Знати свої Конституційні права — це обов’язок, а знати свої права як споживача — це життєва необхідність

Конституція — Основний Закон України, який має найвищу юридичну силу та регулює найважливіші суспільні стосунки, у ній закріплені основні права людини і громадянина. Норми Конституції є нормами прямої дії. Це означає, що норми можуть безпосередньо вживатися у правозастосовчій діяльності, ними потрібно керуватися всім органам державної влади, місцевого самоврядування та їх посадовим особам. Людина і громадянин можуть реалізовувати свої права і свободи, а також захищати їх у випадках порушення, посилаючись на Конституцію.

Стаття 40 Конституції України стверджує: усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Стаття 48 Конституції України передбачає: кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Конституція України задекларувала право громадянина знати свої права, але більшість громадян України не володіє інформацією про те, який обсяг прав надає чинне законодавство споживачам житлово-комунальних послуг. 

Права споживачів, в тому числі і житлово-комунальних послуг закріплені в Законі України «Про захист прав споживачів»: 

- на захист своїх прав державою; 

- належну якість продукції та обслуговування. Споживачі мають право на отримання послуги, якість якої не може бути нижчою за встановлені законом стандарти якості. Стандарти якості комунальних послуг визначаються нормативними актами, які визначають гранично-припустимі показники; 

- на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про виробника (виконавця, продавця). Йдеться про обов’язок комунального підприємства неухильно надавати споживачу відомості про якісні характеристики послуг; воно зобов’язане надати споживачу, наприклад, інформацію про стан виконання поточного ремонту будинку, про тиск води, про температуру гарячої води, про температуру подачі гарячої води в системи опалення;

- на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Ця норма надає можливість відшкодування збитків, що були завдані споживачу неякісною послугою. Наприклад, споживач має право вимагати від комунального підприємства виплати йому грошової суми, якщо в результаті припинення теплопостачання розмерзлися батареї чи коли в результаті бездіяльності ЖЕКу протік дах будинку і в квартирі необхідно здійснювати ремонт.

Права споживача у сфері житлово-комунальних послуг визначені також статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»:

- одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг; 

- одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; 

- на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг; 

- на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; 

- на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; 

- на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України; 

- отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт; 

- на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Є кілька способів захисту своїх прав як споживача житлово-комунальних послуг, але найбільш ефективними і дієвими є звернення до суду.

Судова діяльність по захисту прав споживачів, як і в інших випадках, порушується за допомогою позову, у якому зацікавлена особа (позивач) викладає свої вимоги до порушника його цивільних прав (відповідачу). Необхідно зазначити, що споживачі звільняються від сплати судового збору по позовах, пов’язаних з порушенням їхніх прав (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Споживачі за своїм вибором подають позови до суду за місцем свого проживання або за місцезнаходженням відповідача, чи місцем заподіяння збитків, або за місцем виконання договору.

      

Ольга ДИННИК,

адвокат, фахівець з цивільного, сімейного, трудового права.

Тел. 098-015-99-60