(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

Не біженці, а тимчасові переселенці — об'єдналися

  • 18 грудня 2014
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 248
  • Автор: admin
  • 0
Слово «біженець» у владних кулуарах бажано не вживати. Це дратує і викликає двочитання. Довго визначалися, як назвати осіб, які перебралися зі сходу України в різні області подалі від війни. Зупинилися на терміні — «тимчасові переселенці», адже біженці — це ті, хто приїхав із іншої країни. Як переселенці зорганізувалися в окрему спільноту і навіщо, читайте в інтерв’ю з головою координаційної ради Конгресу Сходу України Анатолієм ПУТІНЦЕВИМ (на фото).

— Яка мета Конгресу Сходу України і чим він займається?

— Відразу зауважу, що йдеться не про біженців, а про тимчасових переселенців, яким є і я, у зв’язку з ситуацією на Сході України. Термін «біженець» не був закріплений у державному документі. Закон про статус тимчасових переселенців був підписаний Президентом України 19 листопада, а ухвалений 21 жовтня 2014 р.
Організація молода. Утворилася 9 листопада 2014 р. Я завідувач кафедри маркетингу Луганського університету імені Тараса Шевченка (тимчасово перебрався у м. Старобільськ). Місце роботи моє там, але навчання студентів дистанційне, тому я тут. У Києві збагнув, що всі східняки розкидані по різних містах. Вони втратили свою малу батьківщину й тому 90 % із них перебуває у вкрай складних життєвих обставинах. У них немає житла: хто живе у родичів, хто у знайомих, а хто в санаторіях-пансіонатах, які взимку не функціонують за призначенням. Друге питання, яким займається Конгрес, — це працевлаштування. Але роботу завжди можна знайти, хоча, звісно, не завжди за спеціальністю. Без проблем можна влаштуватися на низькооплачувану роботу. Третій аспект роботи Конгресу — соціальні проблеми.
Закон про статус людей зі Сходу і про надання їм допомоги на державному рівні тільки недавно вступив у силу.

— Яким чином вдалося вийти на державний рівень вашій організації, адже нині багато об’єднань? І хто займає керівні посади Конгресу?

— Ядро Конгресу — луганці. Склад організації зростає. Починали з трьох осіб. Об’єдналися ті, хто задумався над тим, що треба щось робити. Спочатку був громадський рух. Потім з’явилося правління. Меморандум підписали 11 осіб, представники різних громадських організацій. Потім провели Форум тимчасових переселенців, куди приїхало майже 100 осіб. Тоді ми визначали, які завдання стоять перед такими людьми. Закон ще не був ухвалений і статусу відповідного ніхто не мав, отож і на отримання соціального захисту від держави ніхто не сподівався.
Зараз, до прикладу, є місцеві незручності для переселенців, хто облаштувався у Києві. «Карткою киянина» люди зі Сходу не можуть скористатися. Пенсіонер-луганець, скажімо, до 9 листопада (нові правила проїзду у громадському транспорті. — Авт.) міг за посвідченням проходити у метро безкоштовно, а нині — уже треба платити гроші.
У складі правління Конгресу є юристи, економісти, журналісти, підприємці. Зараз кістяк організації — 300 осіб.

— Які основні напрями роботи?

— Наша основна мета — взаємодія і взаємопоміч, адже є спільні проблеми, про які не можна мовчати і які треба вирішувати.
Наші юристи працювали у складі комісії з підготовки Закону про тимчасових переселенців. Знаю, що було чимало противників Закону, тому майже місяць документ лежав не підписаний Президентом. Мене особисто запрошували на підписання Закону і я зміг поспілкуватися з Петром Олексійовичем на тему переселенців. Президент сказав, що Закон не досконалий, але його плюсом є отримання статусу осіб зі Сходу.
Зараз є механізм реєстрації цих людей, і вони мають посвідку свого перебування. Це в подальшому забезпечить певні гарантії.
Тепер нам дали тримісячний термін для підготовки Програми дій. Є три комісії для доопрацювання Закону: соціальний, гуманітарний і економічний напрямки, де ми дружно працюємо.
Окрім того, ми працюємо з багатьма інститутами, які задіяні у підготовці Програми.

— Хто вас підтримує фінансово?

— У нас немає якогось фонду. Ми працюємо на добровільних засадах. Ті, хто розуміє проблему зсередини, слухали і чули нас. Особисто мав зустрічі і з депутатами (і колишніми, і нинішніми), і з заступником міністра соціальної політики. Але переважно серед чиновників є думка, що проблема переселенців «розсосеться» і самоліквідується.
Тверезомислячі розуміють, що більша половина населення Сходу, хто виїхав від війни, назад не повернуться. Нині офіційно зареєстрованих переселенців, знаю, — 500 тисяч осіб, а неофіційно — понад мільйон із Донецької і Луганської областей. Не беру Крим, там свої проблеми. Їхня цифра переселенців — трохи менше 20 тисяч. У них ця кількість не збільшуватиметься, а у нас, очевидно, збільшуватиметься. Передбачаю, що наших переселенців може бути друга хвиля. Бо якщо у січні-лютому нічого не зміниться, то на Донбасі можлива гуманітарна катастрофа.
Мета нашої організації — вирішувати питання соціально-правового характеру людей, які переміщаються по території України. Ми не займаємося питаннями АТО і тих осіб, які виїхали до інших країн. Маємо своє завдання — координувати зв’язок людей зі статусом переселенців з владою.

— Яким чином люди виходять на вашу організацію?

— Як маркетолог розуміюся на механізмах створення мережі, тому відверто кажу, що у нас працює “сарафанне радіо”: контакти через соціальні мережі чи телефонний зв’язок — найперше. Відповідний запис є і в наших документах: створення мережевої громади. На Форумі до нашої роботи долучилися представники 17 областей.

— Хто працює у координаційній групі Конгресу Сходу України?

— Залучаємо ініціативних людей, хто зголошується підготувати низку проектів. Щоб під ці проекти могли б надходити гроші і місцевих бюджетів, і кошти Держбюджету. Через депутатів Верховної Ради наполягаємо, щоб до Держбюджету внесли окремим рядком поняття «державних субвенцій для означених територій».
Це значить, що з бюджету держави виділятиметься певна сума для переселенців. Наприклад, якась сума на Харківську чи Полтавську області, де компактно проживають тимчасово переселені. Ці гроші не видаються на руки, а надаються у місцеві органи влади, які і вирішують, куди їх краще вкласти, щоб допомогти цим людям. Або ці кошти підуть на створення робочих місць, або на будівництво чи ремонт житла.
Щоб переселенці самостійно впливали на хід справи аж до по зитивного вирішення питання, ми пропонуємо об’єднуватися у ОСН (органи самоорганізації населення). Тоді з місцевого бюджету така громада може отримати фінансування на соціальні потреби.
Але не треба вважати нашу організацію волонтерським рухом, чи що ми претендуємо на монополізм у питанні переселенців Сходу. Є багато інших громад, які самоорганізовуються і функціонують паралельно. Ми розуміємо, що швидко нічого не вирішиться, але мусимо виживати гуртом.

— Яке реагування на справу Сходу у високопосадовців, зокрема столичної влади?

— Звісно, хто в уряді знав, що піде з посади, не поспішав долучатися до справи. У нас зараз великі сподівання на нову владу.
Із київською владою ще ніяк не спілкувалися. Знаю, що планувався комітет роботи з переселенцями у Верховній Раді. Це було б чудово! Тоді говорили про виконавчий орган на державному рівні, який би опікувався нашими питаннями. Має бути структура, яка працювала б відповідно.

— Ви вважаєте — територія Сходу втрачена?

— В усякому разі, вона буде неблагонадійною навіть по закінченні війни. Там багато зброї — майже в кожній уцілілій оселі. Той, хто воював на боці ворога, вдасться до «партизанщини», і війна триватиме. Спокійного життя там не буде.
Для відновлення інфра структури має бути територія в стані миру.
Питання бізнесу також під сумнівом. Ніхто не інвестуватиме таку депресивну територію. Отож роботи для багатьох не буде довго. Чимало людей не повернеться на Донбас через морально-психологічні травми.

Олександр Пантелєєв, координатор проекту створення ОСН, коментує:

— Велика справа — структуризація цієї організації, але конкретно я займаюся районними ОСН (органи самоорганізації населення) на Київщині. У Луганську займався саме цим питанням, тому мені не складно працювати.
Усе відбувається на законних засадах. Ініціативна група організовує людей на проведення зборів. За результатами зборів передається документ резолюції до районної ради на вирішення питання приміщення і функціонування ОСН. Такі збори провели у Борисполі, де я мешкаю у родичів у статусі переселенця з Луганська. Знаю, що там тисяча громадян таких тільки з Луганщини. Також підготували низку документів для включення до Держбюджету фінансування наших ОСН. Відповідну процедуру встигли зробити по Дніпровському району Києва. 10 районів Києва охопити ОСН — це зараз моє завдання як члена Конгресу Сходу України. До 19 грудня плануємо провести у всіх районах столиці установчі збори ОСН, щоб мати делегатів на міську конференцію КСУ.
Із часом допомагатимемо донецьким і кримським переселенцям самоорганізуватися. Структура ОСН є підрозділом у КСУ.
Олександр Пантелєєв і Володимир Семистяга — просвітяни, які є членами КСУ і нині роблять гарну справу для української держави.
Зараз для КСУ вирішуються питання міжнародного донорства. В. Семистяга займатиметься цим напрямом. Україні згодні допомагати діаспори Канади, Австралії і США.
Ще один напрям роботи КСУ — це програма «Дім своїми руками» — будівництво для переселенців. Координатор цього проекту — Сергій Ілліч Морозов.
Цікавою є співпраця — угода з Епіцентром і Ощадбанком. Що це значить? Це коли у звільнених містах Луганської і Донецької областей створюються пункти інтернет-магазинів. Переселенець зможе вибрати товар і купити його в кредит через Ощадбанк під 3 % річних. Такий проект уже готується до реалізації.

Наталя КУЛІШ
Джерело: Всеукраїнський культурологічний тижневик «Слово Просвіти»
№ 49 (789)

Путінцев А. В. — тел. 050-184-75-04

 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.