Дуб — оберіг українського народу

Українці з прадавніх часів свято оберігали Природу, поклонялися їй, намагалися жити у гармонії з навколишнім світом. Особливо у пошані були довговічні велетні-дуби. Недаремно дуб вважають Світовим Деревом, від якого почалося все живе на Землі. Для наших Пращурів він став символом Роду, Перуна, Сонця. Старий дуб виступав аналогом святині (храму), місця, де здійснювалися релігійні обряди, жертвопринесення. У народній релігії дуб вважається деревом Перуна, символом мужності, чоловічого начала, витривалості, довголіття, здоров’я, родючості, шляхетності, вірності. Дуб споконвіку був оберегом козаків.

Дерево, якому судився довгий вік, стає священним, йому надають сакрального значення, про нього складають міфи і легенди. Адже скільки історичних подій, змін у природі і суспільстві йому судилося побачити за століття чи тисячоліття! Народні перекази говорять, що дуб був ще до створення світу. А розкопки Трипільських поселень в Кіровоградській області встановили, що 5 тисяч років тому пекли хліб з жолудів.

За християнства виникло повір’я, ніби під дубом ховаються від Божого гніву чорти й саме тому стріли-блискавки часто влучають у стовбур. Із тієї причини й остерігалися переховуватися від грози під цим деревом. Можливо, з того часу, коли почалося негативне тлумачення Рідної язичницької віри наших Пращурів, і виникли нікчемні, на мій погляд, порівняння: «ніби з дуба впав», «тупий, як дуб». До речі, християнська церква постійно боролася з вірою у священність дерев, зокрема дуба: існують описи знищення місіонерами багатьох священних дубів у всіх слов’янських країнах впродовж цілого тисячоліття. Відомий християнський діяч Феофан Прокопович навіть на початку XVIII ст. забороняв «під дубом пісні співати». Та, незважаючи на всі заборони, культ дуба і нині має помітний вплив на культуру і звичаї українців.

У суботу перед Зеленою неділею гілки з дуба, липи, клена, вносять у хату, кладуть на вікна, під стіл, під ліжко, «щоб тиї русалки ходили, щоб ноги у них не кололися»; вішають на портрети, ворота, колодязі — це для того, «щоб колихалися русалки». Вірили, що в останній день на Русальному тижні русалки збираються на великому дубі, ходять навкруг дерева, співають пісень.

Існує багато згадок про поклоніння Предків священним дубам. Саме дубові гаї вважалися улюбленими місцями Богів, а під старими дубами здійснювали жертвопринесення. На культ священних дубів у Київській Русі вказують знахідки в ріках Десні й Дніпрі поблизу Києва й Чернігова. На високих дубових стовбурах, які пролежали у воді майже тисячу років, добре збереглися вставлені щелепи дикого вепра, якого приносили у жертву священному дереву.

Вважалося, що у дубі живуть душі хоробрих воїнів і у нього наймогутніша влада над злими силами. Він оберігає людину від усіляких негараздів, від злого чародійства. Мандрівники залишали біля дуба свої посохи, забезпечуючи собі спокійний шлях.

Доки на Хортиці шумітимуть дуби, доти буде захищена Україна

1350-літній Юзефінський Дуб — найстаріше дерево в Україні. Юзефінський дуб росте на Рівненщині (село Глинне), на території пам’ятки природи — урочища Юзефінська дача посеред місцини, що зветься Радзивілівська пуща.

Свою назву місцевість отримала від роду литовських князів Радзивілів, які з XV століття володіли цими землями у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

За місцевими переказами, Юзефінський дуб є свідком походів на древлянські землі київського князя Ігоря 945 року та княгині Ольги та навіть має відповідну назву «Дуб князя Ігоря». У XX ст. деякі природознавці підтвердили цю легенду, визначивши за фітограмою вік Юзефінського дуба у 1350 років, завдяки чому він потрапив до переліку Природних чудес України та навіть визнаний був найстарішим дубом України. Подальші виміри засвідчили, що його обіймище становить 7,90 метра, висота до 20 метрів.

У селі Стужиця Закарпатської області ростуть два величезних дуби, які є унікальними пам’ятками природи — це Дідо-дуб та Дуб-Чемпіон. Дуб-Чемпіон вважається найстарішим дубом України, його вік оцінюють у 1300 років. Він має обіймище стовбура 9,6 метра та висоту 30 метрів. У 2010 році Дуб-Чемпіон став Національним деревом України, перемігши у всеукраїнському конкурсі. Дерево має певні пошкодження стовбура, потребує негайного лікування та належного догляду. Дідо-дуб має вік близько 1000 років, обіймище його стовбура 9,1 м, а висота понад 30 метрів. Про ці дерева люди розповідають безліч легенд.

У Холодному Яру за селищем Буда Чигиринського району Черкаської області росте Дуб Максима Залізняка — 1100-літнє могутнє дерево. Дуб є патріархом українських лісів і одним із природних чудес України. Його обіймище 8 метрів 90 сантиметрів, висота — 24 метри. Стовбур шість разів вражали громовиці.

Під шатром старожила відпочивали Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Павло Павлюк, Максим Залізняк, Андрій Журба, Семен Неживий, Тарас Шевченко.

У 1972 році дуб отримав статус державної пам’ятки природи місцевого значення (ботанічний релікт). Цей велетень належить до десяти найбільших дерев у Європі. Дубом Максима Залізняка опікується Національний історико-культурний заповідник «Чигирин». У 1997, 1998 роках дуб почав засихати. Аби його врятувати, в свердловини глибиною 70 метрів навколо стовбура закачали спецдобрива. Під корінь закопали кілька здохлих корів.
Дуби Тараса Шевченка у селі Будище — три дуби віком понад 1000 років, що ростуть у селі Будище на Черкащині.

У путівнику «Шляхами Великого Кобзаря» зазначено, що у 1740 році Будище складалося з 70 дворів. Пан Енгельгардт, одержавши Будище у спадщину, у 1828 році збудував у селі маєток. У 1828, 1829 роках у пана служив козачком юний Тарас Шевченко. До цього часу там збереглися дуби, які називають Шевченковими. За переказами, у дуплі одного з них Тарас ховав свої малюнки.

Дуб Ґрюневальда — ботанічна пам’ятка природи України, дуб віком 900 років, який називають найстарішим дубом Києва і найкрасивішим деревом України. Росте в Конча-Заспі. Стовбур цього дерева має обіймище 7 та висоту 20 метрів. Названий на ім’я німецького художника XV—XVI ст. Грюневальда, який малював дуби.

Естетично цінним деревом України вважають 800-річного Монастирського дуба, який зростає у Мезинському національному заповіднику Чернігівської області.

У селі Верхня Хортиця донедавна ріс Запорізький (Козацький, Хортицький) дуб, який вважали священним, адже з ним пов’язані історичні постаті України та численні легенди. У його затінку відпочивали Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Ілля Рєпін, Микола Лисенко. Могутнє дерево було свідком того, як козаки писали листа турецькому султанові, готували походи проти турків і татар та повстання проти польської шляхти. В урожайні роки з дуба-велетня збирали до 10 тонн жолудів. Цьому дубові було 700–800 років. Обіймище його стовбура становило 6,32 м, діаметр крони — 43 м, а висота — 36 м, коріння ж розрослося на 100 метрів у різні боки! Наприкінці ХХ ст. цей дуб почав засихати. Але на Хортиці посаджено 2000 дубків-нащадків із жолудів цього історичного старожила. Існує народне повір’я: «Доки на Хортиці шумітимуть дуби, доти буде захищена Україна».

Дуб-лікар
***Жолуді не поступаються каштанам у цілющих властивостях. Вони мають бактерицидну, обволікаючу, протипухлинну дію. Часто застосовуються в лікуванні сечостатевої системи: зупиняють кровотечі, використовуються при жіночих захворюваннях, підвищують потенцію, лікують енурез. Жолуді добре допомагають при лікуванні ясен і зубного болю, корисні при різноманітних отруєннях. Окрім того, плоди дуба добре впливають на травну систему: їх відвар застосовується при розладах шлунка, гострих і хронічних колітах. Кору дуба застосовують при опіках.
***Освячені у Перунів день (20 липня) жолуді використовують у магії родючості й шанують як чоловічі обереги, які носять на шиї у ладанках або зашивають в одяг. У цей же день жінки віншують чоловіків вінками з листя дуба, що виражав ідею сили, міцності, гідності. Вінки чоловіки зберігають протягом року до наступного свята і використовують у разі потреби для зміцнення організму (кілька листочків додають до чаю або у купіль). Листя дуба жінки використовують в оздоровчій магії для своїх чоловіків та синів, щоб вони були міцними та дужими. Напар із листя мати доливала синам до купелі.
***За народним повір’ям, дуби-старожили мають цілющу енергетику, яка додає сили, наснаги досягти бажаного тому, хто відпочиває під кроною дерева. Але людині, яка має негативну енергетику, біля дуба може стати зле.
***Спілкування з дубом заряджає людину активною енергією, заспокоює душу, нормалізує тиск, роботу нервової системи і серця, покращує мозкову діяльність, надає силу і ясність думки, відновлює занепад сил, покращує настрій. Але підходити до нього треба лише у спокійному стані.

На фото:
1. 350-500-літній дуб у Голосіївському лісі міста Київ
2. Дуб Грюневальда — найкрасивіше дерево України
3. Дуб Максима Залізняка у Холодному Яру
 

Лариса Мацюк