сформульоване досить інтригуюче:&nbsp; «Чи є потреба в існуванні звичаєвого права сьогодні?». Проте водночас виглядало дещо дивним з позиції сьогодення. Адже у наш час — в епоху тотального законописання — звичаєве право українців існує хіба що у віддалених, глухих куточках нашої країни і місцях, «не дуже віддалених»… Тож цілком логічно з вуст ведучого злетіло: «Я не знаю, що таке звичаєве право, але готовий дискутувати…»<br /> Ситуацію виправили місцеві краєзнавці Сергій Кравчун та Андрій Зиль, які подали про давні правові стосунки українського народу і, зокрема, бориспільської громади досить ґрунтовні відомості.<br /> Звичаєве право — система неписаних правових норм поведінки членів громади, спрямованих на врегулювання стосунків у різних сферах їхнього життя. Сам термін свідчить про право, яке існувало лише в звичаях народу і було від них невіддільним як одна з важливих ділянок народної свідомості та народних знань. Звичаєве право стало занепадати після першої спроби зафіксувати якісь правові норми на папері. Початок процесу занепаду можна сміливо віднести до часу написання тієї ж «Руської правди» — зведення писаних юридичних норм, що захищали інтереси князівсько-боярської верхівки Київської Русі X століття.<br /> <img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2011/02/260/2/003.jpg" style="width: 300px; height: 154px; float: left; margin: 8px; border-width: 1px; border-style: solid;" />Тож ніхто з присутніх і не помітив, як формулювання питання дебатів змінилося на «чи є сьогодні умови для існування звичаєвого права?» Відповідь на нього несподівано пролунала від депутата-свободівця Ігоря Петренка: звичаєве право нормально функціонує і живе лише у моноетнічному суспільстві; як тільки на його терени потрапляє зайшлий елемент, це право ним «розмивається», а коли цей елемент потрапляє до керівництва і пише закони, які його урівнюють у правах з корінними жителями, то звичаєве право або зникає, або місцеві жителі створюють потім такі умови, що цей елемент або шукає інше місце проживання, або ж пристосовується до місцевих умов... Примітно, що кожен з присутніх щодо цього зробив свої висновки.<br /> Наступне питання заходу звучало взагалі по-чудернацьки: «обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний Гімн України» щодо слів першого куплету Державного Гімну України». Виявляється, з-поміж народних депутатів України не перевелися «герої», яким кортить відволікти увагу народу від наболілих проблем сьогодення і змінити хоча б два рядки Гімну, поглумившись: «Слава Богу, в Україні є і правда, й воля, Вже нам, браття-українці, посміхнулась доля!».<br /> І суть тут не в тому, хто буде автором Гімну після прийняття проекту за<img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2011/02/260/2/002.jpg" style="width: 200px; height: 130px; border-width: 1px; border-style: solid; float: right; margin: 8px;" />кону з такими змінами, а в тому, чи відповідатиме такий Гімн українській дійсності та пам’яті про борців за волю України, які, співаючи його, ішли на смерть. Отож ясність у питанні, чи змінювати текст Державного Гімну, чи ні, вніс також депутат-свободівець — Вадим Шапошніков. Він нагадав присутнім, що слов’янським відповідником грецькому слову гімн є славень. Так, саме урочистими славенями у давнину прославляли свою країну, бажаючи їй добра й процвітання. І невідомо, чи розумілися ті ж комуністи на магії, починаючи гімн УРСР словами «Живи, Україно, прекрасна і сильна…», однак його початок був дуже правильний! Адже у славенях, стверджує депутат міської ради, не повинно бути ніяких натяків на смерть і на те, що все добре має бути тільки попереду. А воріженьки в жодній частині земної кулі ще не зникали, як «роса на сонці»… Отже, безумовно, згодом, можливо, гімн і заміниться на славень, але лише тоді, коли у цьому постане нагальна потреба. Та й Гімн Борисполя згодом переглянеться, де поки «ще віра жива, сила духу і воля…», з якими, згідно з логікою, незабаром може статися щось «неприємне»...<br /> Хотілося б, щоб питання подальших молодіжних дебатів були актуальнішими і злободеннішими, які у молоді «вмикали» б мізки. Наприклад, про знищення останньої рекреаційної зони у місті, про проблему неутилізованих отрутохімікатів, підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті, обґрунтованого чи необґрунтованого підвищення плати за газ, бензин, гречку, комунальні послуги, проблеми утилізації сміття, громадської безпеки, високого чи низького рівня якості життя та ін.<br /> &nbsp;<br /> <p style="text-align: right;"> <em><strong>Мстислав КУТАЛО</strong></em></p>
 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.