Майдан. Дні відчаю і надії.
- 07 лютого 2014
- Відгуків: 0
- Переглядів: 513
-
Правда, українці мудрий, сильний, талановитий і терплячий народ. Чого ж йому ще не вистачає? Свободи, демократії і достойного рівня життя. Отож Євромайдан і став тим спонтанним, юним і світлим кроком на шляху до такої жаданої і недосяжної мети.Молоді і некеровані студенти, які відмежувалися від діючих політиків, вийшли на мирний Майдан в надії на отримання правдивої інформації від діючої влади: чому роками їх вели до Євросоюзу, гарантували перспективу розвитку держави і за один день все так різко змінилося? Хто з відповідальних осіб держави вивчав, готував документи щодо підписання Договору про асоціацію з ЄС і хто вводив в оману Президента і суспільство, чому насправді все не так, що держава катастрофічно не готова до європейських відносин? Як житимемо і куди рухатимемось завтра?
Але, на жаль влада не зважила на виступ мирних громадян, а про роз’яснення ситуації, що склалася, про відповідальність посадовців і говорити немає чого.
Натомість ми почули плач влади, що дії Майдану — не що інше, як боротьба за владу, що там зібралися бандити, націоналісти, підбурювачі, підкресливши такими заявами байдужість, неповагу до думки та дій народу і найстрашніше — неспрогнозувавши наслідки подібних заяв. Мабуть, їй так вигідно було говорити, розраховуючи що народ погомонить та й розійдеться.
На жаль, вияв байдужості до думки народу притаманний не тільки представникам вищих гілок влади, а й на місцях влада дозволяє собі іґнорувати думку членів територіальної громади.
Не можу не згадати події, які відбувалися у нашому місті навколо будівництва так званого БГЦ (насправді торгівельного центру) в парковій зоні. Як відреаґував міський голова на звернення до нього значної частини населення міста — виділити для подібного будівництва іншу територію і зберегти парк? У жодному зі своїх публічних виступів пан голова так і не дав чесної, щирої відповіді на запитання: чому, за які заслуги певні особи отримали саме цю ділянку в місті під комерційне будівництво, де будуть створені стоянки для автотранспорту, з якого боку буде облаштована робоча зона тепер уже торгівельного центру? При цьому міський голова активно доводив, що виступ бориспільців — не що інше, як боротьба за владу, а всі хто бере участь у таких виступах — «гапонівці». А місто гуло: «Та це ж будують представники Партії реґіонів». Влада ж мовчала і мовчить. Чому? Їй вигідно мовчати.
До чого призводить подібне іґнорування владою громадянської позиції? До радикалізації суспільства! І відповідальність за все, що відбувається і відбуватиметься лежить тільки на діючій владі. Бо ж народ делегував кожному її представнику ту владу, проте можновладці використати її в інтересах народу не змогли, а точніше — не захотіли. Тому атаку на владу, яка відбувається сьогодні, забезпечила сама влада, не помічаючи конфлікту, що давно назрівав між різними гілками влади та народом.
Чого не вистачає владі? Мудрості, порядності, честі й того рівня життя, яким живе її народ. Влада безнадійно втратила контроль за ситуацією, а народ безнадійно стомився від злиднів і пустих обіцянок.
Минув не один день, місяць, з’явилися побиті люди і вбиті, пролилася кров, і президент держави, нарешті, запросив до переговорів представників опозиційних сил. Впевнена, більшість населення з полегшенням зітхнула: тепер усе має закінчитися миром! Мудрі слова прозвучали і з вуст першого Президента України Л. Кравчука: «Не гніть через коліно, почуйте один одного, не втрачайте Україну!» Але те, що відбулося на позачерговій сесії Верховної Ради 29 січня довело: надіятися на спокій немає чого, а значить влада не бажає брати на себе відповідальність за все, що відбувається в державі.
І що ж далі? Надзвичайний стан, яким лякають? Але ж запровадити його не так просто. Вибори? Та при тих законах, які діють, вони ж нічого не змінять. Надія на владу? Та вона довела, що не хоче нічого змінювати, і не чує, що до неї звертається народ. Опозиція? Вона не може вплинути на ситуацію.
Залишається надія тільки на громадянське суспільство!
Не думаю, що наш народ не розуміє, що мрія про європейський рівень життя збудеться нескоро; що Європа — не чарівна фея, яка без нас для нас щось зможе для нас зробити, а ще Європа не чекала на такий розвиток подій в Україні і вона зацікавлена в їхньому мирному розвитку — додаткові проблеми їй не потрібні; що ніхто, крім нас, не наведе ладу в своїй державі.
Вірю в здоровий глузд кожного українця, небайдужого до долі єдиної, цілісної держави Україна. Звичайно, ми варті тієї влади, яку самі обираємо, яка після свого обрання забуває, що не народ їй має служити, а вона йому!
Пам’ятаймо: промовчати сьогодні і не проявити свою громадянську позицію — означає втратити завтра!
Влада, праві, ліві і центристи зобов’язані почути голос народу і не просто сісти за стіл переговорів — вони повинні взяти всю відповідальність за події в державі на себе, зробити крок на зустріч людям. А якщо не можуть цього зробити, нехай оголошують вибори усіх рівнів і просять Бога, щоб усе пройшло в мирі та злагоді.
Л. БИСТРА,
член територіальної громади міста Борисполя.