Санскрит — ключ до вивчення історії і мови України
- 20 квітня 2012
- Відгуків: 0
- Переглядів: 1332
-
У Києві, 29 березня, відбулася презентація книги Василя Кобилюха «Праукраїна і санскрит». На зустріч з автором, медиком, мовознавцем-санскритологом, дослідником до Будинку Спілки письменників України прибули люди, які прагнуть знати правду про багату прадавню історію України, а також про найдавнішу, упорядковану, священну прамову українців — санскрит.
«У VІ тис. до н. е. наш народ уже вживав слова козацького називництва… булава, отаман, гетьман, шабля, кіш, чета, козак», — пояснює дослідник.
На думку автора, саме праукраїнці створили знаки Зодіаку і прадавній календар за сонячним циклом (з 5508 р. до н. е), за яким жили до 988 року — до запровадження християнства. Тож 2012 року Україні, яка мала з давніх-давен Сонцепоклонницьку віру, виповнилося 7520 років! Ще з того часу, намагається довести В. Кобилюх, Оріяну почали називати Україною! А Україна із санскриту означає «Могутня держава Сонця».
Окрім того, В. Кобилюх на зустрічі розповів про неймовірно важливі і цікаві речі, підтверджені науково, про які багато хто раніше не чув. Зокрема, про те, що не можна допускати чужих людей на свій город, бо не родитиме земля.
На Землі працює біоенергетична система. Тож при розкопках часто не закривають могили (особливо тисячолітньої давнини), які захищають нашу планету від посухи, вітрів, природніх катаклізмів; саме тому замерзають дерева, ми спостерігаємо численні катастрофи, спричинені природними явищами.
Пан Василь розповів, що Атлантида, яку вчені шукають понад 100 років, — це Карпати і Подільські висоти, які не поглинув потоп. Українські колискові, обрядові пісні сягають давнини щонайменше 40 тисяч років! Єгипетські піраміди — вторинне явище; у Криму і Сербії є піраміди, збудовані раніше. Він розповів про лікувальну силу санскриту — найдосконалішої, гармонійної первісної мови.
Тлумачення деяких українських слів із санскриту В. Кобилюхом:хліб — «шматок найбільшого бажання»,
жито — «перемога, прибуток»,
пшениця — «годувальниця»,
бандура — «прекрасна, чарівна, чудова, прихильна, прикрашена»,
арії — «творці своєї шани і величі; благородні, божественні, достойні, вірні, дужні, високошановані»,
мова — «говорити, розмовляти, сіяти, сяяти»,
слово — «володіти хвалою»,
Київ — «життя Бога»,
скіфи — «народ, який досяг досконалості»,
хозари — «ті, що винищують книги і світло»,
Ірпінь — «чиста вода»,
Черкаси — «благочестиві сонцепоклонники»,
Гомер — «здібний, винахідливий, найбільш обдарований» (порівняйте з грецької — «сліпий»),
Буг — «земля, життєва дорога»,
Борисфен — «той, що стелиться через усю державу»,
Атлантида — «тривале терпіння білих, тих, що випромінюють світло, шанованих, співучих, привітних»,
борщ — «підсмажений, заправлений, рясний, вибраний»,
майдан — «місце свіжих (радісних) новин, повідомлень»,
школа — «місце виправлення, руху вперед…»,
Надія — «народжений над річкою»,
Буковина — «земля могутньої (сонячної) мудрості»,
ватра — «володіти захистом, посідати скарб»,
Галичина — «володар Землі й Сонця»,
Русь — «країна сяйва, блиску та розкішної краси»,
пан — «дивовижний, чудовий; той, що викликає пошану, повагу, котрий приваблює своєю величністю, красою та вмінням, пристойністю та гідністю в житті та праці».
Повернути споконвічні, прадавні назви, наголошує Василь Кобилюх у книзі «Праукраїна і санскрит», вкрай важливо. Санскрит для України, підкреслює дослідник, — «це величаве і світле геніальне минуле української нації, її мови та культури… І тільки санскрит виведе життєпис нашого народу на широкі світові простори, повні світла і свободи.»
На фото: Василь Кобилюх