«Місто прозорих мурів»
- 10 березня 2011
- Відгуків: 0
- Переглядів: 528
-
Очевидно, більшість з вас, читачі, подивуються: що може робити співачка у стінах бориспільської бібліотеки? Та не поспішайте з висновками. Адже ви, певно, думаєте про цю миловидну жіночку тільки як про заслужену артистку України, яка свого часу разом з поетом О. Бригинцем створила мистецьку агенцію «Територія А», записала сольний диск «Іграшка», а разом з В. Павліком – «Диво».Анжеліка – досить колоритна постать, журналістка за фахом, солістка за покликанням. І не тільки. У її житті трапилось, здавалось би, непоправне: важка недуга на тривалий час прикувала Анжеліку до ліжка. Та вона не скорилася долі, бо ж …українкою народилася… із потужною силою духу. Саме тоді до неї й прийшло Боже благословіння, яке відкрило досі не знаний світ: вона почала вишивати. І не відомими нам гладдю чи хрестиком, характерним для української вишивки. Анжеліка поєднала українську народну вишивку з модерном, тобто відкрила нову течію – етномодерн. Вона перетворила етнічну виставку у сучасне мистецтво.
Тож саме у цьому амплуа стала відомою не тільки в Україні, а й далеко за її межами
– Франції, Польщі, Болгарії. Новий вид мистецтва А. Рудницької полонив зали на 70 виставках, де майстриня отримувала схвальні відгуки і високі нагороди. Тільки торік Анжеліка, представляючи Україну на Міжнародному фестивалі культури і мистецтв у Кореї, за свої шедеври удостоєна звання Світового майстра.
Те «диво» майстрині, і просто красивої жінки, сьогодні прикрашає культурно-мистецький довідковий центр міської бібліотеки для дорослих. Тема її творінь органічно поєдналась в такій красивій і символічній назві як «Місто прозорих мурів» – бо ж для мистецтва не повинно бути обмежень. А хіба наш Бориспіль може стояти осторонь краси? І цю виставку, яка подорожувала обласними центрами України, допоміг «запросити» й до нашого міста міський голова Анатолій Федорчук, зробивши такий унікальний весняний дарунок для жінок міста.
Крізь вишуканість ліній, при допомозі муліне, металевої, голкової вишивки в уяві постає витончена, інтелігентна душа майстрині, котра уміє розмовляти суто зі своїм світом різними кольорами природи, окрім чорного, і символами. Найбільше тут стрінеш дерев, але не таких, які навколо нас, а неземних, які мають крила, але без коріння. Ви тільки замисліться, і тоді зможете збагнути достеменно філософію буття, навіть свого. Дерево – це той же символ життя, родоводу, пізнання. Тож прийдіть і знайдіть на картинах саме своє дерево. І прислухайтесь: чи таким ви його уявляли?
Її дерева справді унікальні, неповторні, квітучі, різнобарвні. Ви їх побачите і в «Садку чеснот», і в «Пралісі» краси і мрій. А ще в Анжеліки дерево асоціюється з яйцем. І знову цьому є пояснення: адже з «яйця-райця» народився Всесвіт. Саме тому український народ зберіг традицію Великодньої писанки . Анжеліка Рудницька однією , а можливо, і першою поєднала на своїх картинах-вишивках дерево життя, «яйце-райце» і писанку.
І хоч сама майстриня ще не добралася до Борисполя, але неодмінно до нас завітає, й про це ми також вам повідомимо, про неї повідали на відкритті виставки Людмила Пасенко – заступник міського голови, Жанна Кручиніна – директорка бібліотеки, Ірина Опалій та Ольга Блакита – працівниці бібліотеки, Людмила Кущ – викладач етнодизайну ліцею «Дизайн-освіта». До речі, досить лаконічно визначила Людмила Володимирівна сутність творінь вишивальниці: «Анжеліка творить не розумом, а душею, вона уміло й лаконічно користується тим, що дано Богом. І я дуже б хотіла, аби такими були усі вчителі».
Тож не баріться, а поспішіть до бібліотеки. Адже виставка триватиме тільки до 21 березня.
Валентина САЙКО