(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

«Українці для багатьох росіян — то вороги»

  • 30 жовтня 2014
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 142
  • Автор: admin
  • 0
Як йдеться в анекдоті, справжніх українців найкраще шукати в Канаді. Правда у тому, що нашого брата розкидано по всьому білому світу. Попри військовий конфлікт на сході, громадян України чимало й на території агресора. Днями вдалось поспілкуватися з однією такою людиною, яка вже близько десяти років живе, навчається та працює в Москві. З міркувань безпеки та через прохання самого респондента його імені не називаю. Також варто наголосити, що особа, яка погодилась на інтерв’ю, не є нашим позаштатним журналістом, кореспондентом чи, якби її назвали сепаратисти й самі росіяни, — шпигуном. Це просто людина, що має власну думку і погодилась нею поділитись.

— До нас ставляться дуже добре, якщо ти вчишся, працюєш, нікому не заважаєш та володієш мовою. Я вільно розмовляю російською, у мене навіть діалект московський, і нікому в голову не зможе прийти, що я українка. Якщо ж людина володіє мовою не так добре, то тоді це великий мінус. Проте через останні події в Україні усе змінилося і всім різко стало не все одно, хто ти за національністю. Українці для багатьох росіян — то вороги, а жителі західної України взагалі, на їхню думку, неадекватні люди.
Скажу чесно, якщо раніше ми могли йти з мамою вулицею і спілкуватись українською, то тепер розмовляємо рідною лише вдома. Тому що уже були сутички через це — слава Богу, що не з нами — і ні для кого таке не є новиною. Міліція тут не фіксує бійки українців з росіянами як ворожнечу через національну складову, а оформляють як звичайне хуліганство.
Дехто дійсно почав мене боятись через те, що я з України. Тепер ніколи не говорю про своє громадянство з тими, кого добре не знаю.

— Як часто трапляється, що у Вашій присутності пересічні росіяни обговорюють ситуацію в Україні?

— Не скажу, що мені це завжди неприємно. Адекватних людей в Росії також чимало, і найчастіше я зустрічаю саме таких. Проте, якщо дивитися на більш літніх людей, які не володіють іноземними мовами та мають досить обмежений доступ до інформації — переважно лише проросійське телебачення чи газети — то такі росіяни, звісно ж, заангажовані путінською пропагандою. Тому негативу у ставленні до українців серед старшого населення більше. Молодь переважно читає «ВВС» і притомно оцінює ситуацію.

— Наприкінці вересня в мережі Інтернет було опублікувано результати соціологічного дослідження «Моральний авторитет росіянина», проведеного Фондом «Общественное мнение». Для 36% опитаних ідеалом став Путін і лише для 1% — патріарх Кіріл, до речі, для такого ж відсотка росіян моральним авторитетом є Сталін. На Вашу думку, яка частка об’єктивності в такому дослідженні?

— Тут знову ж таки має значення вік. У Москві молодь рідко бере участь в якихось соціологічних опитуваннях. Відмінність молодих людей тут від українців у тому, що їм абсолютно все байдуже. Головне, щоб була квартира, автомобіль, оплачувана робота і можливість два рази в рік виїжджати за кордон. Хто зараз біля керма в їхній країні їм, на жаль, не так важливо…

— Школу та університет Ви закінчували вже за кордоном. Наскільки в Росії мілітаризована система освіти?

— Військову підготовку я проходила ще в школі на предметі, який називається, як і в Україні, ОБЖ — основи безпеки життєдіяльності (до 90-их років «Курс початкової військової підготовки». — Прим. авт.). Два семестри: один в десятому класі та один в одинадцятому. Нас возили на полігони. Якщо в Україні військову допризовну підготовку проходили лише хлопці, то в Росії гендерного розподілу немає — звозять усіх разом. Також обов’язковим був залік — ми мали за хвилину зарядити автомат. Тож, як мені здається, кожен, хто закінчував нашу школу, вміє стріляти з автоматичної зброї.

Примітки та деякі роз’яснення щодо мілітаризації середньої освіти в РФ

Після розпаду Радянського Союзу в школах Росії, як уже сказано, було введено курс «Основи безпеки життєдіяльності». Мета нібито досить благородна — навчити молодь захищати себе та дати необхідні знання про те, як поводитись в екстремальних ситуаціях.
Незабаром, а саме 1998 року, Міністерство освіти РФ рекомендувало запровадити в курс ОБЖ розділ «Основи військової служби», який, на сьогодні, є в усіх підручниках для 9-11 класів. Саме в рамках курсу ОБЖ і проводяться військові збори для учнів, про які згадує вище наш респондент.
Згідно ж з цією рекомендацією, військові навчання для дівчат мають відбуватися окремо від хлопців і стосуватись лише поглибленого вивчення основ медицини. Та на практиці ніякого поділу не робили.
Тепер же порівняємо ситуацію, яку на сьогодні маємо в Україні. Навчаючись в гімназії, на військово-польових навчаннях, я був лише один раз і вистріляв та офіційно зареєстрував рівно п’ять патронів калібру 5,45-мм для АК-74 вкороченого зразка. Жодного разу я не розбирав та не збирав автоматичної зброї, а також не володію прийомами рукопашного бою з автоматом в руках.

Що пропонує «Свобода»

Після вторгнення «зелених чоловічків» до Криму, коли стало зрозуміло, що на загарбанні півострова Кремль не зупиниться, нардеп-свободівець Юрій СИРОТЮК подав до Верховної Ради України проект постанови «Про додаткові заходи для зміцнення обороноздатності України у зв’язку з агресією Російської Федерації». Дата реєстрації проекту постанови — ще 23 березня, але її й досі не ухвалено. У документі передбачено рекомендувати Міністерству освіти і науки України розширити вивчення початкової військової підготовки у курсі «Захист Вітчизни» в середніх загальноосвітніх навчальних закладах, відновити роботу військових кафедр при вищих навчальних закладах. Окрім цього, у разі ухвалення постанови, на базі усіх військових частин сухопутних військ та військових комісаріатів військ буде створено навчально-тренувальні центри для добровольців, аби в подальшому залучити їх до служби у військовому резерві та в загонах територіальної оборони. Тобто відбудеться часткова реалізація моделі армії швейцарського зразка.

Ігор ХРИПЛИВИЙ

 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.