(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

Полум’я пропаганди в диму вигадок

  • 11 травня 2012
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 465
  • Автор: admin
  • 0
<img alt="" src="https://borinfo.com.ua/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2012/05/324/3/GL21.jpg" style="width: 168px; height: 285px; margin-left: 10px; margin-right: 10px; margin-top: 10px; margin-bottom: 10px; float: left" />Останні кілька років у травневі дні помічається дивна мода — чіпляти куди тільки можна смугасті жовто-чорні стрічки, які начебто покликані символізувати 9 травня. Що ж це за нове віяння, якого не було навіть у часи існування СССР, хто і звідки його нам приніс? А головне, навіщо і з якою метою? <p> Спробуймо поглянути ближче на цю стрічку, яку називають «георгіївською», на її походження та історію. 1769 року російська імператриця Катерина ІІ заснувала орден Святого Георгія, яким нагороджувалися офіцери імперії за військову доблесть. Нагорода кріпилася на жовто-чорній смугастій стрічці, кольори якої мали символізувати «дим і полум’я». Вочевидь, військова доблесть тодішньої російської армії полягала в загарбанні Криму, закріпаченні України, руйнуванні Запорізької Січі, окупації Польщі, поневоленні народів, придушенні повстань та в інших подібних «подвигах». Полум’я від спалених українських стародруків і літописів та дим від згарищ нескорених міст і сіл міцно в’їлись у кольори цієї «героїчної» стрічки.</p> <p> <img alt="" src="https://borinfo.com.ua/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2012/05/324/3/2.jpg" style="margin-left: 10px; margin-right: 10px; width: 364px; height: 360px; margin-top: 10px; margin-bottom: 10px; float: right" />Жовто-чорною «георгіївською» стрічкою на знаменах відзначалися полки лейб-гвардії, котрі виявили особливу відданість імперії. У 1807 році до згаданого ордена додався солдатський Георгіївський хрест зі стрічкою тих же кольорів. Нагородження цими відзнаками тривало аж до революції 1917 року. У 1919 році в Добровольчій армії генерала Денікіна «георгіївські» кольори на парадну форму отримала Особлива рота при Ставці головнокомандуючого. Подібна символіка без особливого поширення мала місце у військах Колчака та Врангеля.</p> <p> Після закінчення в Росії Громадянської війни «георгіївська» символіка активно використовувалася лише у середовищі білоемігрантів — непримиренних ворогів більшовицької влади. Відзначені Георгіївськими хрестами білоемігранти виявилися найбільш послідовними союзниками німців. У 1941 році на добровільних засадах з них було сформовано Російський охоронний корпус на Балканах, де вони воювали проти червоних партизан Тіто, а в кінці війни — проти Червоної армії. Серед інших підрозділів Вермахту, котрі активно використовували «георгіївську» символіку, можна виділити російські козачі війська під командуванням генерала Краснова та сформовану зі зрадників «Русскую освободительную армию» (РОА) генерала Власова. Загалом на бік Німеччини перейшло понад 2 млн. росіян. У складі гітлерівських військ налічувалося 29 російських дивізій: 18 — армійських, 8 — СС і 3 — розвідувально-диверсійні. Ці підрозділи використовувались у боротьбі проти партизан та для проведення каральних операцій, де відзначалися рідкісною жорстокістю. Звірства російських «казаков» вражали навіть німецьке командування. Чи не на їхні «георгіївські» стрічки рясно осіли дим і полум’я спалених українських та білоруських хат?</p> <img alt="" src="https://borinfo.com.ua/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2012/05/324/3/Lenta2.jpg" style="width: 300px; height: 400px; margin-left: 10px; margin-right: 10px; margin-top: 10px; margin-bottom: 10px; float: left" />З іншого боку про військову доблесть, російський патріотизм та відповідні атрибути Сталін згадав уже в ході війни. Після того, як у Червоній армії були поновлені пагони, задумалися й про нагороди. Восени 1943 заснували ідейно схожий з «солдатським Георгієм» орден Слави. Його статут передбачав використання жовто-чорної стрічки, яка тепер називалась гвардійською. Через два роки з такою ж стрічкою було створено медаль «За победу над Германией», на якій красувався профіль Сталіна.<br />  У 1992 році Росія відновила військовий орден Святого Георгія та Георгіївський хрест. Тепер ці нагороди можуть отримувати сучасні російські «герої», що виявили «військову доблесть», заливаючи кров’ю свободу в Чечні, Осетії, Абхазії… Дим і полум’я сплюндрованого Кавказу лягли на вже нові «георгіївські» стрічки… <p> Як бачимо, історія георгіївсько-гвардійської стрічки досить давня і складна. Але чи варто використовувати її в якості символу перемоги чи символу російського колабораціонізму? Адже росіяни, що воювали у Другій світовій війні під російським триколором — прапором сучасної Росії — стріляли у бік червоних прапорів і п’ятикутних зірок. І в тих, і в інших були жовто-чорні стрічки. Тільки в одних вони звалися «георгіївськими», а в інших — «гвардійськими». У будь-якому випадку, ця стрічка є символом суто Російської імперії, в якій українцям відводилася роль підкореного народу. Тож спадкоємцем якої ідеології є сьогодні Росія — великодержавно-імперської з триколором і двоголовим орлом чи сталінсько-совітської з червоним прапором і серпом з молотом? Чиї прапори вгорі – того й перемога. І хто ж тоді переможець? Сумнівно, що відповідь на ці запитання знають і усвідомлюють самі росіяни. Суцільний дим у головах зате полум’я патріотичних емоцій….</p> Але, незважаючи на цю невизначеність, імперська пропаганда не дрімає. Тому у 2005 році московське РІА «Новости», якість новин якого загалом є дуже сумнівною щодо достовірності, разом з реґіональною громадською організацією Студентська община придумали акцію з роздачі «георгіївських» стрічок під гаслом «Я помню, я горжусь». Такий собі вузлик на пам’ять для склеротиків, котрих при цьому має ще й розпирати від гордості невідомо за що. Було створено агітаційний кремлівський флешмоб, який тепер щедро фінансують з російського державного бюджету. Майстер облудної пропаганди, доктор Гебельс кусав би лікті від заздрощів, почувши про таку ідею. <p> Мода на цю стрічку була швидко експортована з Росії в Україну та деякі інші пострадянські держави. Здавалося б, який стосунок має ця агітаційна кампанія до вшанування пам’яті мільйонів українців, що загинули в роки Другої світової війни? Та ніякого! Пам’ять не зберігається у стрічці! Це просто впровадження російського імперського символу в свідомість нині сущих українців. А, як відомо, чиї символи — того і влада. Просто кремлівським очільникам Росії дуже хочеться, щоб ми залишалися у їхній зоні впливу, знову вивчали і славили їхню історію, а не свою власну та своїх власних героїв. Тому цей смугастий атрибут широко пропагується різними «союзами», «єдинствами», «казачествами» та іншими різновидами промосковської п’ятої колони в Україні як засіб впливу на нашу свідомість та формування світогляду молоді згідно з планами поширення «руского міра». На жаль, сьогоднішня влада в Україні цьому лише потурає.</p> <img alt="" src="https://borinfo.com.ua/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2012/05/324/3/Sortiry.jpg" style="width: 500px; height: 391px; margin-left: 10px; margin-right: 10px; margin-top: 10px; margin-bottom: 10px; float: left" />Стрічкова істерія набирає обертів і доходить до відвертого маразму. Жовто-чорними стрічками обмотують пляшки з горілкою, цінники в магазинах і все, що під руки потрапить. Смугасті прикраси чіпляють високопосадовці і бомжі, їх можна довго спостерігати на ручках і антенах машин зомбі-патріотів, на собачих нашийниках і навіть туалетних кабінах. Такий от «символ перемоги» над…здоровим глуздом!<br /> Думаючі українці швидко нарекли цю стрічку «колорадською» за схожість з кольорами «гвардійця», що легко може «звільнити» ваше картопляне поле від картоплі, якщо його вчасно не зупинити. Вчасно зупиняти треба і чужу пропагандистську машину. Тому, беручи до рук надуманий жовто-чорний символ, кожен українець і українка мають замислитися, з ким вони, на чиєму боці, щоб не забруднювати свою свідомість і своє майбутнє димом імперських міфів. <p> Будьмо уважні, бо за цим димом можна не помітити прихованого полум’я…</p> <p style="text-align: right"> <br /> <strong><em><u>Ігор ПЕТРЕНКО</u></em></strong>,</p> <p style="text-align: right"> голова Бориспільської міської організації ВО «Свобода»</p>
 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.