Обличчя Майдану
- 16 грудня 2013
- Відгуків: 0
- Переглядів: 559
Мешканці Бориспільщини сьогодні не стоять осторонь подій, що відбуваються у Києві на Майдані Незалежності. Відстояти свою позицію, засудити застосування насилля і незаконні арешти їдуть до столиці все більше наших земляків. Підприємці і просто пересічні громадяни Бориспільського району допомагають учасникам протесту продуктами харчування, грошима, теплими речами, сприяють облаштуванню наметових містечок. Батьки разом з дітьми відвідують Євромайдан, аби виховати у них патріотичні почуття, щоб відчути гордість за те, що вони належать до Української Нації.
Чимало мешканців нашого району запропонували ночівлю у своїх помешканнях учасникам акцій протесту, які приїхали з далеких країв. До редакції звернулися зі словами щирої вдячності студенти Львова та Івано-Франківська на адресу небайдужих людей.
Події на Євромайдані об’єднали людей: тут зустрілися друзі і рідні, які навіть були далеко від України. Четверо друзів приїхали до Києва з Івано-Франківська. Це саме вони прикрасили «йолку» на Майдані жовто-блакитним прапором з написом свого рідного міста. Першу ніч хлопці провели на Майдані Незалежності, потім ночували у приміщенні Київської міської державної адміністрації. Та ось уже кілька ночей вони мають можливість спокійно відпочити в одного із мешканців Бориспільщини. Юнаки приємно здивовані, що на Київщині є люди, які безкорисливо допомагають тим, хто на Майдані: забирають на ночівлю, годують, підтримують фінансово. Проте у самому Києві, кажуть хлопці, значна частина людей — на жаль, похмура байдужа маса…
Андрій, 19 років: «Я зараз проживаю в Іспанії, у місті Барселона. Я студент 3 курсу, вивчаю лінгвістику (іспанська і каталонська мови). Після навчання планую повернутися в Україну. Своє майбутнє я бачу тільки тут. Приїхав підтримати нашу Україну, свій народ, адже те, що твориться в державі — б’ють людей — це незаконно. У мене настільки пробудилися патріотичні почуття, що я не зміг бути осторонь, за кордоном, спостерігати, як принижують мій народ… Іспанія — демократична країна, тому викладачі повністю підтримують мій вибір. Навіть, якщо я не встигну на сесію, то для мене зроблять виняток, і сесію перенесуть на пізніший термін. Мені навіть з вишу телефонує мій професор і запитує, що у мене і в Україні нового? Іспанці вболівають за нас, вони також виходять на майдани, щоб підтримати українців.»
Юрій, 19 років: «Навчаюся вже другий рік у місті Любліні (Польща) у медичному університеті на фізіотерапевтичному факультеті. Для мене було вкрай важливим не залишитися осторонь подій, що відбуваються сьогодні в Україні. Після побоїщ, які відбулися в Києві, я вирішив їхати на Майдан. Я зрозумів, що не можу бути зараз у Любліні. Приїхав до Івано-Франківська, зв’язався із своїми друзями, і ми разом приїхали сюди… Поляки добре розуміють, що я маю власну думку, хочу захищати інтереси своєї країни, тому пропускаю навчання. Я принесу пояснювальну записку до деканату, де вкажу, чому мене не було на парах. І це поважна причина!.. Я був одним із співорганізаторів Люблінського майдану, на якому об’єднував українців, які спочатку не хотіли виходити на Майдан. А поляки, мої друзі, навпаки, приходили, скандували українські гасла, підтримували нас, українців… Підтримують мене і батьки, які вважають, що те, що я приїхав з Польщі в Україну у цей складний час, — правильний вибір. Звісно, вони хвилюються, як і всі батьки.»
Андрій, 19 років, навчається у профтехучилищі на механіка: «Батьки щодня телефонують, запитують: як справи, що нового. Самі ж приїхати не мають можливості. 9 років тому я приїжджав на Майдан на Помаранчеву революцію разом з батьком, який мене намагався виховати патріотом, показував, що єднання народу — велика сила… Студенти Івано-Франківська оголосили страйк: усі підтримують вступ до Євросоюзу, хочуть змін в освіті, кращого життя в Україні, щоб діяли закони… Я горджуся, що маю таких друзів, а також щиро дякую людям, які сьогодні допомагають вистояти, особливо тим, хто приїхав з віддалених областей.»
Олександр, 21 рік, випускник університету нафти і газу в Івано-Франківську, приїхав разом із друзями: «Прикро, що у Києві багато байдужих людей, які їдуть у метро і роблять вигляд, що нічого не сталося, у той же час тут — ціла Україна! Сюди з’їжджаються люди різних поколінь відстоювати право (зокрема, тих же киян) на свободу, на мирні зібрання, на вільний вибір. Я не приїхав підтримувати якусь конкретну політичну силу… Я за свій Народ! Після того, що я побачив в інтернеті, що сталося на Банковій і на Майдані Незалежності, я просто не зміг бути вдома… Ми хочемо жити у країні, де діє закон і людина захищена!»
Чимало мешканців нашого району запропонували ночівлю у своїх помешканнях учасникам акцій протесту, які приїхали з далеких країв. До редакції звернулися зі словами щирої вдячності студенти Львова та Івано-Франківська на адресу небайдужих людей.
Події на Євромайдані об’єднали людей: тут зустрілися друзі і рідні, які навіть були далеко від України. Четверо друзів приїхали до Києва з Івано-Франківська. Це саме вони прикрасили «йолку» на Майдані жовто-блакитним прапором з написом свого рідного міста. Першу ніч хлопці провели на Майдані Незалежності, потім ночували у приміщенні Київської міської державної адміністрації. Та ось уже кілька ночей вони мають можливість спокійно відпочити в одного із мешканців Бориспільщини. Юнаки приємно здивовані, що на Київщині є люди, які безкорисливо допомагають тим, хто на Майдані: забирають на ночівлю, годують, підтримують фінансово. Проте у самому Києві, кажуть хлопці, значна частина людей — на жаль, похмура байдужа маса…
Андрій, 19 років: «Я зараз проживаю в Іспанії, у місті Барселона. Я студент 3 курсу, вивчаю лінгвістику (іспанська і каталонська мови). Після навчання планую повернутися в Україну. Своє майбутнє я бачу тільки тут. Приїхав підтримати нашу Україну, свій народ, адже те, що твориться в державі — б’ють людей — це незаконно. У мене настільки пробудилися патріотичні почуття, що я не зміг бути осторонь, за кордоном, спостерігати, як принижують мій народ… Іспанія — демократична країна, тому викладачі повністю підтримують мій вибір. Навіть, якщо я не встигну на сесію, то для мене зроблять виняток, і сесію перенесуть на пізніший термін. Мені навіть з вишу телефонує мій професор і запитує, що у мене і в Україні нового? Іспанці вболівають за нас, вони також виходять на майдани, щоб підтримати українців.»
Юрій, 19 років: «Навчаюся вже другий рік у місті Любліні (Польща) у медичному університеті на фізіотерапевтичному факультеті. Для мене було вкрай важливим не залишитися осторонь подій, що відбуваються сьогодні в Україні. Після побоїщ, які відбулися в Києві, я вирішив їхати на Майдан. Я зрозумів, що не можу бути зараз у Любліні. Приїхав до Івано-Франківська, зв’язався із своїми друзями, і ми разом приїхали сюди… Поляки добре розуміють, що я маю власну думку, хочу захищати інтереси своєї країни, тому пропускаю навчання. Я принесу пояснювальну записку до деканату, де вкажу, чому мене не було на парах. І це поважна причина!.. Я був одним із співорганізаторів Люблінського майдану, на якому об’єднував українців, які спочатку не хотіли виходити на Майдан. А поляки, мої друзі, навпаки, приходили, скандували українські гасла, підтримували нас, українців… Підтримують мене і батьки, які вважають, що те, що я приїхав з Польщі в Україну у цей складний час, — правильний вибір. Звісно, вони хвилюються, як і всі батьки.»
Андрій, 19 років, навчається у профтехучилищі на механіка: «Батьки щодня телефонують, запитують: як справи, що нового. Самі ж приїхати не мають можливості. 9 років тому я приїжджав на Майдан на Помаранчеву революцію разом з батьком, який мене намагався виховати патріотом, показував, що єднання народу — велика сила… Студенти Івано-Франківська оголосили страйк: усі підтримують вступ до Євросоюзу, хочуть змін в освіті, кращого життя в Україні, щоб діяли закони… Я горджуся, що маю таких друзів, а також щиро дякую людям, які сьогодні допомагають вистояти, особливо тим, хто приїхав з віддалених областей.»
Олександр, 21 рік, випускник університету нафти і газу в Івано-Франківську, приїхав разом із друзями: «Прикро, що у Києві багато байдужих людей, які їдуть у метро і роблять вигляд, що нічого не сталося, у той же час тут — ціла Україна! Сюди з’їжджаються люди різних поколінь відстоювати право (зокрема, тих же киян) на свободу, на мирні зібрання, на вільний вибір. Я не приїхав підтримувати якусь конкретну політичну силу… Я за свій Народ! Після того, що я побачив в інтернеті, що сталося на Банковій і на Майдані Незалежності, я просто не зміг бути вдома… Ми хочемо жити у країні, де діє закон і людина захищена!»
Лариса ГРОМАДСЬКА
Фото з Майдану Незалежності