Чи постане в районі переїзду амбулаторія сімейної медицини?

Сімейна медицина… Схоже, поєднання цих слів сьогодні набуває все більшої популярності. Кажуть, за такою медициною майбутнє. Адже нині сімейна медицина розвивається у всьому світі. Вона, на відміну від звичайної, має суто індивідуальний характер, пов’язаний з конкретними районами обслуговування (значно меншими), ближчим розміщенням до місць проживання громадян, а отже, кращим знанням лікаря стану здоров’я своїх пацієнтів, які належать до тієї чи іншої родини, сім’ї.

Питання створення медицини майбутнього порушується і в Борисполі. Уже нібито один заклад сімейної медицини у місті є — в районі УМБ-17, тільки він трохи не відповідає встановленим стандартам. А ще міська влада хоче, щоб амбулаторія загальної практики сімейної медицини постала на вул. Київський шлях, 11,  в районі залізничного переїзду.

Таке бажання справді заслуговує похвали: мешканцям зазначеного району не довелося б їхати аж у центр до районної лікарні, «паритися» там у виснажливих чергах, і саму ЦРЛ це розвантажило б. Пройшовся трохи і — в лікаря, без ніяких черг, та й лікарю недовго зайти, якщо ти неспроможний…

Проте… Щось не в’яжеться у нас з цією амбулаторією, ось уже два роки… Хоча ремонт майбутнього приміщення вже зробили — за кошти з міського бюджету, профінансувавши двічі. Так, у 2009 на капітальний ремонт приміщення було виділено 299 тис., з яких використано 246 108 гривень, а в 2010 році на поточний ремонт фасаду цього приміщення із запланованих 98 950 використано 73136,4 гривень. Тож загальна сума, яка пішла на ремонт, становить 319 244,4 грн. Тридцять наших медичних працівників закінчили курси із підготовки лікарів сімейної медицини й отримали відповідні сертифікати. Вже від Центральної районної лікарні призначені лікарі, які там працюватимуть… Однак відкриття амбулаторії чомусь відкладається, між медичними працівниками і представниками міської влади точиться суперечка, яка зводиться до питання коштів, необхідних для облаштування амбулаторії належним оснащенням та устаткуванням. То може, ніякої амбулаторії і не буде? Тоді що?

Депутат Бориспільської міської ради, член постійної комісії з питань охорони здоров’я, екології та соціального захисту населення Анатолій ПАСІЧНИЙ:
— Створення медичного закладу у районі переїзду, де проживають близько 7 тис. мешканців, — це моя пропозиція, висловлена два роки тому на сесії міської ради V скликання. Чим погано, якщо там чергуватимуть дільничні терапевт і педіатр, аби хворим не доводилося їхати у центральну поліклініку? Лікарі б до обіду приймали громадян у своїх кабінетах, а після — відвідували б котрогось із хворих. Міський голова підтримав ідею створення там медичного закладу і дав доручення заступнику головного лікаря Бориспільського району В. І. Ляшенку розробити відповідний проект. І процес пішов. Згодом були виділені кошти на ремонтні роботи, які виконало КП «ЖРЕУ». А потім — зупинка. Чому? На мою думку, керівництву райлікарні трохи забракло бажання втілювати цей проект в життя. Так, на одній із останніх зустрічей ним порушувалися питання і про рентген-кабінет, і про умови лабораторних досліджень та інших видів діагностики, і про наявність печатки, якою потрібно закривати лікарняний лист. Як на мене, кому потрібно, той з’їздить до ЦРЛ і пройде необхідні дослідження, а 70 % відсотків хворих на ГРЗ чи ГРВІ отримають медичні послуги безпосередньо тут, придбають ліки і підуть додому лікуватися. І той же лікарняний, якщо треба, відкриють, а по завершенню лікування можна і в ЦРЛ завітати, щоб поставити на ньому печатку.

Мене не обходить, як такий медичний заклад називатиметься. І не розумію, чому так все ускладнили. Адже для того щоб, там працював дільничний лікар, з обладнання йому потрібні лише стіл і стілець, які я навіть готовий придбати. Звичайно, на створення амбулаторії сімейної медицини, згідно з вимогами чинного законодавства, де передбачена наявність всілякої апаратури, лабораторії та іншого, ми не «потягнемо», бо це дуже дороге «задоволення». А ось написати на табличці «дільничний лікар» зможемо. І хай він приймає хворих. Це реально. Маю чітке уявлення, як це все буде.

Лікар-терапевт ЦРЛ Степан КАПУЩАК:

— Амбулаторію загальної практики сімейної медицини потрібно створювати так, як це передбачено у наказі Міністерства охорони здоров’я. Тобто такий медичний заклад має бути окремою юридичною особою, повинен мати свою печатку, штатний розпис, головного лікаря, який би вирішував усі проблеми, які виникатимуть у процесі роботи. Сьогодні хочуть на відремонтованому фасаді повісити табличку і не забезпечити внутрішнє наповнення. Амбулаторія повинна мати свою лабораторію, денний стаціонар, свої УЗІ, електрокардіограму, реєстратуру, старшу медсестру, маніпуляційний кабінет, свій автомобіль — усе своє! Хворі нікуди не повинні додатково їздити, усе має робитися на місці. А на необхідне оснащення потрібно близько півмільйона. Де такі кошти візьмуться?
Подивіться на сімейну амбулаторію, створену 5 років тому в районі УМБ-17. Там є кілька лікарів, дві чи три медсестри… І що? І хворі до них майже не звертаються. Судіть самі. Ви до мене прийшли, я вас оглянув і призначив здати аналізи. Вам доведеться їхати в лабораторію райлікарні, потім їхати за їхніми результатами. Що ви виграли?

А в районі переїзду проживає чимало теперішніх і колишніх працівників аеропорту, які безкоштовно обслуговуються в аеропортівській поліклініці. Ми лише за викликом до них приїздимо… Тож у створенні там ще однієї неправильної сімейної амбулаторії я не бачу сенсу. Це має бути передбачено відповідною державною програмою. До того ж заклад сімейної медицини не обов’язкового повинен створюватися з підпорядкуванням ЦРЛ, він може постати і функціонувати, будучи на балансі й міської ради.

Розпорядником коштів, які надходитимуть до амбулаторії, має бути головний лікар цього закладу, а не ЦРЛ. Та й лікарі не повинні працювати в одному місці, перебуваючи в штаті іншого медзакладу.

Якщо вже на Київському шляху, 11 проведений ремонт, то це приміщення можна використати для розвантаження медогляду у військкоматі і для профогляду. Це було б доцільно. Адже чому здорові люди, які проходять профогляд, повинні перебувати в одному приміщенні ЦРЛ разом з хворими?

P.S. Ось така виходить неув’язочка. Пообіцяти — пообіцяли, а довести до пуття нема за що. Зрозуміло одне, що відремонтоване приміщення ніхто в оренду не здаватиме, принаймні найближчим часом, і що, цілком можливо, там буде щось медичне. А сімейна медицина у Борисполі, напевне, дійсно залишиться справою європейського майбутнього. Та чи близького?

Мстислав КУТАЛО