«Тушковані кровосісі», самовисуванці та…

«Тушковані кровосісі» — це не назва екзотичної страви. Це провладна більшість Верховної Ради України, яку, за влучним висловом «знавця української мови», їхнього прем’єр-міністра Миколи Азарова, складають мільйонери-«кровосісі» та «тушки». Щодо мільйонерів, то, кажуть, вони у Верховній Раді складають ледь не конституційну більшість — близько 300 осіб. І це в країні, де більшість населення живе за межею бідності! А «тушки» — це так звані народні депутати, які з особистої матеріальної чи іншої зацікавленості, у важливих питаннях голосують на боці фракцій, до яких не входять і до яких їхні виборці не обирали, тобто зрадники інтересів своїх виборців. При цьому зраджували вони не за 30 срібняків! Так, депутат Роман Забзалюк називав ціну зради —500 000 доларів США одноразово та 20–25 тисяч щомісяця. Олесь Доній припускає те, що перші «тушки» отримували і по 10 мільйонів «американських гривень». Як ви гадаєте, чиї інтереси захищають такі обранці? Отож-то! Що ж, маємо те, чого варті. Бо нашу Верховну Раду нам обрали не німці і не турки…  

Зараз Україна знову стоїть перед вибором. Кажуть, колись апостол Андрій Первозванний, стоячи на мальовничих наддніпрянських пагорбах, нібито передбачив, що тут і місто постане прекрасне, і народ житиме талановитий та працьовитий, але нещасний він буде в поводирях своїх. А де ж взяти поводирів своїх? А де взяти ДОСТОЙНИХ поводирів? Як їх вибрати і серед кого ? Де ті, хто думатиме про виборця і Україну, а не про власний добробут?!

Гадаю, є тільки одна умова, за якої депутат працюватиме на свого виборця: якщо його особистий добробут залежатиме від добробуту виборця. Наприклад, якщо народний депутат отримуватиме таку заробітну плату, як народний вчитель, а не як міністр, то він все робитиме для того, щоби заробітна плата вчителя була достойною. При цьому, як законодавець, народний депутат повинен позбавлятися мандата як за порушення Конституції, так і за ним же прийняті закони. Насамперед — за порушення статті 84 Конституції України (…голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народними депутатом України особисто) або за свою відсутність без поважної причини на пленарному засіданні Верховної Ради.

Тож не помилімося у своєму виборі в черговий раз! Пам’ятаймо, що не можна обирати тих, хто дає нездійснні обіцянки, як-то захмарні зарплати та пенсії, не вказуючи, звідки візьме гроші. Не обирайте тих, хто обіцяє вам повернути країну, яку їхні ідейні попередники забрали і перетворили в концтабір, та, в якій виморили голодом мільйони українців і загнали на мінні поля беззбройних штрафників, в тому числі і жіночі батальйони... Не обирайте тих мажоритарних депутатів, які обіцяють вам побудувати лікарні, будинки культури, дороги в селі тощо. Вони ніколи цього не виконають, бо не мають важелів впливу на місцеві бюджети. Вони, прийшовши до влади, скоріше за все, стануть «тушками», тобто поміняють свою політичну орієнтацію залежно від величини корита, їм запропонованого...

Врешті, не голосуйте за партії, які порушивши закони, розпочали передвиборну агітацію задовго до визначеного законом терміну і вже витратили сотні мільйонів доларів на зомбування виборців. Пам’ятайте, що якісний товар не потребує особливої реклами, а гроші, затрачені на рекламу товару, є складовою його вартості. Тож три найрозрекламованіші політичні сили, прийшовши до влади, обов’язково повернуть собі гроші, потрачені ними на агітацію, з ваших кишень.

І насамкінець, не голосуйте за тих, хто приховано чи явно купує ваш голос: він у принципі не має наміру покращити ваше життя, бо купити голос можна тільки у бідної людини, а подачки дають тільки жебракам і цим принижують гідність. Не оцінюйте політичну силу чи окремого кандидата з точки зору: «а що він може мені дати?». Депутат повинен законодавчо, насамперед, через економічні важелі, забезпечити добробут всіх громадян і вас в тому числі, ваші права і свободи. Саме про те, як вони це робитимуть, і повинні говорити людям кандидати в народні депутати. Їхні передвиборні програми повинні вміщувати тези проектів законів, а не обіцянки «підвищити», «покращити», «забезпечити» і… «обікрасти».

Думайте! Вибори — це той ключовий момент, коли ваша доля і доля України у ваших руках!

Леонтій САНДУЛЯК,

співавтор Акту проголошення Незалежності України,

доктор медичних наук, професор,

українець