Війна проти української історії і культури

11 березня в УНІАН відбулася прес-конференція на захист від руйнувань пам’яток прадавньої української культури. Зокрема, зробити заяви для ЗМІ науковців, вчених і митців змусила остання подія, яка трапилася 22 лютого на Софіївські площі у Києві: зловмисники відрубали голову давньослов’янському кумиру Світовиду, який був частиною пам’ятного паркового комплексу, встановленого 1982 року на ознаменування 1500-ліття Києва. Ця скульптура свідчила про багатотисячолітню дохристиянську історію столиці, була візитною карткою міста. Сотні туристів фотографувалися біля Світовида, це було місце паломництва рідновірів слов’янських країн, святинею, відомою далеко за межами України. Адже київська скульптура була копією унікальної пам’ятки (автор — заслужений художник України Інна Коломієць), знайденої у 1848 р. у річці Збруч; оригінал нині зберігається в Археологічному музеї міста Кракова у Польщі.

Голова Об’єднання рідновірів України, доктор філософських наук, професор Галина Лозко розповіла про те, що, починаючи з 988 року, випадки наруги над дохристиянськими пам’ятками культового мистецтва в Україні стали негативним «зразком» для наслідування. Пригадала, що 1 листопада 2012 р. на території Національного музею історії України у Києві знищено дерев’яну статую Перуна.

Але кримінальної справи за цими обома випадками так і не було порушено, хоча Світовид стояв навпроти Управління МВС, тож його знищення мали б зафіксувати камери спостереження… Після руйнування Світовида представники ОРУ надіслали заяви Президенту, Голові ВР, МВС, СБУ, міністру культури, але й досі відповідей не отримали. «Відсутність покарання злочину тягне за собою наступні злочини,» — звернула увагу Г. Лозко.

Віктор Крижанівський, професор Академії мистецтв України, зокрема, наголосив: «Замість того, щоб додавати до прадавньої історичної пам’яті нові археологічні знахідки, у нас їх знищують… Той, хто сіє зло, — зло й отримає. Це відомо з історії.» Він звернув увагу на багату прадавню історію нашої держави: Кам’яна Могила, Трипільська культура, Київська Русь... Це має бути фундаментом незалежної України. І держава має захищати пам’ятки історії і культури свого народу. Він зауважив, що дуже важливо відновити втрачену скульптуру Світовида, поширювати знання про неї. «Світовид — це та ж сама Трійця, це три світи: Прави, Яви і Нави — те, чим жили наші Пращури, те, що вони сповідували. А християнство вкрало назву «православ’я» у нашої древньої віри, — додав художник. — У Києві встановлюються пам’ятники християнські, мусульманські, будь-які, але майже немає пам’яток нашої землі, прадавньої історії нашого народу. І до них дозволяють ставитися без належної поваги. На даний момент зачинений Музей Трипільської культури у с. Трипілля, де піднятий пласт дуже високої культури.»

Володимир Перегінець, академік Академії інформації, професор, навів інші приклади руйнування прадавніх пам’яток: два роки тому на Житомирщині на древньому капищі зрізали і спалили дерев’яну скульптуру Світовида; липень 2009 р. — вчинено наругу над культовою спорудою рідновірів Нікополя — зруйновано святилище Перуна; листопад 2009 р. — у Запорізькій області зруйновано скульптуру Рода й Рожаниці; у вересні 2009 р. намагалися знищити скульптури Перуна і Світовида у Києві; у вересні 2009 зруйноване святилище на Хортиці у Запоріжжі; у грудні 2010 спалено дерев’яну скульптуру Перуна; у березні 2011 скоєно наругу над слов’янським капищем на Лисій горі у Києві, а на Львівщині зруйновано скульптуру Перуна; у квітні 2010 було сплюндровано капище Стрибога…

Перелік цей досить великий, але жоден факт не був розслідуваний і ніхто із злочинців не поніс покарання — на відміну від випадків, пов’язаних з прибиранням ідолів Леніна та Сталіна, хоча комуністичний режим давно засуджено на державному рівні.

«Невже влада сама причетна до цього? Чи покриває злочини? А як інакше сприймати цю бездіяльність правоохоронних органів? Язичницька віра існувала десятки тисяч років. Це Віра наших Пращурів. Вона жива і сьогодні. Знищити язичницьких Богів — це спроба змусити нас позбутися пам’яті наших Предків. Це оголошена війна нашому минулому, нашій історії і віруванням. Ми приходимо до висновку, що чекати від влади вже не можна виконання свого обов’язку по розкриттю багатьох злочині, ми самі повинні підключатися до пошуків цих варварів. За інформацію про тих, хто вчинив наругу над збруцьким Світовидом я пропоную винагороду від себе особисто — 20 тисяч гривень», — наголосив Перегінець. Він також звернув увагу на те, що нещодавно було вчинено наругу над пам’ятниками Степану Бандері і Роману Шухевичу, що є «не просто наруга над національними героями, а й приниження нашої національної гідності.

Анатолій Кущ, заслужений художник України, академік Академії мистецтв України, автор монументу Матері-України на Майдані Незалежності, розповів про алею на Софіївському майдані, яка була зроблена до 1500-ліття Києва, серед скульптур найціннішим був Світовид; завершувалася алея фонтаном «Сонце». Сьогодні ж усе практично зруйноване, натомість виросла алея генделиків. Анатолій Кущ наголосив, що подібні руйнування — це не просто приниження почуття віруючих, а й наступ на українську культуру, історію. Він нагадав про утиски мови, про боротьбу з українством в цілому. «Ми повинні голосно заявити, що є господарями на своїй Землі, ми корінна Нація, і наші права теж повинні бути захищені, а не лише права меншин, які часто мають більше прав в Україні, аніж самі українці» Художник працює в історичній темі, і йому болить наруга над його власними творіннями: зрізали меча, гусла і соколів на 5-метровій скульптурі віщого Бояна; у пам’ятника Ярославні, що стоїть над Десною, відрізали крила; у Моринцях з монументу юному Тарасу Шевченку «Мені тринадцятий минало…» зрізали зображення ягнятка…

Наводилися приклади наруги над пам’ятниками на могилах. Заслужений тренер України Ольга Сінькевич розповіла про замовне викрадення бронзового монумента заслуженому тренеру України, видатному спортсмену-кіннотнику Володимиру Нагорному — роботи народного художника України, академіка Юлія Сінькевича (адже для того, щоб його зняти потрібен потужний кран). «Монумент споруджений в червні 1980 року, викрадений з цвинтаря «Берківці» в жовтні-листопаді 2010 року, простояв там 30 років і 5 місяців. Монумент внесений до Державного реєстру «Культурні цінності України». За ордером Робочого апарату Укрбюро Інтерполу пошукову картку розіслано 139 країнам світу, а в Києві і в Україні монумент не шукають. Це не поодинокий випадок, крадіжки на цвинтарях набули масового характеру. З центральної алеї Байкового кладовища, з могили Лесі Українки двічі викрадали бронзові квіти, двічі викрадали бронзову пектораль з могили археолога Бориса Мозолевського також на Байковому…»

Володимир Петрук, письменник, голова Об’єднання публіцистів Національної спілки письменників України, розповів про цінність язичницьких пам’яток, про сакральне значення Світовида (нещодавно про нього у Польщі вийшло дослідження), про неприпустимість називати прадавні статуї ідолами. Він підкреслив, що Світовид, якого знайшли у Збручі, стояв на священній горі Богит у Хмельницькій області, на межі між Західною і Центральною Україною. Ця пам’ятка — втілення єдності чотирьох племен: волинян, білих хорватів, тиверців і бужан. Так було у різних країнах світу: щоб об’єднати різні племена, на священній території ставили пам’ятник… 

У той же час восени минулого року було зруйновано пам’ятник Івану Франку у Трускавці. У жовтні 2011 р. варварськи знищено пам’ятник Тарасу Шевченку у м. Стаханові Луганської області. 2009 року знесено погруддя Шевченка у Кіровоградській області. Таких прикладів можна наводити дуже багато. І хоча небайдужі українці намагалися піддати розголосу подібнім діям, вчинених україноненависниками. Ніхто із злочинців непокараний. Можливо тому, що їх покриває влада?

Наприкінці конференції скульптор Мирослав Сєвєров сказав: «У професора Шаяна є праця «Світовид — найвище світло», де сказано, що Світовид — це Бог святості наших Предків… А скіфи, наші Пращури, говорили: «Хочеш відчути силу нашого гніву — поруйнуй могили наших Пращурів…» 

Вже сотні років руйнують прадавні могили, знищують скульптури, пам’ятники і святині… Можливо, саме й живемо так, у руїні, бо не можемо зберегти, врятувати своє, а поклоняємося чужому, відцуралися від коріння, а рідним називаємо чужинське?.. 

Прадавні святині українського народу, які засвідчують, що історія, вірування, культура, традиції України беруть свій початок із сивої давнини, на жаль, провладні дослідники вважають менш цінними, аніж ті культові споруди або ікони, які були створені кілька сот років тому. Кому потрібне применшення всього українського, знищення безцінної спадщини наших Предків?.. Кожен має право робити власні висновки. Але сьогодні, як у найтяжчі часи для Землі Руської, потрібне об’єднання українців навколо спільної національної ідеї. Та чи подарують нам Рідні Боги нового національного Лідера, Провідника, який би вказав отой шлях до взаємного примирення?

Лариса Громадська

Фото Вадима Шапошнікова