Рішення громадської ради сфальсифіковане?
- 25 вересня 2013
- Відгуків: 0
- Переглядів: 431
-
11 вересня 2013 року на чергове засідання зібралася громадська рада при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради. Цього разу були присутні лише 24 із 36 представників громадськості. Також до роботи долучилися декілька небайдужих громадян міста. Головувала того дня на засіданні заступник голови громадської ради Г. М. Михайлюк. Останнім часом подібні засідання не викликають зацікавленості громадських організацій. Ще три роки тому для участі у роботі такої ради своїх представників реєстрували понад сто громадських організацій. Весь час неначе якась невидима рука керує роботою громадської ради, і на обговорення виносяться несуттєві питання (щось на зразок, чи справді вода мокра, а сонце сходить на сході). На ті питання, де рада намагалася проявити свою принципову позицію, наприклад, будівництво БГЦ, місцева влада просто не реагує.
- підвищення цін на пальне;
- підвищення мінімальної заробітної плати для працівників;
- швидке зношення автобусних шин на розбитих міських дорогах та підвищення цін на них;
- невиплата державою компенсаційних коштів за перевезення пільговиків.
Якісь конкретні цифри про кількість перевезених пасажирів та скільки з них пільговиків, скільки кілометрів за зміну проїжджають транспортні засоби, яка офіційна середня зарплата водіїв, величина сплачених податків — доповідачем чомусь не наводилися.
Потім слово взяв голова постійної комісії з питань транспорту та зв’язку Бориспільської міської ради В. О. Пилипчук. Його виступ на підтримку перевізників теж не містив конкретних цифр, але був емоційним. Володимир Олександрович згадав і діточок-школяриків, і своїх виборців з приміських сіл та мікрорайону «УМБ-17», що просять його підвищити тарифи, тільки б не зменшувалась кількість рейсів. Згадав і про дорогі акумулятори та шини. Підвищити тарифи, на його думку, треба негайно, оскільки через деякий час почнеться передвиборча кампанія з виборів Президента України і проводити непопулярні для населення заходи ніхто не дозволить!
Не залишив він без уваги і питання ВЛАДИ, яка чомусь не виплачує або надовго затримує виплати перевізникам субвенції з державного бюджету за перевезення пільговиків. Якби ці кошти вчасно виплачувалися, то питання про підвищення тарифу, можливо, взагалі б не порушувалося.
То чи треба підвищувати тарифи і наскільки, було не зрозуміло. Тож громадівці почали ставити запитання та наводити свої арґументи. Перше і головне — це відсутність на автобусних маршрутах квитків. Квиток — це не тільки документ про отримання послуги, а й документ, який підтвердить при будь-якому ДТП, що ви справді були пасажиром даного транспортного засобу. Не зрозуміло також, як без квитків власники автобусів обраховують свої прибутки чи, навпаки, збитки. Цікавило також, чому бориспільці повинні оплачувати з власної кишені чиюсь бездіяльність щодо ремонту доріг та неотримання законної компенсації за перевезення пільговиків перевізниками. Звичайно, обурювалися і якістю обслуговування на маршрутах. Деякі громадівці висловлювали думку, що, можливо б, і треба підвищити тарифи, але після вирішення вищезазначених проблем.
Питання квитків та якість обслуговування пасажирів В. О. Пилипчук пообіцяв негайно взяти на контроль комісією міської ради, яку він очолює.
На критику тих, хто виступав за підвищення тарифів, від влади намагалася дати відповідь заступник міського голови Л. О. Ковальова. Щодо невиплати субвенцій вона наголосила, що це не міська влада заборгувала підприємцям більше 600 тисяч гривень, а затримки йдуть від центральних органів влади з державного бюджету (ось тут хотілося стати на захист місцевої влади від бюрократів з кабінету міністрів, але раптом згадав про те, що нинішня вертикаль влади в нашій країні є одночасно вертикаллю однієї партії; тобто кого від кого захищати?). Причину незадовільного стану доріг (а це був аргумент саме перевізників) заступник міського голови назвала поганим спадком від «радянської влади» (хоча для прикладу ту ж вулицю Радянську нинішня влада ремонтувала і в 2008 році, і капітально — перед місцевими виборами в 2010 році, але які ями на цій вулиці ми спостерігали нинішньої весни!) та некваліфікованим ремонтом доріг «папєрєдніками»(???). Жодного факту підтримки перевізників владою у їхньому тяжкому фінансовому стані наведено не було, тобто на суто економічні питання були надані суто політичні відповіді.
По обговоренню громадській раді необхідно було дати свою оцінку підвищенню тарифів. Результати голосування дали наступні результати: 11 — за підвищення, 5 — проти, 8 — утрималися.
Проте далі сталося найцікавіше. Головуюча наголосила, що рішення про підтримку підвищення тарифів за проїзд ПРИЙНЯТО! Автор цієї статті відзразу ж зауважив, що рішення громадської ради ухвалюються згідно з п. 21 регламенту, тобто відкритим голосуванням простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. Саме ПРИСУТНІХ! Могла б виникнути колізія, якби було прописано «від присутніх та тих, що взяли участь у голосуванні». І деяка частина юристів могла б заперечувати участь у голосуванні осіб, які «утрималися». Усім нам відомо, що проста більшість голосів — це 50 % + 1 голос від присутніх. Проте, як бачимо, тут своя математика, і більшістю вважається вже 11 голосів «за» від 24 присутніх членів громадської ради на засіданні. Тобто у цьому випадку для прийняття рішення необхідно було отримати хоча б 13 голосів «за». На ці заперечення ніхто не звертав уваги. І на місцевому телебаченні у сюжеті про проведення обговорення підвищення тарифу зазначено, що громадська рада це підтримує.
Що це? Фальшування чи проста технічна помилка? Що мали на увазі, коли складали регламент? Чи можна приймати рішення навіть двома голосами «за», за умови якщо інші утримаються?
Ще цікавіше було дізнатися, а хто ці представники громадськості, які підтримують підвищення тарифів без урахування порушених під час обговорення питань. Не хотілося б критикувати своїх колег по громадській раді, але в питаннях, які стосуються всієї громади міста треба проявляти принциповість. Виявляється, більшість з тих, хто підтримали підвищення тарифів, це працівники бюджетних та комунальних підприємств міста. Невже працівники цих підприємств Борисполя отримали значне підвищення до заробітної плати, тому й делегували своїм представникам право підтримувати чергове підвищення тарифів? Тепер не влада, а саме ми, споживачі, будемо змушені компенсувати всі втрати перевізникам.
Наприкінці засідання до трибуни піднявся депутат міської ради Ярослав Годунок. Він вкотре нагадав про проблеми зведення так званого БГЦ у міському парку. Це і будівництво без проектних рішень, і проблеми майбутніх паркувальних місць, і транспортний колапс в центрі міста! Громадська рада, нарешті, згадала, що всі її попередні рішення проти будівництва БГЦ іґноруються. Тому було прийнято рішення на наступне засідання, що заплановане на 16 жовтня 2013 року, запросити всіх відповідальних за будівництво осіб від міської влади та забудовників. Але складається таке враження, що громадську раду ніхто не чує або робить вигляд, що не чує: БГЦ і далі будується, тарифи підвищуються, голоси рахуються, як заманеться, у порушення всіх правових норм та всупереч логіці.
Та яке б рішення не було прийнято громадською радою, воно все одно буде на користь влади, адже громадська рада створена при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради, тож і поводиться, як маріонетка, яку смикають за нитки у потрібний момент.
Олег ВЕРЕС