(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

Одвічні покровительки долі. Хто вони?..

  • 16 лютого 2011
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 455
  • Автор: admin
  • 0
Як свідчить історія, одвічною покровителькою долі вважається римська Татіана, або ж долучена до лику святих великомучениця Тетяна, яка сповідувала вчення Ісуса Христа, за що й була страчена (це трапилось близько 225 р.) Саме на такій ноті традиційно відкрила засідання Н. В. Йова – директорка музею. Знано, що значно пізніше, але саме в Тетянин день, засновано Московський університет, в одному з флігелів якого було відкрито церкву Тетяни, а святу оголошено покровителькою студентства.
Тепер цей день відзначають не тільки молоді, але й Тетяни будь-якого віку. То ж і наші героїні (і не тільки вони), які зібралися того дня на чергову зустріч-гостину до «Суцвіття», були пронизані по-весняному радісним настроєм, незважаючи на січневий мороз. Бо день видався напрочуд казковим: йшов білий лапатий сніг за вікном, а в залі панував розмай – від щедрості сердець, від вдарованого Богом таланту наших красивих, елегантних, вишуканих і неповторних бориспільських Тетян.
Та, перш ніж познайомити присутніх з гостями зустрічі, авторка публікації нагадала, що навіть в самому музеї працюють дві Тетяни: Тетяна Миколаївна Гойда – старший науковий працівник і Тетяна Анатоліївна Костюк – зберігач фондів. Й оскільки остання у зв’язку з об’єктивними причинами не була на заході, то віншування з Днем ангела приймала Тетяна Миколаївна. На її адресу було що мовити: козачка з Кубані російського походження за порівняно недовгий час оволоділа не тільки фахом музейного працівника, але й достеменно вивчила українську й чудово нею володіє. А її екскурсії та заходи, які проводить у стінах  закладу, фундаментально вичерпні, історично правдиві, класично довершені і просякнуті хвилею сердечної струни.
А от щодо сутності Тетяни Василівни Пивовар, директора дитячого будинку «Берегиня», можна сміливо використати слова з Біблії про те, що людина мусить покласти на серце своє щоденну працю, яку дав Бог для людей, і мозолитись нею довіку під сонцем. Адже ця жінка, до речі, родом з Борисполя, вчителька за фахом і за покликанням Всевишнього, всю себе присвятила діткам – і коли працювала у дошкільних закладах «Веселка» та першому садочку, і особливо тепер, відколи стала фундатором, директором, вихователем і просто МАМОЮ у своїй «Берегині». Не одну бар’єрну сходинку чиновницьких кабінетів здолала, аби створити у стінах свого другого дому такі умови, які б сприяли дітям самоутвердитись, пізнати радощі справді таки сімейного життя. Разом з вихователями та іншими працівниками закладу вона не тільки опікувалась обездоленими дітьми, але й вчить красі: ліпити, вирізати, малювати, вишивати, шити, співати, танцювати і… багато читати. Тож і закономірно, що наша «Берегиня» ось третій рік поспіль є найкращим закладом в області серед аналогічних.
А ще ж Тетяна Василівна володіє незвичним даром – любити не тільки дітей, але й усіх людей. І коли вдома пече пироги, пиріжки, іншу здобу, неодмінно балує смакотою не лише домашніх, але й усю родину з «Берегині» – а це близько 100 осіб. Чарівна й горда, самодостатня і водночас проста, любляча мама для своїх дітей, кохана дружина, гарна невістка, добра Фея для вихованців. Адже навіть на зустріч Тетяна Василівна завітала зі своїми дітками – самодіяльними аматорами, які подарували танок, а Віталій Янута прочитав прекрасну гумореску.
Бориспільці Тетяні Михайлівні Мільченко доля вдарувала не тільки улюблену професію викладача музичної школи по класу фортепіано… Коли її пальці чаклують у чорно-білих хвилях стрімкого моря мрій Шопена, немов нанизуючи в разки феєричних мелодій дивні перлини… А ще ж у Щасливому на її обрії освітилась та найяскравіша зіронька, що засяяла вразливою і лагідною душею ЇЇ долі. І ось уже в парі, в коханні впродовж 33 років. Чаклунка-доля вдарувала родині чудових дітей Олену та Олексія: дочка обрала шлях матусі, а син має технічну спеціальність, як батько.
Окрім музики й пісень, для Тетяни Михайлівни ще одним стимулом у житті є квіти, які вона вирощує у квартирі, на балконі, під віком, на маленькому городі, у полі. А потім дарує ту радість друзям, сусідам, колегам. Тож і чарувала Тетяна Михайлівна Мільченко, завуч Щасливської музичної школи, своїм співом, своїм джерельно-оксамитовим голосом ліричних вкраїнських пісень під супровід гітари Лавріна Юхимовича Захарченка – директора цієї ж школи.
Вкрай важко передати словами колорит і виконавську майстерність творчого тандему Тетяни Валеріївни (солістки) та її чоловіка Олександра Володимировича Лузанів (акомпаніатор), які порадували присутніх віночком народних українських пісень. І хоч молода родина не так давно на терені нашого краю (6 років), але їх уже встигли полюбити слухачі й глядачі Бориспільщини. І не тільки. Адже Таня співає уже 12 літ у хорі свого колишнього вузу – Київського Національного університету культури і мистецтв Поплавського, тож часто виїздить з концертами по Україні. Цей же вуз не тільки дав вищу освіту , але й подарував кохання двом одиноким серцям.
Бо ж для Олександра, або Саші, як ніжно називає його Таня, вона є тим найдорожчим скарбом і суттю життя. Нині подружжя опікується майбутніми зірками, а поки що зірочками у царині пісенного мистецтва – керують вокальною дитячою студією, яка діє при міському культурно-мистецькому комплексі «Академ».
Ну, а для Тані, Тетяни Валеріївни, найкращими словами є пісні – часом веселі, а часом сумні. Бо ж у них, як вважає молода жінка, високий і святий дух, заглиблені і дивні почуття.
Воно й справді так. Бо ж ті пісні, що зривалися на крилах і лилися з душі її, мов з гірської річки, будоражили душу, то загоюючи рани клопотів і сірої буденщини, то підіймаючи її у незвідані висоти. І тим самим немов нарощували крила, леліяли і тамували спрагу пісних днів, даруючи дні скоромні і бажання сподіватись, жити і творити…
Добігала свого фінішу чергова зустріч. І, як завжди, наші гості отримали дарунки від міської влади, яку представляли Л. В. Пасенко – заступник міського голови, Н. Л. Бондаренко – головний спеціаліст міського відділу культури, молоді і спорту; від районної ради в особі С. О. Герасименко – радника голови районної ради; П. К. Жувака – депутата міськради, голови міської організації Народної партії, голови правління ВАТ «БМУ-53», нашого постійного благодійника; М. П. Стариченка – члена виконавчого комітету міськради, генерального директора фірми «Петролтехсервіс» та генерального директора ПП «МакДі»; В. М. Бурмістрова – генерального директора заводу будівельних матеріалів «Астор»; О. С. Онищенка – директора ТОВ «ПМ-Інвест»; В. Й. Мельника – директора ТОВ «Ольвія»; М. М. Нанінця – редактора газети «ТС»; Б. П. Кошеля – нашого постійного учасника засідань «Суцвіття» та більшості активісток-«суцвітянок».
А насамкінець усіх присутніх подивували кулінарні вироби героїнь зустрічі та величезний торт від міського голови А. С. Федорчука.

Валентина САЙКО,
завідувачка вітальні «Суцвіття»
при Бориспільському історичному музеєві

 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.