Володимир ШОВКОШИТНИЙ: «Мої герої не ненавидять ворогів, вони Україну люблять!..»

Часті приїзди зі столиці до Борисполя іменитих людей уже давно стали традицією. Ось і минулої п’ятниці у нас гостював славетний письменник сучасності Володимир Шовкошитний.

Зустріч з поважним гостем у вітальні Бориспільського державного історичного музею серед картин місцевих художників проходила у теплій, домашній атмосфері.

Володимир Федорович — майже наш земляк і належить до тих особистостей, яких письменниками і поетами робить власне життя. Він народився 1956 року у селі Світанок на Переяславщині. Закінчив Київський геологорозвідувальний технікум як технік-геофізик, загальнотехнічний факультет КПІ, Всесоюзний заочний політехнічний інститут — як інженер-теплоенергетик, а потім — Вищі літературні курси Спілки письменників СРСР при Літературному інституті ім. М. Горького у Москві. У першій половині 1970-х років був техніком-геофізиком польової партії № 94 (тайгова експедиція в Хабаровському краї Росії). Після служби в армії з 1978 по 1986  роки працював оператором, старшим оператором, начальником зміни хімічного цеху Чорнобильської АЕС у м. Прип’ять. А в 1986 і 1987 роках був керівником групи ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З червня 1990 він —  президент Всесоюзної організації «Союз Чорнобиль». А з грудня 1991 по 2003 рік — президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль». Був керівником управління з виховної роботи у Міжреґіональній академії управління персоналом.

У березні 1990 року В. Шовкошитного  обрали народним депутатом України. Він входив до депутатської фракції «Народна рада». Є співавтором всіх основних державотворчих актів України, серед них — Декларація про державний суверенітет України, Акт проголошення незалежності України та Конституція України. Член-засновник Демократичної партії України та заступник голови Української народної партії «Собор». Член Спілки письменників України з1988 року. А 2011 — заступник голови Спілки.

До Борисполя пан Володимир привіз свої книги, тож наші земляки мали можливість після зустрічі познайомитися з ними і навіть їх придбати. Спілкуючись з читачами, письменник розповідав про свою творчість і про найяскравіші епізоди зі свого життя. А воно у митця, як бачимо, справді цікаве. Та чи не найтрепетнішим був спогад про перевезення в Україну і перепоховання тіла поета В. Стуса, у яких Шовкошитний брав участь.

Багаж творчих доробків Володимира Федоровича теж неповторний. Він є автором поетичних збірок «Эхо апреля» (1987), «Жорстоке свято» (1990), «Фантомний біль» (1994), «Занедбаний рай» (1996), «Торкнутися небес» (2009) та прозових творів — «Тяжкий хрест» (1996); «Герої народжуються на могилах героїв» (2004); «Кров свята» (роман) (2012). Окрім того є творцем музичних альбомів «Фантомний біль», «Занедбаний рай», «Барди Чорнобиля», автором сценарію фільму «Хрест», а також співавтором сценаріїв фільмів: «Поріг», «Просвітлої дороги свічка чорна» та «Чорнобиль, трагедія і надія».

Оскільки роман «Кров свята» є найсвіжішою книгою письменника, автор більше приділив уваги цій праці, висвітлюючи деякі подробиці з процесу роботи над книгою. Власне, це дилогія, перша частина якої — «Хресна путь» — присвячена нелегким долям її героїв, які походять зі знекровленого голодомором села Пологи, а друга частина — «Білий кречет» — гостросюжетний роман, що охоплює події 1937–1943 років на Поділлі, Волині й Галичині, війну тоталітарних імперій та боротьбу Української повстанської армії з ними.

Володимир Шовкошитний пише легко, просто, дохідливо і захоплююче. Ось якими враженнями поділився про «Кров святу» депутат Бориспільської міської ради Ігор Петренко:

«Я розгорнув цю книгу, став гортати її сторінки і просто провалився у цей неймовірний український світ. Це просто інший вимір, інша реальність, складна до того ж і вкрай закручена переплетенням людських доль її героїв, подій, фактів, історій, почуттів… Це український світ, наповнений боротьбою і звитягою, нестримним поривом до щасливого майбутнього. І цей світ ми маємо берегти і розвивати!..»

Зустріч з письменником Володимиром Шовкошитним була справді цікавою і корисно-повчальною. Тож сподіваємося ще не раз привітати його у нашому місті.

Вадим ШАПОШНІКОВ