(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

«Отаман Черпак» повертається на Бориспільщину

  • 26 квітня 2012
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 751
  • Автор: admin
  • 0
<p> <img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2012/04/322/4/1.jpg" style="height: 190px; width: 250px; margin-left: 10px; margin-right: 10px; margin-top: 10px; margin-bottom: 10px; float: right" />20 квітня у Бориспільському Державному історичному музеї відбулася презентація другого видання книжки Миколи Карпенка «Отаман Черпак». Вперше поема-роздум побачила світ ще за життя письменника, у 2004 році. Цього ж разу історичний твір про події Визвольної боротьби в Україні початку ХХ століття був виданий за сприяння козаків Товариства «Чорні запорожці». Презентував книжку Василь Ільчишин, мешканець Воронькова Бориспільського району , який разом зі своїм односельцем Павлом Петренком, аби відродити маловідомі сторінки історії рідного села, стали ініціаторами повторного видання «Отамана Черпака». На презентації виступив лідер гурту «Тінь Сонця», член ВО «Свобода» Сергій Василюк. Він звернувся до присутніх із закликом не стояти осторонь патріотичних заходів, які відбуваються у столиці, а також виконав власну пісню «Народна війна» про боротьбу українців за свою незалежність.</p> <p> <img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2012/04/322/4/2.jpg" style="margin-left: 10px; margin-right: 10px; margin-top: 10px; margin-bottom: 10px; height: 350px; width: 250px; float: right" />«…Тричі поверталися в Україну більшовики. Чимало є фактів, що свідчать про непомірну жорстокість методів, якими більшовики користувалися для утвердження своєї влади… Більшість селянства захищали свою честь, свободу, добробут… У селах створювались повстанські загони. На Бориспільщині діяв загін Івана Черпака (Штурби), створений з жителів сіл Воронькова, Процева, Кийлова, Рудякова, Гусинців, Рогозова, Іванкова та ін. Вороньківська сотня входила до складу Переяславського полку (ком.: полковник Міхно). На початку лютого 1919 року сотня прийняла нерівний бій на річці Трубіж, виступивши проти… більшовицького війська… Навалу ворога було зупинено на дві доби. А Вороньківська сотня в цьому бою втратила майже половину бійців. Потім у сотні почався розбрат… Загін розколовся на два конфліктуючі табори… Суперечки призводили до кривавих сутичок…» — так розповідається у навчальному посібнику Н. В. Йови і Т. М. Гойди «Історія рідного краю. Бориспільщина».</p> Невипадково героїчний бій вороньківських козаків на Трубежі, поблизу Баришівки, порівнюють з подіями під Крутами. <p> <img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2012/04/322/4/3.jpg" style="width: 400px; height: 340px; margin-left: 10px; margin-right: 10px; margin-top: 10px; margin-bottom: 10px; float: left" />Звичайно, багато правдивих сторінок про ті далекі часи майже столітньої давнини відійшли в інші світи разом з очевидцями й учасниками Визвольних змагань. Проте у переказах до наших днів збереглися спогади про відважного сотника Івана Черпака, якого величали отаманом. Тож, через брак достовірних фактів, Микола Іванович Карпенко, описуючи історичне минуле свого краю, іноді вдається до вимислу і роздумів, ніби вимірює вартість власного життя через призму того далекого минулого і дає поради майбутнім поколінням. Поема варта того, щоб її вивчали на уроках історії та київщинознавства.</p> ****<br /> Батько мій — теж Іван, оба’ —<br /> земляки.<br /> Тобі — рідне село, а йому — Соловки<br /> за останнє пристанище тут,<br /> на землі…<br /> Невідболений біль, невигойні жалі!<br /> Та у серці своїм, як велілизгори,<br /> не ділив я народ на два табори,<br /> бо пізнав з юних літ — мене вчила<br /> війна! — що одна Україна<br /> й біда в нас одна.<br /> І як з розбрату вийдем, як з тої тюрми, — Україна воскресне, і воскреснемо ми!<br /> ****<br /> …Народ, Іване, дивний він, народ,<br /> відколи кривда володіє світом.<br /> Ти для одних — герой і патріот,<br /> для інших — був й залишився<br /> бандитом.<br /> Не подивуй — так навчені були:<br /> всі, хто супроти «рідної радвлади» —<br /> то носії відступництва і зради,<br /> що «за мідяк Вітчизну продали».<br /> І діти відступались від батьків,<br /> зрікались і «засуджували злочин»:<br /> їм гасла заміняли слово отче,<br /> адже ті гасла — від більшовиків!<br /> <br /> Ще дехто з нас, не зрозумівши брата,<br /> хоч в душу в’їлась кривда вікова,<br /> стотисячне повстанство у Карпатах — бандитами і досі назива.<br /> <br /> А хто вдереться в хату і безкарно<br /> утверджує невгодне і чуже?<br /> Він рятівник, месія? Та невже?!<br /> Чому ж душі так боляче і хмарно?<br /> (З поеми-роздуму Миколи Карпенка<br /> «Отаман Черпак»)
 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.