Держбюджет-2013 в умовах дефолту бюджетної системи: результат реалізації нової «бюджетної реформи» в Україні

«Дефолт» і «крах» — це не пусті голосні слова. Це реальний стан бюджетної системи країни, і саме в цих умовах ухвалено бюджет на 2013 рік. Державне казначейство з вересня цього року не проплачує видатки Державного та місцевих бюджетів, крім так званих соціально захищених. Таке було і в попередні три роки, але проблеми з казначейськими проплатами з’являлися, як правило, в кінці грудня. Цього ж року вперше казначейство «впало» вже на початку осені: оплату видатків бюджету паралізовано вже три місяці!

Та і сам ухвалений бюджет не приховує реального стану речей в економіці. Напевне, якщо б Адміністрація Президента та депутати провладної фракції читали його «від корки до корки», то, напевне, трохи здивувалися би відвертим речам, які Кабмін зазначив у пояснювальній записці до нього. Її текст і цифри підтверджують такий стан речей у бюджетній системі, який інакше, як «крах» і «дефолт», назвати не можна.

По-перше, уряд уже не приховує, що реальна середня заробітна плата, що, за його статистикою, протягом січня–вересня поточного року зросла на 14,9 %, наступного року зросте лише на 3,3 %.

По-друге, Кабмін уперше заговорив про «виважене підвищення соціальних стандартів». І перший крок у цьому напрямку — це значне уповільнення темпів зростання заробітної плати та прожиткового мінімуму, який уже не буде зростати щоквартально, як це відбувалося у попередні роки. Другий крок до «виваженості» — часткове призупинення новоухваленим законом про Держбюджет-2013 чинності низки законів, насамперед соціально спрямованих. Зокрема, це закони «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про соціальний захист дітей війни», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні». Пільги та соціальні гарантії, визначені цими законами, надаватимуться, «виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України».

По-третє, вже ніхто не приховує того, що вперше за роки Незалежності розрахунковий обсяг зведеного бюджету України зменшується у порівнянні з минулим роком: 463,1 млрд. 2013 року проти 465,4  млрд. грн. 2012-го.

По-четверте, вперше для виправдання своєї політики «покращення» у всіх сферах народного господарства команда Азарова перейшла від оспівування власних «здобутків» до критики соціально-економічної політики країн Європейського Союзу. У пояснювальній записці до бюджету цілих дві сторінки присвячено критиці того, як у країнах Єврозони дефіцит бюджету досягає 5% ВВП, як збільшуються ставки податків, яких непопулярних заходів змушені вживати європейські уряди у соціальній політиці та як в Іспанії і Португалії заморожуватимуть зарплати держслужбовців. Очевидно, тепер уже екс-прем’єр-невдаха забув, що в Україні зарплату простих держслужбовців заморожено вже десяток років, а працівник обласної чи районної адміністрацій отримує на руки 100 євро зарплати на місяць.

По-п’яте, рівень державного боргу 2013 року може вперше перевищити обсяг Державного бюджету! Держбюджет на наступний рік граничний рівень державного боргу визначає в розмірі 483 млрд. грн., що на 121,5 млрд. грн., або в 1,34 рази, перевищує обсяг дохідної частини державного бюджету. Це може призвести до того, що кожний українець завдяки політиці «фінансової стабільності» заборгує приблизно 10,5 тис. гривень!

Ще більше занепокоєння викликає сума, передбачена для погашення й обслуговування боргу — 116,1 млрд. грн., або третя частина від дохідної частини бюджету. Для порівняння: обсяг видатків держбюджету на освіту, науку, культуру, охорону здоров’я, молодь і спорт наступного року складе 36,6 млрд. грн. Тобто, якби не державні борги, які доведеться віддавати 2013-го року, ці видатки можна було збільшити втричі!

Натомість, практика влізання в борги наступного року лише посилиться: протягом 2013-го державні запозичення мають скласти 129,4 млрд. грн., що на 32,4 млрд. грн. більше, ніж 2012 року.

Проаналізуємо видатки гуманітарної сфери на 2013 рік докладніше.

Освіта і наука: обсяг фінансування наступного року зменшиться з 27,3 млрд. до 25,2 млрд. грн. Проте міністерство Табачніка запровадило з нового року нову бюджетну програму «Заходи з реалізації Європейської хартії реґіональних мов або мов меншин, фінансова підтримка пропаганди української освіти за кордоном», на яку виділено 13,1 млн. грн. 

Видатки на культуру наступного року не збільшаться, але низку нововведень «культурне міністерство» запровадило, а стара збанкрутіла Верховна Рада вже призначила на них кошти бюджету. Крім нових грантів Президента, 2013 року діятиме програма «Заходи з відтворення культури національних меншин, заходи Української всесвітньої координаційної ради, заходи з реалізації Європейської хартії реґіональних мов або мов меншин…» (3,4 млн. грн.), у рамках якої передбачається проведення 29 культурно-мистецьких заходів національних меншин, 5 культурно-освітніх заходів з реалізації Європейської хартії реґіональних мов або мов національних меншин. Майже 10 млн. грн. призначено за бюджетною програмою «Фінансова підтримка друкованих періодичних видань культурологічного напрямку, газет мовами національних меншин, фінансова підтримка гастрольної діяльності вітчизняних виконавців». А от на створення і розповсюдження української кінопродукції видатки суттєво не збільшаться: за 141,4 млн. грн. українське кіно на достойний рівень годі підняти.

На 2,5 млн. грн. (37,5 млн. грн. 2013 року проти 40,0 млн. грн. 2012-го) зменшено видатки на випуск книжкової продукції за програмою «Українська книга». Але й ці мізерні кошти повністю на українське книгодрукування не підуть: програма передбачає наповнення фондів бібліотек культурно-просвітницьких товариств національних меншин України та інших державних та громадських організацій.

Не дивно, що на заходи зі збереження національної пам’яті антиукраїнська влада не виділила ні копійки. Державна програма «Фінансова підтримка громадських організацій інвалідів та ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам’ятників та з увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945», на яку призначено 78,46 млн. грн., не передбачає вшанування борців за волю та Незалежність України та надання фінансової підтримки проукраїнським громадським організаціям.

Втім, при загальному скороченні видатків на гуманітарну сферу деякі видатки держбюджету таки зростуть наступного року. Йдеться передусім про прокуратуру. Кошти на її утримання 2013 р. зростуть з 2651,5 млн.  до 3201,7 млн. грн., або на 20,7 %! Окремим рядком спрямовано кошти на утримання новостворених режимно-секретних підрозділів. Ще один каральний орган — Міністерство внутрішніх справ, отримає наступного року з бюджету 15,1 млрд. проти минулорічних 14,6 млрд. грн. 

Якщо до видатків на прокуратуру і міліцію додати витрати на утримання СБУ (3268,3 млн. грн.), виходить, що на міністерства і відомства, які вже давно перетворилися на каральні органи і ведуть боротьбу з власним народом, держава виділила 21,6 млрд. грн. 

Для порівняння, на оборону наступного року призначено 15,3 млрд. грн. До речі, 2013 року видатки Міністерства оборони зменшено у порівнянні з минулим роком на 1,1 млрд. грн., а на розвиток озброєння та придбання військової техніки з 15,3 млрд. грн. виділено аж… 919 млн. грн.

Не можна замовчувати й «сюрпризи», які влада підготувала підприємцям. Починаючи з наступного року підприємства щомісячно зобов’язані сплачувати авансові внески податку на прибуток, виходячи з 1/12 частини від сплаченого за минулий рік податку. «Прибуток ще не отримав, а податок за нього вже маєш сплатити!»

Про вплив ухваленого бюджету на місцеве самоврядування і на його фінансову базу — місцеві бюджети: у держбюджеті-2013 влада, яка взяла курс на знищення місцевого самоврядування, вже не декларує «відновлення і зміцнення інституту місцевого самоврядування як найважливішої підвалини демократії та забезпечення його реальної матеріально-фінансової забезпеченості», як це було при ухваленні бюджету минулого року. Власне, і декларувати вже нема що, бо те, на що «покращення» в бюджетній сфері перетворило місцеві бюджети, фінансовою базою місцевого самоврядування вже не є. 

Питома вага місцевих бюджетів у зведеному бюджеті неухильно зменшується. 2013 року через 12 тисяч місцевих бюджетів буде розподілятися коштів у 4 рази менше, ніж через один Державний бюджет.

Дуже важко поки прогнозувати, як виглядатимуть показники місцевих бюджетів на 2013 рік, але з упевненістю можна сказати, що центральна влада не зробила нічого для збільшення надходжень до місцевих бюджетів та надання можливостей для здійснення власних повноважень. А це видатки на програми у галузі соціального захисту, житлово-комунального господарства, культури, охорони пам’яток, управління комунальним майном, розвитку місцевого самоврядування, без коштів на які місцеві бюджети можуть залишитися 2013 року. 

Формуючи бюджетну політику на 2013 рік, уряд декларував, що найважливіші питання соціально-економічного розвитку реґіонів будуть вирішувати за рахунок Фонду реґіонального розвитку, який мав акумулювати кошти на реалізацію інвестиційних проектів. При формуванні бюджету на 2013 рік передбачалися видатки на реалізацію місцевих інвестиційних проектів у сумі 3,4 млрд. грн. Кошти невеликі, але принаймні мінімальну частину важливих проектів з будівництва і реконструкції об’єктів соціально-культурної сфери можна було реалізувати. Втім, обсяг Фонду реґіонального розвитку зменшено більш ніж удвічі — до 1,5 млрд. грн. Натомість з’явилися так звані «Державні капітальні видатки, які розподіляються Кабінетом Міністрів України» у сумі 1,4 млрд. грн. Механізм розподілу цих видатків непрозорий, без участі територіальних громад.

Законом про Державний бюджет на 2013 рік фактично узаконено ще одну корупційну схему, що суперечить як Бюджетному кодексу, так і здоровому глузду: головні розпорядники коштів з дозволу Кабміну можуть здійснювати капітальні видатки без наявності на це планових призначень. Це призведе не лише до неконтрольованого накопичення фінансових зобов’язань бюджету, але й відкриває двері для безконтрольного збільшення кошторисної вартості будівництва об’єктів з метою в рази збільшити «відкати».

Навіть макроекономічні показники закладені на 2013 рік є вигадками. Замість того, щоб прогнозувати якомога точніші макропоказники й на їх основі формувати реальний бюджет, уряд Азарова просто намалював надоптимістичні цифри, які, на його думку, могли б хоч частково пояснити, звідки візьмуться кошти, потрібні для видаткової частини.

Отже, такі маніпуляції можуть закінчитися або друком грошей, або ще більшим за прогноз збільшенням зовнішнього боргу, або банальним невиконанням бюджету. Як це вже й трапилося цього року. Але складається враження, що уряд не надто сильно про це хвилюється.

Втім, це й не дивно, адже аферисти, які лише продукують суцільну брехню про покращення та мільярдні угоди невідомо з ким, на тлі реального зубожіння українців, можуть запропонувати лише аферистичний бюджет.

Олег ТЯГНИБОК

svoboda.org.ua