Зміна розміру аліментів
- 12 вересня 2013
- Відгуків: 0
- Переглядів: 571
-
Під час розлучення нерідко трапляються випадки, коли матері, які залишилися самі з малолітніми дітьми, фактично позбавлені засобів до існування, а чоловіки, замість того, щоб хоча б фінансово допомогти рідній дитині, шукають способів ухилення від сплати аліментів.
Згідно із Сімейним кодексом України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК). Надання дитині матеріальної допомоги може відбуватися як за домовленістю між батьками дитини, так і за рішенням суду. Кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. Однак з часом розмір аліментів може змінитися, збільшитися або ж зменшитися. Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду відповідно до позову платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених законодавством. Розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи — за заявою батьків, уповноваженого територіальної громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина, та за згодою органу опіки і піклування (ст.192 СК).
Під зміною матеріального становища сторін розуміється як поліпшення, так і погіршення майнового стану одержувача або платника аліментів. Підставою до звільнення платника аліментів від їх сплати може бути поліпшення матеріального становища одержувача аліментів, в результаті якого він перестав відноситися до осіб, які потребують матеріальної підтримки. Підставою до зменшення розміру аліментів можна віднести погіршення матеріального становища платника аліментів, при якому він не може забезпечити собі нормальний рівень існування. Під зміною сімейного стану розуміється поява в сім’ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони, за законом, зобов’язані надавати утримання і які фактично перебувають на їхньому утриманні. Наприклад, батько, який виплачує аліменти на дитину від першого шлюбу, при народженні дитини у другому шлюбі вправі вимагати зменшення розміру аліментів, оскільки він зобов’язаний утримувати в рівній мірі і другу дитину.
Особа, яка одержує аліменти, може також звернутися до суду з позовом про збільшення їх розміру у разі погіршення її матеріального становища чи сімейного стану або покращення матеріального становища чи сімейного стану платника аліментів. Наприклад попереднім рішенням суду було стягнуто розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 200 гривень, але з часом дитина підростає, потребує більшого харчування одягу, можливо, погіршується стан здоров’я дитини, або мати перебуває у відпустці по догляду за другою дитиною і її матеріальний стан не дозволяє в повній мірі забезпечувати достатнє матеріальне забезпечення дитини, то за таких обставин стягувач аліментів має всі підстави звернутися з позовом до суду про збільшення розміру аліментів.
Відповідальність
за ухилення,
несвоєчасну сплату аліментів
Законодавством передбачено два види відповідальності внаслідок несплати аліментів: цивільно-правова — за несвоєчасну сплату аліментів та кримінальна — за злісне ухилення від сплати аліментів.
Цивільно-правова відповідальність настає при утворенні заборгованості з аліментів на підставі рішення суду (ст. 196 Сімейного кодексу України). За наявності вини платника аліментів одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Така відповідальність не може бути покладена на платника, якщо заборгованість за аліментами утворилася з вини інших осіб, наприклад, з несвоєчасною виплатою заробітної плати, неправильним перерахуванням аліментних сум банками тощо.
Стаття 164 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за злісне ухилення батьків від сплати коштів на утримання неповнолітніх дітей за рішенням суду. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, перебувають на їхньому утриманні карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин, або виправними роботами строком до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.
Згідно із Сімейним кодексом України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК). Надання дитині матеріальної допомоги може відбуватися як за домовленістю між батьками дитини, так і за рішенням суду. Кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. Однак з часом розмір аліментів може змінитися, збільшитися або ж зменшитися. Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду відповідно до позову платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених законодавством. Розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи — за заявою батьків, уповноваженого територіальної громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина, та за згодою органу опіки і піклування (ст.192 СК).
Під зміною матеріального становища сторін розуміється як поліпшення, так і погіршення майнового стану одержувача або платника аліментів. Підставою до звільнення платника аліментів від їх сплати може бути поліпшення матеріального становища одержувача аліментів, в результаті якого він перестав відноситися до осіб, які потребують матеріальної підтримки. Підставою до зменшення розміру аліментів можна віднести погіршення матеріального становища платника аліментів, при якому він не може забезпечити собі нормальний рівень існування. Під зміною сімейного стану розуміється поява в сім’ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони, за законом, зобов’язані надавати утримання і які фактично перебувають на їхньому утриманні. Наприклад, батько, який виплачує аліменти на дитину від першого шлюбу, при народженні дитини у другому шлюбі вправі вимагати зменшення розміру аліментів, оскільки він зобов’язаний утримувати в рівній мірі і другу дитину.
Особа, яка одержує аліменти, може також звернутися до суду з позовом про збільшення їх розміру у разі погіршення її матеріального становища чи сімейного стану або покращення матеріального становища чи сімейного стану платника аліментів. Наприклад попереднім рішенням суду було стягнуто розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 200 гривень, але з часом дитина підростає, потребує більшого харчування одягу, можливо, погіршується стан здоров’я дитини, або мати перебуває у відпустці по догляду за другою дитиною і її матеріальний стан не дозволяє в повній мірі забезпечувати достатнє матеріальне забезпечення дитини, то за таких обставин стягувач аліментів має всі підстави звернутися з позовом до суду про збільшення розміру аліментів.
Відповідальність
за ухилення,
несвоєчасну сплату аліментів
Законодавством передбачено два види відповідальності внаслідок несплати аліментів: цивільно-правова — за несвоєчасну сплату аліментів та кримінальна — за злісне ухилення від сплати аліментів.
Цивільно-правова відповідальність настає при утворенні заборгованості з аліментів на підставі рішення суду (ст. 196 Сімейного кодексу України). За наявності вини платника аліментів одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Така відповідальність не може бути покладена на платника, якщо заборгованість за аліментами утворилася з вини інших осіб, наприклад, з несвоєчасною виплатою заробітної плати, неправильним перерахуванням аліментних сум банками тощо.
Стаття 164 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за злісне ухилення батьків від сплати коштів на утримання неповнолітніх дітей за рішенням суду. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, перебувають на їхньому утриманні карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин, або виправними роботами строком до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.
Ольга ДИННИК,
адвокат, фахівець з цивільного, сімейного, трудового права.
Тел. 066-1676875