№ 299

 6 листопада — чергова річниця взяття Києва  Детальніше →

«Ой горе тій чайці,
чаєчці-небозі,
що вивела чаєняток
при битій дорозі…»

  Детальніше →

У складний час економічних і політичних перетворень психіка кожної окремої людини весь час перебуває під негативним тиском суспільства, яке дуже часто стукає у двері в образі сусіда по під’їзду, дільничного інспектора чи начальника по роботі, а крім того постійно нагадує про себе з екрана телевізора чи монітора. Людина — істота соціальна і вберегтися від стороннього впливу багатьом з нас не те, що складно, а часто просто неможливо. Тому  іноді й виникає конфлікт між соціальною і біологічною сутністю людини, що, в свою чергу, призводить до того, що клітка, яка стримує «звіра» в людині не витримує, і тоді чекати можна найгіршого…  Людина не народжується маніяком. Генетично це не передається. Хоча до середини ХХ століття вважали, що маніяка можна визначити за кількома рисами — потворне обличчя, витягнуті вуха, довгі пальці. Психологи запевняють, що, навпаки, чим непривабливіша зовнішність людини, тим вона є добрішою.  Маніяків серед нас більше, ніж нам здається. От тільки одні убивають і ґвалтують, а інші можуть бути тихими і милими. Манія або маніакальність — це один із найвищих ступенів залежності від чогось, кажуть фахівці. Того ж таки футбольного фаната можна назвати маніяком, але тільки футбольним.  Детальніше →