«Лікарня у Воронькові працювала і при фашистах!»

За словами вороньківського сільського голови Ігоря Заборного, такої кількості людей не було навіть на відкритті будинку культури після капремонту. Підтримати мешканців Воронькова приїхали люди з різних сіл, бо проблема закриття дільничних лікарень Бориспільського району сьогодні хвилює кожного. На сільські збори прибули депутат ВР Сергій Міщенко, заступник голови райради Іван Недогибченко, начальник новоствореного медико-санітарного центру Володимир Ляшенко, депутати району. 

І як не намагалися заспокоїти громаду керівники району і ЦРЛ, люди стояли на своєму: не допустити закриття своєї лікарні! 

Нещодавно на сесії депутати районної ради підтримали спущену зверху вказівку реорганізувати місцеві лікарні у Рогозові, Старому, Вишеньках, Воронькові і Любарцях. За словами головного лікаря Вороньківської дільничної лікарні Анни Ільчишин, згідно з цими нововведеннями, у Воронькові мають закрити лабораторію, рентген-кабінет (до речі, один у районі!), фізкабінет, стаціонарне і денне відділення, акушерську і фельдшерську служби, а також скасувати посаду стоматолога. 

«Я вдячна людям з різних сіл, які небайдужі до цієї біди, яка до нас прийшла. Сільська медицина найбільш беззахисна ланка, яку можна знищити, — звернулася до всіх Анна Михайлівна. — Серед районів області на Бориспільщині і так найменше ліжок у стаціонарах. І одним рішенням буде ліквідовано 80 терапевтичних ліжок у селах району. Чи зможемо ми надати якісно допомогу людям? Вороньківська дільнична лікарня обслуговує офіційно шість тисяч людей, але медична допомога надається всім, хто її потребує.»  

Багато слів вдячності прозвучало на адресу медпрацівників Вороньківської дільничної лікарні. Люди запевняли, що умови перебування на стаціонарі у Воронькові значно кращі, аніж у райлікарні, а доброзичливе гуманне ставлення медиків-односельців неможливо порівняти з байдужим відношенням до сільських людей у ЦРЛ. Та й лікуватися у селі значно дешевше. Звучали нарікання на великі черги у Борисполі, обурення щодо бездумного виконання антинародних наказів зверху. «Сьогодні зачиняють лікарню, а завтра може дійти черга і до дитсадка і школи у селі!» — звучало з вуст багатьох людей. 

Вороньківці сміливо виступили на захист місцевої лікарні, називали сучасні реформи геноцидом українського народу, порівнювали з голодомором 1933 року, нарікали на владу, яка все робить, щоб остаточно знищити село. «При фашистах у Воронькові працювала лікарня і надавали усім допомогу. Тут у залі є живі свідки! А що це за влада? Ганьба!» — періодично лунало у залі. 

Підтримав своїх односельців і сільський голова Ігор Заборний. «На мою думку, реформування медицини — це спроба скоротити витрати Державного бюджету. Але я вважаю, що на здоров’ї людей не можна економити. Нам треба максимум зусиль прикласти, щоб зберегти лікарню, яку будували наші діди і батьки.» Ігор Михайлович висловив занепокоєння, що кваліфікований медперсонал, який працює у лікарні, після її закриття піде на роботу до міста, і в село його важко буде повернути. Окрім того, він запропонував створити відділення невідкладної медичної допомоги у Воронькові. 

Депутат Бориспільської ра-йонної ради Людмила Пащенко навела приклад знищення сфери обслуговування, страшенні злидні на її батьківщині, у селах Харківської області, де, як писав Тарас Шевченко, «німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть». Вона розповіла, що протягом двох років цю реформу частина депутатів не давали запровадити у своєму районі, що саме районні депутати могли зупинити запровадження нововведень.

Підтримати виборців приїхав Сергій Міщенко, який добре вивчив проблеми медицини району. 

«Багато людей сьогодні зібралося, видно, болить і ще й дуже. Бо на збори проти каналізаційних стоків приходило менше людей. Але за 2 місяці ми гуртом домоглися, щоб районна рада прийняла рішення про заборону скидання стічних вод на землі Бориспільщини, — відзначив Сергій Григорович і звернувся до Володимира Ляшенка:

— Повірте мені: краще з людьми бути, ніж з владою, тому що люди все пам’ятають. Як мені батько каже: «Людська пам’ять — найбільша нагорода! Ото, синку, якщо про тебе люди добре будуть пам’ятати, я буду тобою гордитися, а якщо ні — вибачай, тоді ти не депутат Верховної Ради.» Ви займаєте цю посаду, до вас ідуть люди за допомогою, не беріть на себе відповідальність по скороченню, по звільненнях, краще самому звільнитися. Я Вам чесно кажу!» 

Сергій Міщенко повідомив, що Верховна Рада не прийняла закон про реформування медичної галузі, хоча тричі це питання виносилося на розгляд. Тож такого закону насправді немає! Просто Міністерство охорони здоров’я видало наказ №129, згідно з яким пілотними визначені Дніпропетровська, Донецька, Вінницька області і місто Київ. Київська область до реформування взагалі не належить.

Як наголосив Сергій Міщенко, потрібно на усіх рівнях, починаючи від сільської ради, надіслати звернення до Кабінету міністрів, до Мінохорони здоров’я. Реформа має проходити таким чином, щоб Вороньків не постраждав й інші населені пункти — Головурів, Глибоке, Кийлів. «Навіщо рубати під корінь і звільняти людей? — наголосив він. — Жодна людина, жоден лікар, жодна медсестра не повинна постраждати при реформі. Реформуйте! Але якщо людей відправляють до центру зайнятості, то це не реформа! Якщо кажуть, що лікуватися людям треба їхати до Борисполя, то це не реформа… Я все зроблю, що залежить від мене, але підтримка громади мені також потрібна. Якщо буде потрібно, то вийдемо до губернатора, до адміністрації всі разом!» 

Тож вороньківці звернулися до народного депутата, аби він надіслав свій запит до Верховної Ради і Міністерства охорони здоров’я щодо відміни наказу №129. Згідно з рішенням зборів села, ініціативна група буде збирати підписи мешканців Воронькова і навколишніх сіл проти проведення медичної реформи і закриття Вороньківської дільничної лікарні.

Лариса Громадська