Кирпа Галина Миколаївна
- 13 лютого 2014
- Відгуків: 0
- Переглядів: 2191
Кирпа Галина Миколаївна народилася 1 січня 1950 року на хуторі Тарасівка, що біля села Любарці Бориспільського району Київської області. У 1966 році закінчила Любарецьку середню школу. П’ять років проходила «життєві університети», працюючи на фабриці, в радгоспі, друкаркою у видавництві, журналістом, бо з першого разу не вдалося вступити до вищого навчального закладу. Але мрії, якщо у них вірити, завжди збуваються. Навчання на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1971–1976) стало відкриттям неповторного світу і вирішило письменницьку долю на все життя.
З 1969 по 1978 роки працює у видавництвах «Дніпро», «Мистецтво». Пізніше — літературним працівником газети «Молода гвардія», редактором відділу журналу «Барвінок», налагоджує тісні творчі стосунки з журналом «Соняшник». Загалом журналістській роботі віддає 12 років (1978–1990). З 1989 року — на творчій роботі.Галина Кирпа — автор поетичних збірок «День народження грому» (1984), «Гостини» (1986), «Цвіт королевий» (1988), «Ковток тиші» (1999), «Профіль вечора» (2013), книг для дітей «Катруся з роду Чимчиків» (1992, повість у новелах), «Будинок старий, як світ» (1999), «Слон мандрує до мами» (2001), «Ну й гарно все придумав Бог» (2003), вибраних творів «Місяць у колисці» (2012), яка номінувалася в 2013 році на здобуття літературної премії імені Лесі Українки, народознавчої книги «Забавлянки мами Мар’янки (1992, у співавторстві), віршів та оповідань у збірці «Чарівний вузлик» (2000).
У віршах Галини Кирпи для дітей «постає первісно-дитинний світ, коли ще речі тільки-но називаються, усе навколо — щойно побачене» (Марія Литвин).
Її твори перекладені албанською, білоруською, польською, російською, французькою мовами. Друкувалися в Польщі, Білорусії, Чехії, Словаччині, Канаді, США.
Друга грань таланту — перекладацька. Зроблене вражає. Переклади ніколи не робить на замовлення — тільки для душі. На одному із сайтів Інтернет-ресурсу зізнається: «Немає інтриг, детективів чи містики. Усе просто: я хочу перекладати, сідаю, працюю — і мені йдуть назустріч. Коли я вибираю книжку, працює інтуїція — і ще жодного разу не підвела. Наприклад, мене ніколи не приваблювали бестселери…». Перекладає з білоруської, данської, німецької, норвезької, шведської.
Крім безлічі публікацій у періодиці, колективних збірках, хрестоматіях, антологіях, окремими виданнями в перекладах Галини Кирпи побачили світ книги: Валентин Лукша «Літо цілий рік» (1985) — з білоруської; Бенні Андерсен «Пригоди Невсідомика» (2005), Ганс Християн Андерсен «Казки» (2006), Оле Лун Кіркеґор «Отто — носоріг» (2010) — з данської; Джеймс Крюс «Флорентіна» (1983, 1991) — з німецької; Турмуд Гауґен «Цепелін» (2006), Клаус Гаґеруп «Маркус і Діана», «Маркус і дівчата» (2006), «Маркус і велика футбольна любов» (2011), Ева-Марія Люнд «Викрадач ангелів» (2007), Ґру Дале «Хтозна що, або Свято першого зуба» (2007), Кнут Гамсун «Містерії» (2007), «На зарослих стежках» (2013), Ганна Гаґеруп, Клаус Гаґеруп «У страху великі очі» (2009), Марія Парр «Вафельне серце» (2011), «Тоня Ґліммердал» (2012) — з норвезької; Ян Екгольм «Людвігові Чотирнадцятому — ура!» (1989), друге видання «Людвігові Хитрому — ура, ура, ура» (2009), Кристіна Фалькенланд «Моя тінь» (2004), Марія Ґріпе «Ельвіс Карлсон», «Діти склодува» (2006), Ульф Старк «Мій друг Персі, Бофало Біл і я» (2008), Свен Нордквіст «Петсон, Фіндус і намет», «Полювання на лиса» (2009), «Петсон, Фіндус і торт на іменини», «Як Фіндус загубився», «Петсон, Фіндус і переполох на городі» (2010), «Різдво у Петсона» (2012), Астрід Ліндґрен «Сонячна галявина», «Домовичок Нільс Карлсон», «Книжка про Лотту з Бешкетної вулиці» (2010), Оке Гольдберґ «Туре Свентон, приватний детектив» (2010) — зі шведської
Як критик і літературознавець активно виступає зі статтями, рецензіями, оглядами, інтерв’ю про українських митців з материкової України (Ірина Жиленко, Лариса Письменна, Надія Андріанова-Гордієнко, Євген Попович, Віктор Близнець, Марина Павленко, Микола Вінграновський, Петро Засенко, Ольга Сенюк, Людмила Задорожна, Наталка Позняк), діаспори (Ірина Гошовська, Леся Храплива-Щур, Ольга Мак, Віра Вовк, Микола Щербак), зарубіжних письменників (Ганс Християн Андерсен, Астрід Ліндґрен, Сара Лідман, Авґуст Стріндберґ), презентуючи їхню творчість у газетах «Літературна Україна», «Молода гвардія», «Слово Просвіти», «Витоки», «Жива вода», журналах «Дзвін», «Всесвіт», «Зарубіжна література», збірнику «Література. Діти. Час» тощо.
Не менш важливою сторінкою в творчому поступі Галини Кирпи є упорядкування посібників, підручників, хрестоматій, антологій. Саме в цьому виді діяльності її творча доля тісно переплітається з долею чоловіка Дмитра Чередниченка, поета, перекладача, літературознавця, громадського діяча. Так, спільними зусиллями під псевдонімом Оксана Верес у 1992 році було видано шкільні читанки «Ластівка» (2 кл.), «Біла хата» (3 кл.), «Писанка» (4кл.), а в 1993 році «Зелена неділя» (для позакласного читання). Це були перші національні підручники для початкової школи, в яких, за словами К. Стеценка, знайшов своє втілення «принцип виховання дитини на основі пробудження художнього почуття, бажання краси як вічної правди». До читанок увійшли перлини народної творчості, класика, чи не вперше в незалежній державі твори українських письменників з-поза меж України, а також сучасних авторів.
Крім цього, разом було впорядковано тритомну читанку-хрестоматію для дошкілля «Український садочок» (1997–1998), хрестоматію світової літератури для початкової школи «Світ від А до Я» (2007) у трьох книгах, антологію поезії української діаспори «Листок з вирію» (2001, 2002, 2011) у 3-х книгах.
Заслуги Г. М. Кирпи та Д. С. Чередниченка перед національною педагогікою видатні, але до цього часу належним чином так і не поціновані. Адже, крім усього сказаного вище, ними було розроблено концепцію «Історія в початковій школі», здійснено теоретико-методичну розробку та обґрунтування моделі Малої академії народних мистецтв і впровадження її в життя шкіл України (тепер це відома всім Мала академія наук, яка вперше починалася з Гнідинської школи Бориспільського району), видання щомісячної українознавчої газети для шкільництва «Жива вода» у 1991–2002 роках (Д. Чередниченко — головний редактор, Г. Кирпа — член редколегії), впорядкування та підготовка до друку творів для дітей П. Чубинського, В. Сухомлинського, Л. Полтави та багатьох інших.
Співпрацюючи з Гнідинською школою в духовному розвої, Галина Кирпа приклала багато зусиль для організації творчих зустрічей з відомими людьми. Співавтор (спільно з В. Стрілько) посібників з етики для початкової школи «Андрійкова книжка» (1 кл. — 1992, 2 кл. — 1992, 3 кл. — 1993, 4 кл. — 1996) саме для цієї школи, в якій уперше в Україні було запроваджено уроки етики для молодших школярів, і які пізніше стали надбанням для всієї України.
Останнім часом Галина Миколаївна і Дмитро Семенович активно співпрацюють з бориспільською громадою. 14 листопада 2012 року відбулася презентація книги Г. Кирпи «Місяць у колисці» в Бориспільському державному історичному музеї (відділ «Сучасний Бориспіль»), тут же готується презентація щойно виданого букваря Д. Чередниченка «Соколик». У березні 2013 року у Бориспільській дитячій бібліотеці подружжя представляло свою творчість на святкуванні Всеукраїнського тижня дитячого читання. Твори Г. Кирпи друкувалися в газеті «Термінал» та краєзнавчому альманасі «Бориспільський край». Її творчість є предметом дослідження на всеукраїнських науково-практичних конференціях «Краєзнавство як феномен історичного розвитку та державотворення України» (м. Бориспіль), вивчається в курсі української літератури (розділ «Література рідного краю») відповідно до програми «Література рідного краю. Літературна Бориспільщина» (2009), рекомендованої науково-методичною радою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.
Г. М. Кирпа — лауреат премії імені Івана Огієнка (1996) в галузі освіти; «Світослов» (2005) за «Чисте сяйво метафори», м. Коломия; імені Максима Рильського (2007) в галузі художнього перекладу зі скандинавських мов; премії «Кришталевий птах» (2011). Нагороджена Грамотою президента Форуму видавців у Львові (2004). Член Національної спілки письменників України з 1986 року. Живе і працює в Києві.
Література: Жук З. Галина Кирпа: «Якщо перекладачі писатимуть романи, хто перекладатиме?»: [інтерв’ю] / Зоя Жук // Друг читача. — 2005. — №24; Зиль А. Енциклопедія Бориспільщини (Кирпа Галина Миколаївна) / Андрій Зиль // Трудова слава. — 1997. — 25 грудня; Литвин М. Ніби причастя / Марія Литвин // Літературна Україна. — 2001. — 20 грудня; Мензатюк З. Галина Кирпа / Зірка Мензатюк // Рідне слово. Хрестоматія: У 2-х кн. — К.: Либідь, 1999. — Кн. 2. — С. 447 — 448; Шалак О. Виколихування місяця / Оксана Шалак // Слово Просвіти. — 2013. — 14 — 20 лютого; Поклад Н. На тепле літо / Наталка Поклад // Київ. — 1986. — №2. — С. 150 — 151.