Окозамилювання під назвою «концертна зала»?

27 березня відбулося чергове засідання громадської ради при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради.

До порядку денного знову було включено питання про будівництво в міському парку «багатофункціонального громадського центру». Цього разу інформацію про ситуацію з будівництвом надав голова громадської ради В. О. Кузьменко. Валерій Олексійович повідомив, що, нарешті, міська рада за результатами роботи спеціальної комісії зайняла жорстку позицію що до ТОВ «Біопром». Інвестору поставлено конкретні умови, які необхідно виконати у вказані терміни. Це відсутність у «БГЦ» продуктових магазинів, наявність концертної зали на 600 місць та площею не менше 1200 кв. м. Паркування автомобілів повинно бути лише в межах орендної ділянки. Та найголовніше — було вирішено зобов’язати передати побудовану в межах «БГЦ» концертну залу у власність місцевій громаді, уклавши відповідний договір. 

Можливо, всі ці умови в цій спірній ситуації були б прийнятними, але якщо поглянути на це все з правової точки зору, то запитань виникає більше, ніж відповідей. 

По-перше, звернувшись до цивільного законодавства України, я не зміг знайти статті, де було б вказано, що договір може передбачати можливість передачі (дарування) якого-небудь об’єкту нерухомості, якого ще не існує. Визначитися з предметом самого договору за відсутності власності на майно також буде дуже важко. Адже як можна укладати договір про передачу у власність майна, якого ще немає? Що ж тоді насправді передається у власність? Такий договір можна підписати навіть зі мною, що я колись у майбутньому побудую будинок культури і передам його у власність міста. А коли у мене не вийде побудувати будинок культури, чи, наприклад, у мене випадково вийде гіпермаркет, то й передавати буде нічого… Тож виконання такого своєрідного договору з «таким неіснуючим предметом» не нестиме для мене ніяких зобов’язань. Приклади таких передач «громадських споруд» за останні роки вже є і в нашому місті.

По-друге, інвестор легко може погодитися влаштувати в «БГЦ» магазин з товарами промислової групи, заздалегідь побудувавши всі комунікації та приміщення для легкої зміни в подальшому на магазини з товарами продуктової групи. Змінивши формально на папері ще й власника новозбудованої приватної будівлі, інвестор може не мати навіть моральної відповідальності. 

По-третє, питання з паркуванням вирішиться саме собою, коли ми побачимо масове, неорганізоване скупчення автомобілів в парку та на прилеглих тротуарах. І влада сама почне, ще й за кошти громади, облаштовувати додаткові парковки.

Чи захоче інвестор після закінчення будівництва нормально співпрацювати?  Чиї права будуть порушені і хто буде в судовому порядку відстоювати це порушене право? Це може зробити лише міська влада. Але з огляду на те, як вона з низкою порушень сама організувала цей скандал, все це здається малоймовірним. 

Нарешті, за цими суперечками всі забули про те, що все це відбувається в нашому єдиному в місті парку відпочинку. За неофіційною інформацією вже на початковій стадії будівництва було знищено 16 дерев. А в подальшому буде знищено ще як мінімум 20. 

Отже, що на зараз відбувається? Щирі бажання місцевої влади та інвестора розплутати цей клубок проблем навколо будівництва чи чергова спроба продовжити лохотрон та окозамилювання під назвою «концертна зала»?

Прикро, що громада міста в цій ситуації чомусь займає доволі пасивну позицію.

Олег ВЕРЕС,

громадівець