(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

Російська супердержава чи мильна бульбашка?

  • 08 липня 2011
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 815
  • Автор: admin
  • 0

Щороку 9 травня, і цей рік не став винятком, є приводом для російських можновладців прославляти себе як велику державу, що зупинила наступ нацистів. Росіянам, та й решті світу, намагаються вбити в голови міф, нібито «рускій дух» найнезламніший. І що Другу світову, як недавно просторікував Путін, вони виграли б і без України. З ідеєю, власне, «своєї» перемоги «кремлівці» носяться багато десятиліть. Схоже, що окрім «побєди», на підтвердження статусу супердержави їм показати уже нічого. Аби зрозуміти, чим насправді є сучасна Росія, достатньо спробувати роздивитися її зблизька.

Росіяни вимирають шаленими темпами

   У Росії з різних на те причин катастрофічно зменшується кількість населення. Для цього, як виявилось, не потрібно ніяких воєн. Росіяни, як ніхто інший, вміють знищувати себе самі. Зокрема і алкоголем. Смертність перевищує народжуваність у середньому в 1,8 раза, а в окремих регіонах у 2-3 рази. Берлінський інститут населення і розвитку минулого року провів дослі дження під назвою «Падіння світової держави». Як зазначено в цій праці, очікувана тривалість життя в Росії не перевищує 69 років, причому цей показник у чоловіків становить 62,8 року, що менше навіть, ніж в Бангладеші. Сьогодні росіянин живе в середньому на шість років менше, ніж китаєць, і на 13 років менше, аніж німець.

   Після розпаду СРСР у 1991 році кількість населення Росії далі зменшу ється, і вже скоротилося зі 148 міль йонів 20 років тому до 142 мільйонів за переписом 2010 року. Федеральна служба статистики (Росстат) передба чає подальший спад до 127 мільйонів до 2031 року. В Берлінському інсти туті роблять прогноз про 116 мільйо нів до 2050 року, в результаті чого Росія може опинитися на 14 місці за кількістю населення, позаду Мексики і Філіппін.

   За останніми ж відомостями Берлінського інституту, росіяни в 5 разівчастіше, аніж жителі Європейського Союзу, стають жертвами злочинів і дорожньо-транспортних пригод. Вірогідність бути вбитим у Росії в 20 разів вища, аніж у країнах Євросоюзу. Із самогубствами ситуація взагалі жахлива. Офіційна статистика говорить, що в Росії щорічно вкорочують собі віку від 50 до 58 тисяч осіб. Більше тільки у Китаї та Індії, однак ці країни, потрібно розуміти, мають понад мільярд жителів кожна. У вбивствах та самогубствах вирішальну роль відіграють спиртні напої, зокрема, у 72 % вбивств і 42 % самогубств.

   На думку експертів, реальна кількість хворих, що зловживають алкоголем, у Росії може перевищувати й 13 мільйонів. Георгій Бурсов у статті «Крах «руского міра»: криза, гниття, розпад» взагалі називає цифру 37 мільйонів алкозалежних росіян. Міністр охорони здоров’я і соціального розвитку Росії Тетяна Голікова 2009 року заявила, що середньостатистичний росіянин вживає близько 18 літрів алкоголю за рік. За оцінками Всесвітньої організа ції охорони здоров’я, якщо кількість переважає 8 літрів у рік, то це вже небезпечно для здоров’я нації. Кожен додатковий літр поверх цієї межі скорочує тривалість життя чоловіків на 11 місяців, а жінок на 4. Примітно, що 63,9% смертей від алкоголю припадає саме на сильну половину росіян.

   Не ліпша ситуація і з наркоманами. За даними офіційної статистики за 2009 рік, в Росії кількість наркоманів оцінювали в 503 000 осіб. Йдеться про тих, які стоять на обліку в диспансері, а реальна кількість, розрахована за методикою ООН, – більше 2,5 мільйона. Сьогодні важко назвати точну кількість наркозалежних у Росії, однак вона неупинно збільшується. За відомостями Федеральної служби з контролю за обігом наркотиків, щодня в Росії від вживання наркотиків помирає 80 осіб, більше 250 стають наркоза лежними.

   Росте наркоманія, росте і кількість хворих на СНІД. Міжнародні органі зації називають цифру 3 і більше мільйонів Віл-позитивних громадян Росії. Основна група заражених росіян — це, знову ж таки, чоловіки у віці 30-45 років. Друга група – молоді жінки.

Мусульмани потроху витісняють…

   На тлі невпинного зменшення населення серед слов’янської частини Росії, а особливо серед молодих та середнього віку чоловіків, випливає проблема засилля мусульман. Сьогодні не існує точної цифри мусульман у Росії, однак окреслились чіткі тенденції до збільшення їхньої кіль кості. Для прикладу, 2007 року «Islam News» називали цифру 25 мільйонів осіб, що сповідують іслам і проживають на території Російської Федерації. За відомостями британського видання «Economist», мусульман в Росії за два останні десятиліття збільшилось на 40 %. Про те, наскільки впевнено почувають себе мусульмани, говорить хоча б кількість новозбудованих мечетей. «Раніше у мусульман Росії було всього 94 мечеті, сьогодні ж їх в десятки разів більше. Для прикладу, в Башкортостані було 26, а сьогодні 1016 мечетей, в Татарстані — 15, а сьогодні 1300. У Росії загалом існує понад сім тисяч мечетей, працює сім ісламських вишів, десятки медресе (середня і вища школа в мусульман), більше 20 тисяч мусульман здійснюють хадж», — розповідає Глава Центрального духовного управляння мусульман Росії ТалгатТаджуддін в одному зі своїх інтерв’ю.

   Суттєво зменшилась кількість корінних росіян і в самій столиці — Москві. За відомостями журналу «РБК» (№ 11, 2007 р.), національний і етнічний склад Москви виглядає так: росіяни — 31%, азербайджанці — 14%, татари, башкири, чуваші — 10%, українці — 9%, корейці, китайці, в’єтнамці — 6%, таджики, узбеки, казахи, киргизи — 5%, чеченці, дагестанці, інгуші — 4%, вірмени — 4%, білоруси — 3%,грузини — 3%, молдавани — 3%, цигани — 2%, євреї — 1%, інші народи — 5%. Виходить так, що у столиці Російської держави самі ж росіяни стають поступово національною меншиною. Мусульманські лідери вже тепер закликають прибрати з герба Росії православну символіку.

   У Москві минулого року розгорнулася справжня війна між корінними росіянами та людьми східної зовнішності. В столиці Росії тривали масові безлади та жорстокі бійки між обома сторонами. Регулярні сутички на тлі расової та релігійної нетерпимості виникають і в інших регіонах Росії. Нерідко мусульмани і православні влаштовують масові бійки й у лавах російської армії. Відео таких зіткнень можна знайти в соціальних мережах. Окрім того, над Росією серйозно нависла загроза тероризму. Росіяни все більше і більше бояться виходити на вулиці, їздити в метро. Щороку на території Російської Федерації фіксують близько 800 терористичних актів.

Росія розпадеться на дрібні країни?

   Багато спеціалістів прогнозують Росії у майбутньому розпад і поділ на менші держави, адже навіщо самодостатнім мусульманським лідерам президент-християнин. «Багато регіонів (Татарстан, Башкортостан, можливо, Карелія) в перші ж дні кризи проголосять незалежність. Загалом, і інші регіони, де є більш-менш самостійні і дієздатні місцеві еліти, вже на другий день можуть наслідувати їх», — пише у своїй статті Георгій Бурсов.

   Не меншою небезпекою є й так звана «Китайська загроза». Навіть такий великий авторитет для росіян та святий Російської православної церкви Серафим Вирицький ще на початку XX століття прогнозував розпад Росії на дрібні частини через засилля народів зі Сходу. Мовою оригіналу: «Когда Восток наберёт силу, всё станет неустойчивым. Число на их стороне, но не только это: у них работают трезвые и трудолюбивые люди, а у нас такое пьянство»… «Наступит время, когда Россию станут раздирать на части. Сначала её поделят. А потом начнут грабить богатства. Запад будет всячески способствовать разрушению России и отдаст до времени восточную её часть Китаю. Дальний Восток будут прибирать к рукам японцы, а Сибирь — китайцы, которые станут селится в Россию, жениться на русских и, в конце концов, хитростью и коварством возьмут территорию Сибири до Урала. Когда же Китай пожелает пойти дальше, запад воспротивится и не позволит», — таким описував майбутнє своєї батьківщини святий Серфим.

   Численні аналітики з усього світу тепер цілком погоджуються з прогнозами Серафима. Зародки цих процесів бачимо вже зараз. Чоловіче населення вимирає, спивається та підсідає на наркотитки, натомість невпинно розвивається наддержава Китай, яка невдовзі потребуватиме нових територій, а пусті землі Росії — ідеальний варіант. Та й сама Росія, через нестачу своїх людей, потребуватиме робочих рук з інших держав.

Навіщо нам такий «брат»?

   Цікаво, що в уявленні росіян немає жодної країни, яку б вони безапеляційно вважали своїм другом. За даними одного соціологічного опитування, «друзі» РФ, на думку росіян, розташовані у списку таким чином: Білорусія — 38 %, Казахстан — 23 %, Китай — 14%, решта голосів розподілились між Німеччиною, Францією, Індією, Венесуелою тощо. Про Україну там і не згадують.

   Згідно з результатами соціологічного опитування, проведеного Всеросійським центром дослідження громадської думки 2009 року, 21 % росіян вважає Україну ворожою державою. Ворогом номер один росіяни назвали США, номер два – Грузія, а Україна посіла «почесне» третє місце. Результати аналогічного дослідження, проведеного російським «Левада Центром» і КМІС, показали ще гірші результати. Зокрема, 62 % опитаних росіян заявили про негативне ставлення до України. Парадоксально, однак українці, яких росіяни вважають ворогами, ставляться до росіян вельми по-дружньому. Згідно з тим же опитуванням «Левада-Центру» і КМІС, 91 % українців позитивно відгукується про Росію. Дивні ж бо ми люди! Нас не люблять, ганять і відштовхують, а ми і далі «ліземо» обніматися.

   Складається враження, що українці через павутину заангажованих російських та проросійських ЗМІ уже не здатні сформувати об’єктивне ставлення до «старшого брата». В самій же Росії, як бачимо, ситуація кардинально інша, і ні російські ЗМІ, ні місцеві політики не соромляться лаяти українців останніми словами. Для них ми, бач, вороги, а для нас вони — друзі.

   Дивлячись на сумні перспективи Росії, починаєш розуміти, як добре, що ми з ними уже не одна країна і, дякувати Богу, ніколи такою не станемо. Від супердержави залишилась хіба назва. Як то кажуть, не копай яму собі, а то сам у неї потрапиш. Росія нав’язує нам свою Церкву, а та у недалекому майбутньому ризикує бути витісненою мусульманами у самій Росії. Росіяни претендують на Крим, території Грузії, а натомість скоро втратять і те, що мають.

   Російська «імперія», проте, не хоче занепадати наодинці, а тому всілякими методами намагається потягнути за собою і нас. Прикро, однак, що провладні політики в Україні ідуть на повідку у своїх кремлівських «наставників». Не виключено, що саме тому Україна часто разом з Росією ділить останні місця у численних світових рейтингах, які стосуються благоустрою населення, економічної привабливості країни, рівня життя тощо.

   Росія, схоже, невдовзі сама розпадеться, немов карткова хатка, а разом з цією «хаткою» розваляться й утопічні імперіалістичні прагнення кремлівської еліти. Нам же, все-таки, варто бути мудрими і не поспішати разом з «братами» розвалювати свою країну. Як писав Тарас Шевченко, «У всякого своя доля, І свій шлях широкий»... Дай же, Боже, нам розуму іти своїм шляхом і ніколи більше не переступати на чужу та стоптану сусідську стежку, на якій не одне століття наші предки оббивали собі ноги.

Підготував Святослав КОСТЮК.
Газета«ВО Свобода»

 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.