Як розпізнати справжнього маніяка
- 10 листопад 2011
- Відгуків: 0
- Переглядів: 1080
-
У складний час економічних і політичних перетворень психіка кожної окремої людини весь час перебуває під негативним тиском суспільства, яке дуже часто стукає у двері в образі сусіда по під’їзду, дільничного інспектора чи начальника по роботі, а крім того постійно нагадує про себе з екрана телевізора чи монітора. Людина — істота соціальна і вберегтися від стороннього впливу багатьом з нас не те, що складно, а часто просто неможливо. Тому іноді й виникає конфлікт між соціальною і біологічною сутністю людини, що, в свою чергу, призводить до того, що клітка, яка стримує «звіра» в людині не витримує, і тоді чекати можна найгіршого… Людина не народжується маніяком. Генетично це не передається. Хоча до середини ХХ століття вважали, що маніяка можна визначити за кількома рисами — потворне обличчя, витягнуті вуха, довгі пальці. Психологи запевняють, що, навпаки, чим непривабливіша зовнішність людини, тим вона є добрішою. Маніяків серед нас більше, ніж нам здається. От тільки одні убивають і ґвалтують, а інші можуть бути тихими і милими. Манія або маніакальність — це один із найвищих ступенів залежності від чогось, кажуть фахівці. Того ж таки футбольного фаната можна назвати маніяком, але тільки футбольним.
Чи здатна людина на вбивство, підкажуть психологічні тести, але проводити їх має лише фахівець. Наприклад, за допомогою чорнильних плям Роршаха (психодіагностичний тест для дослідження особистості) визначають накопичення афектів та готовність до афективного вибуху. Якщо поділити все населення планети за силою нервової системи, то середньої сили нервову систему мають 50 %. Десь 20–25% — люди із сильною нервовою системою — вони витримують практично будь-які стреси. Всі інші — це група ризику. Та щоб випустити на волю «внутрішнього звіра», який почне убивати і нищити, навіть людям зі слабкою нервовою системою треба пережити колосальний стрес.
А що ж тоді робити звичайним громадянам? Як зрозуміти, кого з людей краще зайвий раз обійти стороною? Як стверджують психологи, маніяка-психопата може виказати манера розмови. Навіть повне безумство, що озвучується людиною з психічними розладами може звучати як істина в останній інстанції, а люди зі здоровою психікою не тільки дослухаються до них, але нерідко ще й погоджуються з їхніми судженнями, ніби перебувають під гіпнозом. Американські психологи зробили спробу визначити спосіб, який би допоміг уникнути впливу середньостатистичного психопата. Проаналізувавши мову 52 вбивць, 14 з яких були визнані маніяками, вчені встановили, що злочинців-психопатів виказують ідентичні мовленнєві особливості. Перш за все, мова маніяків насичена емоціями. Якщо нормальна людина, розповідаючи історію, весь час вживає форми теперішнього часу, ніби переживає все по-новому, то психопат розповідає про все в минулому часі. Будь-яка розповідь, навіть про вчинені злочини, ведеться ним лише з точки зору причинно-наслідкових зв’язків. Крім того, на психопатію може вказувати постійне вживання виразів типу «тому що», «оскільки», «таким чином» і т.п. Так психопат намагається знайти раціональне виправдання своїй поведінці, пробує оцінити власні діяння як логічний підсумок якогось певного «плану» (щось на зразок «так повинно було бути», «так вирішили вищі сили (боги, доля)» і т.п.). Дослідники також підрахували, що люди з маніакальними схильностями вдвічі частіше використовують слова, що спрямовані на задоволення основних матеріальних цінностей (їжа, питво, гроші). Маска «інтелектуала» часто підтримується з допомогою незрозумілого ірраціонального мичання. Психологи відмічають, що часте переривання мови необхідне для того, щоб на ходу обдумати висловлювання. Тому якщо ви часто чуєте від співрозмовника «ээээ», «мммм», «ааааа», це ще не означає, що перед вами мудрий співбесідник, який настільки заглиблений в роздуми, що йому ніколи випалювати слова одне за одним. Цілком можливо, що в цей момент він просто підшукує «логічні» формулювання для своїх нав’язливих ідей.Для того щоб визначити тестові слова, за якими можна визначити психопата, вчені використали комп’ютерну програму, що спочатку була розроблена для аналізу текстів, які публікуються в соціальних мережах. Вчених зацікавило питання, як підсвідомість (таємно від нас самих) структурує мову, як слова, що приховують наші справжні наміри, виходять назовні. У результаті досліджень виявилося, що психопати становлять лише 1 % від загальної маси населення, вони дуже егоїстичні і їм абсолютно не властиве співчуття. Тож, заговоривши з незнайомою людиною, зверніть увагу на її мову, можливо, саме це збереже вам не лише здоров’я, а й життя.
Володимир ПЕТРЕНКО