Процедура усиновлення
- 24 січня 2014
- Відгуків: 0
- Переглядів: 781
-
Однією з найгостріших проблем для сучасного українського суспільства є проблема забезпечення сімейним вихованням дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Конституцією України покладено на нашу державу вирішення питань щодо утримання та виховання таких дітей. Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.Відповідно до статті 208 Сімейного кодексу України усиновленою може бути дитина, а виходячи зі ст. 6 цього ж кодексу, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, тобто 18 років. Усиновлювачами може бути подружжя, бо вважається, що інтересам дитини відповідає виховання в сім’ї. Усиновлювачами можуть бути тільки повнолітні дієздатні особи. Усиновлювач повинен бути старшим за дитину, яку він бажає усиновити, не менш, як на п’ятнадцать років.
Законом також встановлено перелік тих осіб, які не можуть бути усиновлювачами. Це такі особи, які за станом свого здоров’я не можуть виконувати функції усиновлювачів: особи, які обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами, особи, які з інших об’єктивних причин не можуть бути усиновлювачами, а саме не можуть забезпечити дитині, наприклад, прожитковий мінімум, створити належні умови для проживання і виховання, особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини (наприклад, особи, що мають судимість за умисне вчинення злочину проти життя або здоров’я фізичної особи тощо). Усиновлювачі не можуть бути особи однієї статі.
На сьогодні існує судовий порядок усиновлення. Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду письмову заяву про усиновлення персонально. Подання заяви через представника не допускається. Ухвалюючи рішення про усиновлення дитини, суд має враховувати всі обставини, а саме: стан здоров’я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину; її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини, мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину, особу дитини та стан її здоров’я, ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. Перелік цих обставин не є вичерпним. При подачі заяви особа, що бажає стати усиновлювачем, може виявити намір бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір’ю, батьком дитини, змінити відомості про місце народження та дату народження дитини, а також змінити прізвище, ім’я та по батькові цієї дитини. Бажання змінити дату народження впливатиме на медичні показники розвитку дитини, тому закон дозволяє це зробити, але не більше, як на шість місяців.
Одночасно із заявою про усиновлення суд може розглядати заяву найближчих родичів (баби, діда, рідних братів та сестер дитини) про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв’язку. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права. Усиновлювачі одержують правовий статус матері, батька, а усиновлені — правовий статус дитини (сина, дочки). Між тим, у випадках, передбачених законом, дитина зберігає права, які вона мала до усиновлення. Це стосується права на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку із втратою годувальника, які вона мала до усиновлення.
За дотриманням прав дитини, що усиновлена і проживає в Україні, до досягнення нею повноліття нагляд здійснюється органом опіки та піклування.
Ольга ДИННИК,
адвокат, фахівець з цивільного, сімейного, трудового права.
Тел. 066-1676875