(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

Комп’ютер: прогрес чи катастрофа?

  • 20 квітня 2012
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 1436
  • Автор: admin
  • 0

XXI століття — час абсолютно нових підходів у розвитку й вихованні дітей. Водночас психологи в паніці: сучасні діти значно випереджають в інтелектуальному розвитку своїх однолітків 5-7-річної давності, а їхні батьки зовсім не беруть до уваги емоційний вік і фізіологічний стан своїх малюків. Хоча цей аспект розвитку дитини набагато важливіший за інтелектуальну складову. Як результат — діти вправно читають англійською, проводять години біля комп’ютера, але страждають десятками фобій і фізично ослаблені.

Сучасні технології, безперечно, корисні. Веб-камера не гірше за гувернантку доглядає за дитиною, а віртуальний репетитор повністю може замінити реального викладача під час формування інтелекту дитини. Водночас тривога навчених життям бабусь і мам цілком обґрунтована.

Статистика стверджує, що 9 із 10 дітей віком від 8 до 15 років зіштовхуються з порнографією у мережі, близько 17 % регулярно зазирають на заборонені сайти, а приблизно 5,5 % готові втілити побачене там у життя... У мережі можна зіткнутися з пропагандою насильства, нацизму й садизму. Дитині можуть розповісти, які приємні на смак наркотики, які незабутні відчуття викликає алкоголь і як виготовити саморобну бомбу.

Японські й англійські лікарі б’ють на сполох. Серед їхніх пацієнтів збільшилася кількість скарг на порушення функцій пам’яті. Дослідження, проведені ученими однієї з японських клінік серед пацієнтів у віці від 20 до 35 років, показали, що нинішнє покоління, виховане на всіляких пристроях «зовнішньої пам’яті», втрачає здатність запам’ятовувати нове, згадувати старе, а також виділяти з величезного об’єму інформації необхідні відомості.
Особливо актуальна проблема комп’ютерної залежності

Фахівці у США не перший рік досліджують цю проблему: маленькі пацієнти з таким діагнозом проводять за комп’ютером 16-18 годин на добу. Діти скаржаться на бажання якнайшвидше увійти в Інтернет, щойно прокинувшись або повернувшись зі школи. Якщо немає можливості це зробити, впадають у стан пригніченості й депресії. Найбільше схильні до цього захворювання діти вікової групи від 14 до 19 років...

Психологи, вивчаючи проблему інтернетзалежності у підлітків, дійшли висновку, що діти віддають перевагу віртуальному спілкуванню у тих родинах, де батьки мало уваги приділяють своїм чадам, де постійні сварки, втрачено щирий контакт між членами сім’ї і дитині не вистачає затишку і домашнього тепла. Тож і знаходить тінейджер у комп’ютері свого «надійного друга».

Коли найкраще розпочинати ознайомлення дитини з комп’ютером

Про це побутує безліч думок. Більшість фахівців стверджують, що ази комп’ютерної техніки можна опановувати не раніше 8-9 років (допустимо, але небажано з першого класу). У цьому віці дитині вперше можуть знадобитися найпростіші програми, щоб виконувати деякі домашні завдання або спілкуватися з однокласниками. Батькам варто потурбуватися про спеціальну навчальну літературу для дитини й для себе.

Починати треба дуже обережно: перші сеанси за комп’ютером не повинні перевищувати 20 хв., для дітей 6-7 років — 15 хв., для підлітків (12–15 років) — півгодини. Кожен місяць час за монітором можна продовжувати на 5–10 хв., доводячи до 1,5–2 год. на день. Оптимальний графік для дитини: 15 хв. роботи й 10-хвилинна перерва (краще на свіжому повітрі, граючись із однолітками, а не сидячи за телевізором чи книжкою).

Ніщо не вабить так дітей, як віртуальна реальність!

Тому спробуйте укласти з дитиною договір, який можна повісити на помітному місці біля комп’ютера. В угоді (у жартівливій формі) дитина мусить пообіцяти, що користуватиметься комп’ютером тільки після уроків і не більше, наприклад, двох годин на день.

На жаль, багато дітей чергують ігри зі спілкуванням у різноманітних чатах, форумах тощо. Статистика стверджує, що багато віртуальних «друзів», котрі видають себе за дітей, — насправді лихі й підступні дорослі. Домаганням педофілів через Інтернет щорічно піддаються близько 30 % юних користувачів Мережі. Зловмисники використовують стандартні прийоми, що завжди спрацьовують: видають себе за героїв з мультиків, надсилають посилання на «дитячий ресурс із веселими картинками» або пропонують зустрітися...

Поради психологів і вчених

Персональний комп’ютер став нашим супутником на роботі і вдома. Останніми роками значно збільшилася також і кількість дорослих людей, які проводять весь день за комп’ютером. У зв’язку з цим все частіше стали виникати питання про те, як впливає комп’ютер на здоров’я. На цю тему проводяться численні дискусії. Який вплив комп"ютера на здоров"я, як дітей, так і дорослих? Чи шкідливе тривале перебування біля монітора? І якщо так, то наскільки? Що небезпечніше: комп’ютер чи телевізор? Як впливає комп’ютер на наше здоров’я, на нашу психологію?

Психологи стверджують, що ідеальною «розрядкою» між комп’ютерними заняттями може бути фізична активність, що не вимагає напруги зору: прогулянка, гра на свіжому повітрі або навіть похід до магазину.

Спілкування з комп’ютером, особливо з ігровими програмами, супроводжується сильною нервовою напругою, оскільки вимагає швидкої у відповідь реакції. Дослідження показали, що неконтрольоване спілкування з комп’ютером призводить до різноманітних психічних розладів і захворювань.

Деякі фахівці пропонують вправи для очей, які дозволять зняти втому, виключити виникнення головного болю від роботи за дисплеєм, які може застосувати кожен на своєму робочому місці.

1. Заплющіть очі, дуже напружуючи очні м’язи, і порахуйте до чотирьох. Розплющіть очі, розслабивши м’язи очей, подивіться вдалину, рахуючи до шести. Повторіть вправу 4-5 разів.
2. Подивіться на перенісся і затримайте погляд, рахуючи до чотирьох. Але не допускайте втоми очей! Подивіться вдалину, рахуючи до шести. Повторіть вправу 4-5 разів.
3. Не повертаючи голови, подивіться вправо і, зупинивши погляд, порахуйте до чотирьох. Після цього подивіться вдалину, рахуючи до шести. Аналогічно зафіксуйте погляд вліво, вгору і вниз. Повторіть вправу 3-4 рази.
4. Переводьте погляд швидко по діагоналі: вправо вгору — вліво вниз, потім прямо і повторюйте ці рухи очей, рахуючи до шести. Повторіть ці вправи, переводячи погляд вліво вгору — вправо вниз і вдалину, рахуючи до шести. Повторіть вправу 4-5 разів.

Комп’ютер, телевізор та мобільний телефон і здоров’я людини

Коментує Леонтій Сандуляк, доктор медичних наук, професор, перший проректора Бориспільського інституту муніципального менеджменту при МАУП:

«Сучасна людина, особливо молода, не може уявити своє життя без телевізора, персонального комп’ютера та мобільного телефону. Ці три речі, особливо мобільний телефон, є, мабуть, у кожної людини. Справді, життя без них немислиме. Але потрібно пам’ятати, що будь-який винахід людини, крім позитиву, має і негативне значення насамперед для здоров’я та навіть і життя людини. Це стосується і сучасних електронних засобів масової інформації. Вони впливають на здоров’я як через фізичні, так і через психічні фактори.

Як показали результати численних наукових досліджень, монітори телевізорів і персональних комп’ютерів є джерелом кількох видів полів та випромінювань. А саме: рентгенівського, ультрафіолетового, ближнього та дальнього інфрачервоного випромінювання та електромагнітного, електростатичного і торсіонного полів. Доведено, що всі ці чинники негативно впливають на ріст і розвиток тварин і рослин та здоров’я людей. Вченими США, Канади, Великобританії, Данії, Швеції та інших країн доведено, що у жінок, що працюють з відеодисплейними терміналами значно частіше трапляються спонтанні аборти та дефекти розвитку у народжених ними дітей. Перераховані фактори також можуть спричиняти онкозахворювання та нервові розлади. Вченими медиками серед користувачів персональних комп’ютерів виявлено новий тип захворювання — синдром комп’ютерного стресу, що характеризується головною біллю, запаленням очей, алергією, дратівливістю, млявістю, депресією тощо.

Особливо небезпечне надмірне захоплення комп’ютерними іграми для дітей з їхньою нестійкою психікою. У них під впливом комп’ютерних ігор розвиваються типові для епілепсії риси характеру, як підозрілість, недовірливість, вороже-агресивне ставлення до близьких, імпульсивність тощо. Разом з тим у дітей розвивається залежність від комп’ютера, подібна до наркозалежності. Дитина не може жити без комп’ютера. Вона живе у віртуальному світі. Дитячі психіатри вважають, що основними хворобами дітей у ХХІ столітті будуть хвороби, зумовлені негативним впливом телевізорів та комп’ютерів. Телебачення різними способами вільно чи невільно кодує поведінку дитини чи то підлітка — спонукає їх жити за законами екранного світу.

Телевізор та Інтернет — могутні засоби впливу на психіку і відповідно поведінку людей, особливо дітей та підлітків. А тому зміст і якість програм є проблемою національної безпеки України. На жаль, замість пропаганди національних цінностей, навіть державні національні канали телебачення, пропагують секс, насильство, вбивства та зґвалтування. Та воно й не дивно, якщо врахувати, хто формує державну інформаційну політику в Україні.

Зупинити науково-технічний прогрес неможливо та й не потрібно. Але мінімізувати його негативні наслідки необхідно. Насамперед, треба законодавчо захистити національний інформаційний простір. На виробництві з використанням комп’ютерної техніки потрібне законодавче забезпечення безпеки праці. Щодо використання телевізорів та Інтернету в побуті потрібно систематично проводити просвітницьку роботу, направлену на їх убезпечення. Як приклад, хочу повідомити, що на вушній раковині є так звані біологічно активні точки, які представляють всі внутрішні органи. Активізуючи ці точки, можна впливати на стан внутрішніх органів. На цьому принципі базується голковколювання з лікувальними цілями. Так-от, мобільний телефон може активізувати ці точки. А тому, користувачам телефону необхідно знати, що телефон — не засіб спілкування, а засіб передачі інформації. І тільки з такою метою має використовуватися.

Батьки мають пам’ятати, що вони відповідають за фізичне та психічне здоров’я своїх дітей.»

Лариса Мацюк

 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.