«Були й за гетьманів співці»
- 27 червня 2013
- Відгуків: 0
- Переглядів: 833
-
У музеї театрального, музичного та кіномистецтва 13 червня відбувся концерт «Музика і музичні інструменти України доби бароко».Старший науковий співробітник музею Тетяна Лобода розповіла про музичні інструменти різних епох, які були представлені у світлиці, де проходив творчий захід. Це і торбан, і гусла, і реконструйована кобза Остапа Вересая, і понад 20 колісних лір, які є надбанням культури доби бароко — XVII, XVIII століть.
Через посередництво музичних інструментів розповіли про той період Олена Кореняк (скрипка), Ярема (Вадим Шевчук, колісна ліра), Олександр Гончаренко (бандура), Марія Віксніна (торбан), Тарас Силенко (бандура), Тарас Компаніченко (кобза і лютня), Тетяна Лобода (кобза, гусла). Ці інструменти належать як фольклорній, так і академічній та світській традиціям музикування в Україні. В умовах Національно-визвольної боротьби відбувалося становлення справжньої української еліти, яка творила національну культуру України. Напевне, про них і писала Леся Українка:
Були й за гетьманів співці;
З них деякі вічнії співи зложили,
А як їх наймення? і де їх могили,
Щоб скласти хоч пізні вінці!
Разом з виконавцями творів доби бароко слухачі перенеслися у часи Гетьманства й українського філософа Григорія Сковороди, князя Костянтина Острозького і Гетьмана Богдана Хмельницького, церковних діячів Лазаря Барановича і Феофана Прокоповича. Музиці і поезії бароко притаманна певна синкретичність, оскільки поети писали й музику до своїх творів. У виконанні музикантів звучали духовні пісні (канти, псальми), народні пісні про Визвольну боротьбу, історичні та жартівливі пісні і плачі.
За словами кобзаря, заслуженого артиста України Тараса Компаніченка, в українській культурі відбувся дуже важливий момент: вперше, можливо, за 200 років, зазвучали клавірні столовидні гусла, на яких Тетяна Лобода майстерно виконала пісню «Ой, біда тій чайці-небозі».
Лариса Громадська