Чистота — запорука здоров’я

Мій дім — моя фортеця. За роки свого життя ми звикли оцінювати власну оселю як найбільш безпечне для нас місце. І якщо й боїмося, то чогось досить серйозного — грабіжників, пожеж, природних катаклізмів. Одне слово — форс-мажорних обставин. Проте значно більшу загрозу становить звичайний побутовий пил, з яким ми стикаємося щодня, і вже навіть звикли до нього.

На перший погляд, багатоденний пил, котрий щільно вкриває всі поверхні  в помешканні, є непривабливим лише з естетичного боку. Утім, при детальному розгляді він стає просто огидним. Адже з чого складається пил? Це сукупність мікроскопічних частинок солей, кам’яних порід, смол, паразитів та залишків живих організмів (шерсть тварин та волосся людей, частинки комах тощо). Зазвичай дві третини від загальної кількості пилу мають природне походження, інша третина є результатом діяльності людини. Аналізи свідчать, що 35 % пилу становлять мінеральні частини, 12 % — текстильні та паперові волокна, 19 % — шкірні луски, 7 % — рослинні залишки, 3 % — частини сажі та диму. Походження інших 24 % встановити не вдалося.

За сонячної погоди кожен може бачити наскільки насичене цим коктейлем повітря в кімнатах (1 л містить 500 тис. частинок пилу). За словами екологів, повітря міських вулиць чистіше та менш токсичне ніж повітря помешкань та офісів у 4-6 разів.

Проте найстрашнішим є те, що пил є сприятливим середовищем для існування мікроскопічних кліщів, абсолютно не видимих оку організмів, яких у грамі пилу може міститися до кількох тисяч. Улюбленим місцем існування кліщів є ліжка — саме в несинтетичних матрацах, подушках, перинах та ковдрах живуть до 70–80% всіх «домашніх» кліщів. Виходить, що протягом третини свого життя, яку ми проводимо уві сні, ми тісно спілкуємося з цими істотами.

Проте не варто впадати у паніку, пилові кліщі не п’ють вашу кров та не копають тунелів у шкірі, доки ви ні про що не підозрюючи дивитесь казкові сни. Вони харчуються вже злущеними частинками шкіри людини, яка відновлюючись постійно «скидає» верхній шар, чим і утворює значну частину всього пилу. Саме тому кліщі обирають такі багаті на їжу крісла, дивани, килими, м’які іграшки та постільну білизну. Здавалось би, невинні істоти, «санітари пилу»... Проте саме кліщі, а точніше, продукти їх життєдіяльності, є причиною багатьох алергій, астматичних захворювань, шкірних висипань, кон’юнктивітів тощо. Багато людей, що страждають на алергію нібито на пил, насправді не переносять саме продуктів життєдіяльності кліщів. Адже їх екскременти — сильний алерген. І чим більша популяція кліщів у приміщенні, тим сильнішими будуть прояви захворювання.

Однак у пилюці є також й інші мікроорганізми: бактерії, віруси та гриби. Саме пил виступає одним з розповсюджувачів інфекцій у період епідемій. Ми переносимо його від будинку до будинку разом з хвороботворними мікробами. Захистом нашого організму від пилу є слизові оболонки, здорова поверхня дихальних шляхів здатна сама позбавлятися чужорідних частинок. Проте в деяких випадках цей механізм може давати збій. Часті хвороби, подразнення шкіри та слизових оболонок, послаблений імунітет, дитячий або літній вік — фактори, які знижують здатність організму протистояти пилу. Згідно з дослідженнями вчених-медиків, до 80 % резервних можливостей імунної системи розтрачується на знешкодження саме пилових аґентів. Життя за таких умов з часом настільки виснажує організм, що відбувається зрив і як наслідок — захворювання.

Екологи всього світу одностайно наголошують: пил небезпечний для здоров’я людини. Вдихання повітря з високою концентрацією пилу спричинює такий самий шкідливий вплив на легені, як півцигарки. Проте не менш шкідливим він є і для побутової та комп’ютерної техніки. Осідаючи на деталях механізму, пилюка здатна ускладнювати та погіршувати роботи приладів, може спричинювати корозію та замикання. Окрім того, скупчення пилу всередині техніки призводить до підвищення шумності її роботи.

«Що ж робити?» — спитаєте ви. Пил — вічний житель наших будинків. Перемогти його, повністю вигнати, неможливо. Адже пилюка утворюється постійно: витираються килимові та текстильні покриття, вишаркується фарба, з вулиці до будинків залітає пісок, дим, розсипаються і розлітаються миючі та косметичні засоби та й самі жителі втрачають волосся, шкірний епітелій. З цим нічого не поробиш. Проте потрібно обов’язково намагатися зменшити кількість пилу в наших помешканнях. А це можливо двома шляхами: безпосереднє прибирання та скорочення джерел пилу.

У квартирах значна частина пилу складається з текстильних волокон. Це дрібні ворсинки килимів, меблевої оббивки, одягу, штор та м’яких іграшок. Тож чим більше текстилю у вашій оселі — тим більше в ній буде пилу. До того ж гардини та килимові покриття не тільки утворюють пил, а й притягують його. Достатньо тільки подивитися, якого кольору стає вода при пранні нібито досить чистих занавісок. Якщо гардини дозволяють пилу розлітатися при найменших рухах та поривах вітру, то килими, зазвичай, міцно тримають його у полоні свого ворсу. Це значно полегшує прибирання. Достатньо один або кілька разів на тиждень чистити килим пилососом.

Іншим вагомим засобом у боротьбі з брудом є, звичайно ж, волога ганчірка. Нею необхідно протирати відкриті ділянки якомога частіше. Інколи, облаштовуючи інтер’єр, ми надмірно переймаємося декором, кольорами, формами, забуваючи, що пил був і залишиться невід’ємним атрибутом людського житла. І чим більше поверхонь у вашій оселі будуть заставлені різними предметами — тим складнішим і довготривалішим буде процес прибирання і тим легше буде пилу зібратися знову.

Мити підлогу треба також не менш, ніж раз на тиждень. Проте краще це робити без додавання будь-яких миючих речовин та засобів для дезінфекції, так як вони можуть бути досить токсичними.

Ведучи боротьбу з пилом, кліщами та мікробами, треба не забувати якомога частіше провітрювати приміщення. У чистому та свіжому повітрі гриби та бактерії швидко гинуть, а кліщі припиняють розмножуватись. Особливо важливе регулярне провітрювання під час опалювального сезону, коли знижується вологість повітря у приміщеннях. Окрім того, необхідно хоча б двічі на рік пилососити м’які меблі, регулярно чистити подушки та пухові ковдри, влітку сушити покривала та матраци на сонці. Постільну білизну краще змінювати приблизно раз на тиждень, а після прання обов’язково прасувати.

Сучасні технології створили багато помічників у боротьбі за чистоту приміщень: очищувачі та зволожувачі повітря, сучасні пилососи з аквафільтрами. Працюють організації, що надають послуги з щотижневого та сезонного прибирання. Звертатись до спеціалістів чи прибирати самостійно — вирішувати вам. Проте дотримуючись простих правил гігієни житла, ви можете зберегти здоров’я, час та гроші. Адже чисто не там, де прибирають, а там, де підтримують чистоту!

Лада Скринська