Не їж російське — вдавишся!
- 21 серпня 2013
- Відгуків: 0
- Переглядів: 983
-
Українські продукти псують на російському кордоні, а наша влада робить вигляд, що нічого страшного не сталося. Натомість пересічні українці та громадські організації у соцмережах закликають бойкотувати російські товари. Звичайно, на імпорт газу чи нафти пересічні покупці навряд чи можуть вплинути, але відмовитись від російського одягу чи продуктів харчування можна. А їх на прилавках наших магазинів значно більше, ніж пересічний споживач може собі уявити.«Не очікуємо, що українці зовсім відмовляться від російських товарів, але, як то кажуть, вода камінь точить. Хочемо мобілізувати людей, звернутись до їхнього патріотизму, — каже активіст громадської організації «Відсіч» Леонід Овчаренко. — Справа не лише у бойкоті українського експорту, який триває з 14 серпня. Справа в тому, що Росія уже тривалий час веде жорстку політику щодо України, примушуючи нас до дружби, а наша влада на це якось надто мляво реагує. Точніше, майже ніяк не реагує. Вони то оголошують нам молочно-сирну війну, то забороняють шоколад, то воюють з нашими трубами. Врешті-решт, вони потопили наших моряків. Мусимо якось на це реагувати. Ми вже надрукували першу партію листівок з закликами не купувати російське, які роздаватимуть біля супермаркетів та торгових центрів. Там є номери штрих-кодів, за якими можна визначити, російський це товар чи ні. Шукаємо волонтерів, які це робитимуть. Гадаю, кількість людей, які за можливості відмовлятимуться від російського, зростатиме».
Заклик «не купуй російське» діє. У цьому переконалась на власному досвіді. В одному з супермаркетів натрапили на акцію — макарони «Макфа» за зниженою ціною. Мама уже хотіла купити, а я пожартувала — не бери, то російські. Жінка, яка уже поклала пачку до кошика, поклала їх назад на прилавок і швидко відійшла... Свого часу, коли Росії не подобалась проєвропейська політика прибалтійських країн, у РФ оголосили війну шпротам. Сюжети, які закликали не купувати ризькі шпроти, пройшли по усіх найбільших російських каналах. Як наслідок, у Латвії змушені були скоротити виробництво шпротів, бо позбулись найбільшого ринку збуту. Україна — найбільша після Росії країна СНД, а отже, і найбільший ринок. І це могло б стати вагомим аргументом у переговорах з російською стороною. За минулий рік з РФ імпортували в Україну товарів на 27,4 мільярда доларів. Це 32,39 % від усього імпорту, який надійшов в Україну. Навіть Китай продає нам менше — імпорт з Піднебесної лише 7,9 мільярда доларів. У той же час Україна експортувала до Росії трохи більше ніж на 17,7 мільярда доларів. Уже минулого року експорт до Росії скоротився на 11%. Тобто якщо оголосити взаємну експортну блокаду, російські виробники втратять на 10 мільярдів доларів більше, ніж українські. У будь-якому випадку українська влада мала би ввести аналогічні санкції до російських виробників, які імпортують товари в Україну.
«З точки зору міжнародного права Росія та Україна — рівнозначні партнери, обидві є членами СОТ. Відповідно Україна має повне право вводити дзеркальні обмеження до російських товарів. Це було б правильно. Скажімо, до шоколаду петербурзької фабрики можна висунути звинувачення, що на етикетці нема напису українською мовою — отже, дані недоступні українським споживачам, — каже директор Міжнародної маркетингової групи Дмитро Роденко. — Стосовно закликів бойкотувати російські товари, то вони можуть мати вплив на ринок, однак незначний. Частка російських товарів, особливо продуктів харчування, на полицях українських магазинів не така уже й значна. Це кілька видів горілки, макаронні вироби, невелика кількість “кондитерки”, чай-кава. Споживачі легко можуть замінити їх українськими товарами, чи польськими або італійськими. Для покупців переорієнтуватись було б не важко. От для самих продуктів такий бойкот був би відчутніший».
А може, через блокування експорту до Росії можуть подешевшати продукти? Експерт сумнівається. Каже, навіть якщо та ж кондитерська фабрика «Рошен» знизить ціни на 10%, то у роздрібі вони впадуть максимум на 5%. З того, що ми платимо у торговельній мережі, лише близько 50%— собівартість товару. Решта — витрати на маркетинг, логістику, накрутки торговельних мереж. А от у Росії шоколад уже подорожчав. Хоча тамтешні виробники розцінювали заборону ввозити «рошенівський» шоколад як свою перемогу, місце «Рошену» на полицях супермаркетів почав займати не російський, а польський та німецький шоколад, який коштує дорожче, ніж український. Власне, російські компанії кажуть, що від війни з Україною зазнають більше збитків саме вони. Адже контракти підписані переважно на постачання до кордону, а український кордон товари перетинають без проблем — простоюють уже на російському боці, тож за зберігання на складах митниці доводиться платити росіянам. Вагони з вантажем також переважно належать російським компаніям... Очевидно, саме через те, що рикошет по російських компаніях виявився сильнішим за удар по українських, влада РФ дала задню. Тепер уже виявилось, що в Онищенка нема претензій до якості шоколаду — лише до упаковки, а блокування товарів на митниці — тимчасове явище, пов’язане з відпрацюванням нових правил проходження вантажів...
А ви знали, що ці бренди — російські?
З рекламного ролика кави Jardin випливає, що це французька кава. Однак, окрім назви, у ній нічого французького немає. Насправді цей бренд належить пітерській компанії «Орими Трейд». Їй також належать чаї «Принцеса Нурі», «Принцеса Ява», Greenfield, Tess, кава «Жокей» тощо.Косметика Faberlic колись називалась «Русская линия». Однак виявилось, що росіянки не надто купують рідну косметику — їх більше приваблюють вишукані малозрозумілі назви іноземною мовою. Тому її й перейменували на Faberlic.
Група компаній Carlo Pazolini також не зовсім італійська. Це торгова марка російського підприємця Іллі Рєзника, яку він завбачливо зареєстрував спочатку в Італії, а вже потім — на батьківщині. Ну хто б у нас купував взуття в магазині якогось Кирила Пазолінкіна? А Карло Пазоліні — зовсім інша справа. Усі думають, що це ім’я італійського майстра, який колись започаткував сімейний бізнес, який згодом переріс у велику мережу.
Те ж саме і з взуттєвими марками TJ Collection , Chester та Carnaby. Усі вони належать компанії TJ Collection і нічого британського у них нема. Що компанія TJ Collection, що улюблений багатьма львів’янами бренд Chester об’єднує одна адреса — «г. Долгопрудный, мкр-н Хлебниково, Новое шоссе».
Ростовський бізнесмен Володимир Мельников випускає джинсовий одяг Gloria Jeans та Gee Jay. Утім, якраз Gloria Jeans і не приховує свого ростовського походження — це вказано на етикетках, а обличчям компанії свого часу була співачка Валерія разом з дітьми. Російські корені мають також мережі одягу O’STIN, OGGI, SELA...
Зіновія ВОРОНОВИЧ
https://wz.lviv.ua/economics/123813