Козаки з Майдану побували у Воронькові
- 21 лютого 2014
- Відгуків: 0
- Переглядів: 788
-
14 лютого У Воронькові відбулася зустріч із козаками 4 сотні Самооборони Майдану. Люди мали можливість побачити живу легенду сьогодення — козака Михайла Гаврилюка.
Близько десяти козаків з різних областей України одні з перших відреаґували на жорстоке побиття молоді на Майдані Незалежності у Києві і відразу ж приїхали до столиці відстоювати справедливість. Вони розповіли вороньківцям, що сьогоднішні події в Україні показують справжнє обличчя кожної політичної партії й організації, а згодом допоможуть людям розставити усі крапки над «і». За словами багатьох виступаючих, нині склалися сприятливі умови до повернення в Україну управління територіальних громад, коли не важливо, хто буде лідером (на місцях чи зверху), а головне — щоб створити таку систему, щоб лідера можна було швидко змінити. Бо ж саме така форма управління була завжди на нашій землі, і в деяких місцях зберігалася до початку ХХ століття, поки її не знищили більшовики.
На зустрічі звучала страшна правда про втрати, про зниклі тіла вбитих на Грушевського, яких значно більше, ніж говорить офіційна статистика. Зокрема, що 77 молодих хлопців залишилося без очей, 6 — без кисті руки…
Старійшина козацтва Іван із Січеслава (нині — м. Дніпропетровськ) розповів про українське звичаєве право, зупинився на уроках історії, на численних перемогах українців, які майже не вивчаються у школах і ВНЗ. Він розповів про козацькі звичаї, відроджені навіть на Майдані (вибір отамана, рівноправність усіх козаків, які представляють більшість сучасних організацій), згадав про застосування проти мирних людей під час протистояння на Грушевського зброї, забороненої у світі, про сепаратистські наміри роз’єднати Україну. Саме тому патріотичні козацькі формування усіх областей об’єдналися на 4-му редуті і несуть свою варту як частина Самооборони Майдану.
Старійшина Іван наголосив, що в Україні сьогодні є три основні гілки козацтва (а загалом — понад 50 структур!): козаки-патріоти, які відроджують українські звичаї, займаються військово-патріотичним вихованням молоді, готові у будь-який час захистити незалежність своєї держави; козаки, які служать владі, — саме їм дозволено офіційно співпрацювати з освітніми закладами; козаки з великою кількістю нагород на грудях, завжди готові влаштувати шоу-виставу…
Козак Володимир, також представник Східної України, має військову освіту, займається фізичним і патріотичним вишколом молоді. Він наголосив, що з перших днів Майдану можна було б отримати перемогу, коли б не було роз’єднання, варто було б просто роззброїти правоохоронців при перших сутичках. Та цього не сталося, бо багато патріотичних формувань було оголошено провокаторами, хоча насправді це зовсім не так. Нині люди найближчим часом вже зможуть розрізнити, хто діє правильно. Козак Володимир доводив, що Майдан розпочався не через політичні партії, не завдяки лідерам, а тому, що людям наболіло…
Василь Ільчишин, козак з Воронькова, який і організував зустріч, нагадав про історичні події (Коліївщина, битва під Крутами, бій Вороньківської сотні на річці Трубіж 1918 року тощо), коли народ повставав проти неправди, відстоював свою незалежність, коли народжувалися Герої України. І сьогодні, у новітній період історії, між представниками усіх національностей, які присутні на Майдані, стверджується розуміння важливості єдиної непоборної держави.
Козак Анатолій висловив захоплення діями Правого сектору, радість за патріотичну молодь, якій небайдуже майбутнє України. Він розповів про дух Майдану, де народжується і гуртується Нація. Козак Анатолій наголосив про важливість передати рідним і друзям їхній козацький запал, віру в перемогу і ніколи не бути байдужим до майбутнього своїх дітей.
Хронологію подій на Майдані і на вул. Грушевського нагадав присутнім козак Микола. Він прочитав енциклопедичне визначення, що таке тероризм, і довів, що саме такими є дії влади. Бо коли представники Самооборони затримували на Майдані офіцерів, міліціонерів, то останніх просто відпускали. Проте з іншого боку — застосування зброї проти мирних людей, катування активістів і понівечені трупи, знищення прапорів з червоним хрестом, постріли по медиках… Козак Микола розповідав про деякі раптові штурми «Беркуту». Зокрема, про намагання викрасти тіла загиблих, щоб не було доказів застосування забороненої зброї; про боязнь переходу на бік протестувальників внутрішніх військ, які підхоплювали і разом по інший бік барикади співали Гімн України.
Завітав до Воронькова і знаменитий козак Михайло із Чернівецької області, над яким силовики вчинили наругу. Він оповів про своє життя на Майдані, про підтримку побратимів, відповідав на запитання присутніх. Михайло розповів, що потрапив у полон, оскільки відступаючи від «Беркуту» на Грушевського, допомагав підвестися пораненим... Нині ж він знову у строю, разом із Самообороною Майдану несе чергування, а в козацькому редуті виконує обов’язки обозного.
Вороньківці дякували гостям за їхній патріотичний запал, який вони намагалися донести до присутніх, за їхню мужність і витримку. Козаки показали, що вони не тільки вміють воювати, але й добре співають, люблять поезію. На прощання молодий козак Дмитро із Києва порадив читати твори Тараса Шевченка, бо саме у них є багато відповідей на сьогоднішні події, підказка до розв’язання сучасних проблем.
У козацькі часи Вороньків був козацьким містечком, тут стояла сотня Переяславського полку, до якої входили усі навколишні села. Де ж поділися ті нащадки козаків, які б мали зустріти козаків з різних країв України, переважно із Дніпропетровської області (саме там були перші козацькі січі)?
P.S. Після жорстокого побоїща, яке розпочалося 18 лютого у Києві біля Верховної Ради України, частина козаків зазнала поранень... Вони стоять до останнього, охороняючи Майдан, який сьогодні нагадує Запорізьку Січ. Козаки охороняють рідну Українську Землю, відстоюють майбутнє наших дітей, «щоб не сказали грядущі: їх на землі не було».
Близько десяти козаків з різних областей України одні з перших відреаґували на жорстоке побиття молоді на Майдані Незалежності у Києві і відразу ж приїхали до столиці відстоювати справедливість. Вони розповіли вороньківцям, що сьогоднішні події в Україні показують справжнє обличчя кожної політичної партії й організації, а згодом допоможуть людям розставити усі крапки над «і». За словами багатьох виступаючих, нині склалися сприятливі умови до повернення в Україну управління територіальних громад, коли не важливо, хто буде лідером (на місцях чи зверху), а головне — щоб створити таку систему, щоб лідера можна було швидко змінити. Бо ж саме така форма управління була завжди на нашій землі, і в деяких місцях зберігалася до початку ХХ століття, поки її не знищили більшовики.На зустрічі звучала страшна правда про втрати, про зниклі тіла вбитих на Грушевського, яких значно більше, ніж говорить офіційна статистика. Зокрема, що 77 молодих хлопців залишилося без очей, 6 — без кисті руки…
Старійшина козацтва Іван із Січеслава (нині — м. Дніпропетровськ) розповів про українське звичаєве право, зупинився на уроках історії, на численних перемогах українців, які майже не вивчаються у школах і ВНЗ. Він розповів про козацькі звичаї, відроджені навіть на Майдані (вибір отамана, рівноправність усіх козаків, які представляють більшість сучасних організацій), згадав про застосування проти мирних людей під час протистояння на Грушевського зброї, забороненої у світі, про сепаратистські наміри роз’єднати Україну. Саме тому патріотичні козацькі формування усіх областей об’єдналися на 4-му редуті і несуть свою варту як частина Самооборони Майдану.
Старійшина Іван наголосив, що в Україні сьогодні є три основні гілки козацтва (а загалом — понад 50 структур!): козаки-патріоти, які відроджують українські звичаї, займаються військово-патріотичним вихованням молоді, готові у будь-який час захистити незалежність своєї держави; козаки, які служать владі, — саме їм дозволено офіційно співпрацювати з освітніми закладами; козаки з великою кількістю нагород на грудях, завжди готові влаштувати шоу-виставу…
Козак Володимир, також представник Східної України, має військову освіту, займається фізичним і патріотичним вишколом молоді. Він наголосив, що з перших днів Майдану можна було б отримати перемогу, коли б не було роз’єднання, варто було б просто роззброїти правоохоронців при перших сутичках. Та цього не сталося, бо багато патріотичних формувань було оголошено провокаторами, хоча насправді це зовсім не так. Нині люди найближчим часом вже зможуть розрізнити, хто діє правильно. Козак Володимир доводив, що Майдан розпочався не через політичні партії, не завдяки лідерам, а тому, що людям наболіло…
Василь Ільчишин, козак з Воронькова, який і організував зустріч, нагадав про історичні події (Коліївщина, битва під Крутами, бій Вороньківської сотні на річці Трубіж 1918 року тощо), коли народ повставав проти неправди, відстоював свою незалежність, коли народжувалися Герої України. І сьогодні, у новітній період історії, між представниками усіх національностей, які присутні на Майдані, стверджується розуміння важливості єдиної непоборної держави.
Козак Анатолій висловив захоплення діями Правого сектору, радість за патріотичну молодь, якій небайдуже майбутнє України. Він розповів про дух Майдану, де народжується і гуртується Нація. Козак Анатолій наголосив про важливість передати рідним і друзям їхній козацький запал, віру в перемогу і ніколи не бути байдужим до майбутнього своїх дітей.
Хронологію подій на Майдані і на вул. Грушевського нагадав присутнім козак Микола. Він прочитав енциклопедичне визначення, що таке тероризм, і довів, що саме такими є дії влади. Бо коли представники Самооборони затримували на Майдані офіцерів, міліціонерів, то останніх просто відпускали. Проте з іншого боку — застосування зброї проти мирних людей, катування активістів і понівечені трупи, знищення прапорів з червоним хрестом, постріли по медиках… Козак Микола розповідав про деякі раптові штурми «Беркуту». Зокрема, про намагання викрасти тіла загиблих, щоб не було доказів застосування забороненої зброї; про боязнь переходу на бік протестувальників внутрішніх військ, які підхоплювали і разом по інший бік барикади співали Гімн України.
Завітав до Воронькова і знаменитий козак Михайло із Чернівецької області, над яким силовики вчинили наругу. Він оповів про своє життя на Майдані, про підтримку побратимів, відповідав на запитання присутніх. Михайло розповів, що потрапив у полон, оскільки відступаючи від «Беркуту» на Грушевського, допомагав підвестися пораненим... Нині ж він знову у строю, разом із Самообороною Майдану несе чергування, а в козацькому редуті виконує обов’язки обозного.
Вороньківці дякували гостям за їхній патріотичний запал, який вони намагалися донести до присутніх, за їхню мужність і витримку. Козаки показали, що вони не тільки вміють воювати, але й добре співають, люблять поезію. На прощання молодий козак Дмитро із Києва порадив читати твори Тараса Шевченка, бо саме у них є багато відповідей на сьогоднішні події, підказка до розв’язання сучасних проблем.
У козацькі часи Вороньків був козацьким містечком, тут стояла сотня Переяславського полку, до якої входили усі навколишні села. Де ж поділися ті нащадки козаків, які б мали зустріти козаків з різних країв України, переважно із Дніпропетровської області (саме там були перші козацькі січі)?
P.S. Після жорстокого побоїща, яке розпочалося 18 лютого у Києві біля Верховної Ради України, частина козаків зазнала поранень... Вони стоять до останнього, охороняючи Майдан, який сьогодні нагадує Запорізьку Січ. Козаки охороняють рідну Українську Землю, відстоюють майбутнє наших дітей, «щоб не сказали грядущі: їх на землі не було».
Лариса ГРОМАДСЬКА .
Фото автора