Борги за минулі роки, або як залатати «дірки» за спожитий газ

Ця історія трапилася з одним нашим земляком, але, гадаю, вона може статися з кожним із нас, враховуючи нашу нинішню невтішну ситуацію у законодавчій, виконавчій та судовій владах.

 

Нещодавно з бориспільця у судовому порядку було стягнуто заборгованість за послуги з теплопостачання за… 1995–1998 роки. І це при тому, що за ці роки він мав рішення судів на свою користь, які набрали законної сили. Називається: чого тільки не зробиш, аби залатати «дірки»! 

Процесуальний строк, що застосовується з приводу надання житлово-комунальних послуг і стягнення заборгованості за їх несплату, встановлюється тривалістю в три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України). Тобто якщо у вас є заборгованість по сплаті комунальних послуг, наприклад, за 5 років, то відповідна організація має право звернутися з позовом про стягнення з вас боргу тільки за останні три роки.

Крім того, у багатьох випадках комунальні служби надають послуги без складання письмового договору або за договорами, що не відповідає законодавству. У такому випадку до суду вони звертаються, надаючи виписки по особовому рахунку. І хоча найчастіше місцеві суди задовольняють позовні вимоги комунальників, з цим все ж таки можна посперечатися. Так, наприклад, у суді можливо визнати такий договір неукладеним, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов. У статті 26 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачено 18 істотних умов. При цьому серед них є ті, про які усно домовитися нереально. Наприклад: визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу, порядок здійснення ремонту, перелік форс-мажорних обставин і т.д. Наслідком неукладання договорів служить відсутність у боржника взагалі будь-яких зобов’язань перед комунальною службою.

Якщо ж ви купили квартиру, а попередній власник мав борги за комунальні послуги, то в будь-якому випадку комунальна служба намагатиметься повісити на вас ці борги і вчинятиме будь-які дії, або, навпаки, не вчиняти, як це сталося з моїм знайомим, щоб тільки не дати вам реалізувати свої законні права. Він подарував квартиру своїй дочці, але комунальна служба відмовилась укладати з нею договір про надання послуг, як з новим власником, посилаючись на той факт, що попередній власник квартири мав борги.

Знайте, такі дії повністю незаконні. Боргів у нерухомості не буває, а мати їх можуть тільки попередні мешканці, з якими були укладені житлово-комунальні договори. У свою чергу, новим мешканцям комунальні служби зобов’язані відкрити новий особовий рахунок і самостійно шукати своїх колишніх мешканців, щоб стягнути з них борги. Але, як кажуть, «на гроши все методы хороши».

Заборгованість мешканця з оплати комунальних послуг ще не означає можливість застосування таких санкцій, як, наприклад, відмова у видачі необхідних документів або у скоєнні будь-яких дій. Щоправда, на жаль, мешканці часто не підозрюють про те, що така хитромудра акція не має нічого спільного з законом. А з тих, хто про це знає, тільки одиниці зважуються на боротьбу з подібними явищами. Але саме вони і перемагають у ній.

Наприклад, можна звернутися до суду з позовом до комунальної служби про визнання  дій такими, які не відповідають закону, а також про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Наприклад, така відмова, як реєстрація члена сім’ї, видача довідки про склад сім’ї та відмова в укладенні договору є безпідставною, оскільки зазначені обов’язки законодавчо покладено на комунальні організації. Тому такі дії повинні проводитися незалежно від наявності чи відсутності заборгованості з оплати комунальних послуг. 

На жаль, рівень надання послуг та й саме обслуговування споживачів дуже далеке від правового. І все це трапляється тільки тому, що багато споживачів не знають, що, крім обов"язків, вони ще мають і права, які необхідно відстоювати.

Ольга ДИННИК,

адвокат, фахівець з цивільного, сімейного,  трудового права.

Тел. 066-167-68-75