(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

Відумерлість спадщини

  • 17 жовтня 2014
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 285
  • Автор: admin
  • 0
У деяких випадках може виникнути питання про те, що майно, яке залишилося після смерті особи, не може перейти до інших осіб у загальному порядку спадкування. Така спадщина може бути визнана відумерлою (ст. 1277 ЦК).
Відповідно до вимог цієї статті Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Місце відкриття спадщини — останнє місце проживання спадкодавця (померлої особи). Перехід відумерлої спадщини територіальної громади здійснюється лише на підставі судового рішення. Рішення суду є єдиною підставою переходу майна у комунальну власність громади і рішення суду в даному випадку буде правовстановлюючим документом. Отже, територіальна громада набуває права власності на відумерле майно не в порядку права на спадкування, а на підставі судового рішення, яким воно визнано відумерлим. Право на подання заяви про визнання спадщини відумерлою має орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Наприклад, у селі Щасливому — Щасливська сільська рада.
Однак перехід відумерлої спадщини до територіальної громади не є спадкуванням територіальною громадою майна. Спадкування в такому випадку відбувається, якщо спадкодавець заповість їм своє майно внаслідок заповіту. У такому випадку територіальна громада набуває прав спадкоємця. Прийняття ними спадщини здійснюється на загальних підставах з дотриманням процедури подання заяви до нотаріальної контори та строків прийняття спадщини. Правовстановлюючим документом буде свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Заява про визнання спадщини відумерлою розглядається в порядку окремого провадження, передбаченого Цивільно-процесуальним кодексом України. Така заява подається лише після спливу одного року з дня смерті спадкодавця. Факт смерті спадкодавця має бути підтверджений свідоцтвом про смерть або судовим рішенням. Заява подається до суду за місцем відкриття спадщини, а якщо воно невідоме, то ним визнається місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини. У заяві повинно бути наведено відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття. Cправа розглядається у судовому засіданні з обов’язковою участю заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб. За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення. Так, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.
З моменту вступу рішення у законну силу спадщина переходить до територіальної громади та разом з цим до територіальної громади переходять обов’язки перед кредиторами, щодо відшкодування завданої спадкодавцем майнової та моральної шкоди, якщо вони, звісно, є, адже не треба забувати, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ольга ДИННИК,
адвокат, фахівець з цивільного, сімейного, трудового права.
Тел.: 066-167-68-75, 067-729-04-50

 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.