Право на мирні зібрання

Право громадян збиратися мирно, без зброї, і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації закріплене в ст. 39 Конституції України, є їхнім невідчужуваним і непорушним правом, гарантованим Основним Законом України. Згідно з ч. 3 ст. 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії. Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості тощо.
Відповідно до підпункту 3 пункту 6 статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Указу Президії Верховної Ради РССР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» від 28.07.1988 р., а також згідно з Положенням про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 17.12.1993 p., вирішення питання про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, інших масових заходів, а також здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
Із заявою про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації до виконавчих органів місцевого самоврядування, можуть звертатися особи, які досягли вісімнадцятирічного віку, — уповноважені трудових колективів підприємств, установ і організацій, органів кооперативних та інших громадських організацій, органів громадської самодіяльності й окремих груп громадян. Рішення та дії, які порушують право на проведення зборів, мітингів та демонстрацій можуть бути оскаржені у суді. При проведенні зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій уповноважені (організатори), а також інші учасники зобов’язані дотримуватися законів та громадського порядку.
Учасникам забороняється мати при собі зброю, а також спеціально підготовлені або пристосовані предмети, які можуть бути використані проти життя і здоров’я людей, для заподіяння матеріальної шкоди державним, громадським організаціям і громадянам.
Зміст ст. 39 Конституції відповідає положенням міжнародних договорів. Так, у ч. 1 ст. 20 Загальної декларації прав людини встановлено, що «кожна людина має право на свободу мирних зборів та асоціацій», а у ст. 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права визначається право на мирні збори.
Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, якщо це діяння було вчинене службовою особою або із застосуванням фізичного насильства, тягне кримінальну відповідальність (ст. 340 КК України).
 

Ольга ДИННИК,
адвокат, фахівець з цивільного, сімейного, трудового права.
Тел. 066-1676875