(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

Чого чекати від нової влади?

  • 05 грудня 2014
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 264
  • Автор: admin
  • 0
Найголовнішою метою Революції гідності була зміна влади в Україні. Або, як тоді говорили, цілковите її «перезавантаження». Тобто насильницьке усунення з посад усіх високопоставлених діячів команди Януковича. А також — звільнення усіх тих дрібніших чиновників, хто через безхребетність і слабкодухість прогнувся перед олігархічно-бандитською владою. Хто їй запопадливо служив. Тих, хто своєю негідною поведінкою сприяв зміцненню бандитського режиму, бо «вписався» в систему. Хто, відкинувши честь і совість, продав душу сатані і, не гребуючи навіть брудними методами, силкувався продовжити час панування антинародної, антиукраїнської влади. Хто не вірив у спроможність нашого народу повстати і порвати ганебні кайдани. Хто не вірив у духовну силу й патріотизм українців, у нашу рішучість змести з української землі ненависну кліку злодіїв, казнокрадів і корупціонерів.

Повсталий проти бандитської диктатури український народ звершив подвиг, якому нема рівних у новітній історії. Це був спонтанний виступ народу за гідність і свободу. Він не був організований політиками. Останні в перші революційні дні самі не розуміли, що відбувається. Багато-хто з них приєдналися до народу не відразу. А приєднавшись, не знали що робити. Ніхто не мав готових рецептів, як діяти. Ніхто з партійних лідерів них не мав такого авторитету, щоб очолити народ, щоб запропонувати протестантам програму дій. Отже героїчний чин звершив народ, а не політики. Під час подій на Майдані політики не перебували на чолі революційного процесу. Вони не йшли в авангарді, бо не усвідомлювали, що насправді відбувається і не передбачали, чим усе закінчиться. Тому після повалення Януковича виникла широка прірва між готовим до остаточного завершення революції народом і нерішучою, некомпетентною і боязкою владою.
Отже, ще раз погляньмо, хто прийшов на зміну старому режимові і чого маємо сподіватися від нової влади. Діяльність П. Порошенка на посту Президента України вже неодноразово розглядалася політологами. Для багатьох українців стала розчаруванням його кадрова політика, невідповідність слів і справ. Чого варті заяви глави держави про те, що лад на Донбасі можна навести за декілька годин. Не пішло на користь Україні його червневе рішення про одностороннє припинення тиждень нашими військами вогню. Ним скористалися вороги, які вийшли з оточення, перегрупували свої сили й отримали допомогу з Московії для подальшого ведення війни. Від П. Порошенка як головнокомандувача Збройних сил України суспільство чекає відповіді на запитання, чому сталася серпнева трагедія під Іловайськом.
Не просунулася ні на крок конституційний процес, хоча було ініційоване всенародне обговорення проекту змін до Основного закону. Не було ухвалено нового закону про вибори народних депутатів, який би передбачав формування парламенту за відкритими партійними списками, скорочення кількості нардепів. Навіть не розпочиналася справжня боротьба проти корупції. Можливо, найефективнішою була дипломатична діяльність Президента. Його зустрічі й розмови з лідерами країн Заходу звісно принесли Україні деяку користь. Хоча не таку, якої сподівалося суспільство. Прикро було спостерігати, як рішення про присвоєння звання Героїв України Небесній сотні він ухвалив біля пам’ятного знака на честь героїв під тиском родичів загиблих. За час президентства Порошенко не витворив нових ідей і стратегій для України. Загалом, від нього, як досвідченого політика, суспільство чекало результатів набагато більших за ті, що маємо.
Не на висоті вимог сьогодення виявився Уряд. Він не провів жодної системної реформи. Єдине, що він справно робив — це позичав гроші. Але не для розвитку країни, а для повернення попередніх боргів. Тому не тільки через війну, але й через непрофесіоналізм корумпованих чиновників, народ продовжує зубожіти. Бачимо, що А. Яйценюк уміє гарно говорити й володіє даром переконувати народ у правильності своєї політики. На жаль, поки що не бачимо її конкретних результатів.
Віце-президент США Дж байден під час недавнього короткочасного приїзду до України заявив про готовність надати нам фінансову допомогу, але за умови проведення радикальних економічних та адміністративних реформ і нещадної боротьби проти корупції. За його переконанням, поки що таких реформ нема.
Нарешті почала роботу новообрана Верховна Рада. На жаль, навіть серед депутатів проукраїнських фракцій виявилося багато ставлеників олігархів, які звісно ж лобіюватимуть їхні бізнесові інтереси. Всупереч обіцянкам лідерів партій-переможців створити коаліцію через декілька днів після оголошення результатів виборів, насправді її було сформовано майже через місяць. Виявляється, тривала закулісна боротьба за портфелі, за владні крісла. Хіба таке допустиме в умовах війни та кризового стану держави і катастрофічної нестачі часу?! Уже з цього можна зробити висновок, що більшість нардепів дуже швидко забули найголовніші положення своїх програм та обіцянки, дані виборцям.
У результаті неупередженого аналізу патріотичного, інтелектуального і морального потенціалу нинішньої влади можемо зробити один важливий висновок: багато чекати нам від неї не доводиться. Її найголовніше, найактуальніше, першочергове завдання — чимпошвидше зупинити сповзання України у прірву. Вона зобов’язана негайно припинити на гідних умовах (а ще краще переможно завершити) війну на Донбасі, узяти під надійний контроль державні кордони з Московією, стабілізувати фінансову систему, дати імпульс розвитку економіки, вести нещадну боротьбу з корупцію, встановити верховенство закону і справедливе правосуддя. Влада має раз і назавжди встановити контроль нашої держави у власному інформаційному просторі. Якщо вже в найближчі дні і тижні ми не побачимо енергійної діяльності нової влади з наведення ладу в Україні, активна частина народу знову вийде на Майдан. Адже революційні настрої нікуди не зникли, енергія боротьби за правду, за демократичну європейську Україну ще не вичерпалася.
Відзвітуватися перед народом за зроблене влада зобов’язана буде вже через два з половиною місяці — у день роковини загибелі Небесної сотні. Вона має переконливо довести суспільству, що наші Герої не даремно поклали свої життя в боротьбі за Вільну Україну.

Анатолій Ковальчук

 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.