Сьогодні вкрай важливо перевернути прапор України!
- 14 березня 2014
- Відгуків: 1
- Переглядів: 693
Достеменно відомо, що наше життя залежить від символів, які нас оточують. Змінивши символи навколо нас, ми можемо досягти позитивних змін у родині і суспільстві.
Наприклад, здавна українці біля дверей чіпляли підкову на щастя, але обов’язково «ріжками» догори — на щастя, сьогодні ж ми бачимо, як «обереги» (обов’язково у лапках, бо у переносному значенні!) продаються з підковою оберненою донизу. Такий символ був у президента Ющенка, який свідчив про занепад…Сьогодні по всій Україні масово знищують пам’ятники кату-Леніну, який винен у голодоморах і репресіях не менше, ніж тиран-Сталін. Хтось перечитиме: це — наша історія, кому ті пам’ятники заважають… Проте ідол ката українського народу — це потужній егрегор, символ зла, за якого так тримається влада, яка майже не змінилася з радянських часів.
Детальніше хочеться зупинитися на символіці Державного прапора України, який має бути жовто-блакитним!
Дискусії щодо українського прапора жваво точилися ще на початку нашої незалежності. Експерти висловлювали різні думки щодо того, яким він має бути — синьо-жовтий чи жовто-синій. Однак, безперечно, тоді більшою проблемою було не це, а сам факт визнання національного прапора державним.
Після знаменитого голосування у Верховній Раді, яка таки спромоглася затвердити синьо-жовтий прапор державним символом України, ці дискусії пішли на спад. Хоча іноді різні думки з цього приводу знову з’являються на сторінках ЗМІ.
Тлумачення про синє небо й золоті ниви видається доволі примітивним. Воно сумнівне вже тому, наприклад, що насправді барви нашого прапора з давніх-давен символізують дві головні стихії природи і людського буття — вогонь (жовтий колір) і воду (синій). Логічно припустити, що лише сполучення «жовтий — згори, синій — знизу» відображає вічну симетрію — божественну гармонію цих стихій. Інакше ж, якщо розмістити їх навпаки, це означатиме порушення світоладу, катастрофу, за якої вода гасить вогонь...
Саме таку, золото-блакитну символіку і принесли трипільці під час грандіозного переселення народу з Північного Причорномор’я за три тисячоліття до н. е., зокрема, й до Індії, де вона збереглася до наших днів у первісному вигляді. Ця країна просто змережана таким барвосполученням. Але там ви ніде не побачите, щоби синє домінувало над жовтим... Отож ознайомимося з дослідженнями цієї теми.
Якось ще на початку 1992 року китайська художниця Мао Мао попросила на одному мистецькому заході тодішнього Президента України Леоніда Кравчука зробити все від нього залежне, щоб у щойно посталій самостійній Україні насамперед змінили розміщення барв на головному державному символі — синьо-жовтому прапорі. Бо, мовляв, якщо він і далі зоставатиметься таким самим, то під цим сполученням кольорів на країну чекає неминуча деградація, зрада, занепад і, зрештою, крах. Адже синє зверху і жовте знизу, за словами мисткині, утворюють гексаграму «Пі». А це, згідно з класичною китайською Книгою перемін «і-цзин», — одна з чотирьох найгірших комбінацій. І розшифровують її так: «Будьте пильними й передбачливими. Не беріться за жодну важливу справу, бо вона швидше не збудеться, ніж збудеться. Ваше оточення не розуміє вас, ви без будь-яких підстав сваритеся зі своїми друзями». Тоді як обернене розміщення барв, коли жовте розташоване вгорі, а синє — внизу, утворює цілковито іншу гексаграму «Тай», яка означає: «Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток».
Однак Л. Кравчук, котрого поети-нардепи переконали, що синьо-жовтий прапор символізує мирне небо і золоту українську пшеницю під ним, тоді віджартувався: що корисне, мовляв, для китайця, те для українця — смерть, і навпаки. А шкода. Бо, як бачимо, китайська художниця, схоже, мала слушність. Принаймні історія нашої незалежності продемонструвала як у політичному, так і в соціально-економічному житті держави саме те, від чого застерігала Мао. Словом, «перевернутість» нашого прапора, яка спотворює езотеричну суть символу, дуже швидко далася взнаки Україні.
Прикро, що радянські поети екс-комуністи, які тоді були головними радниками президента з питань державного будівництва, не відали чи не хотіли знати, що українська революція 1917 року в Києві, українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалися під жовто-блакитними, а не синьо-жовтими прапорами.
І що саме це сполучення барв голова Центральної Ради Михайло Грушевський запропонував для основного символу УНР. Чому ж згодом гетьман Скоропадський і головний отаман Петлюра перевернули прапор, достеменно не з’ясовано й досі. Може, під впливом синьо-жовтої фани ЗУНР, ідеологи якої, очевидно, формували державну символіку за принципом «аби не так, як у поляків», у яких світліша (біла) смуга розміщена на національному прапорі вгорі?
Зрештою, хоч як, а про неприродність, небезпеку поєднання синього кольору над жовтим, окрім «І-цзин» (ще не було жодного випадку, щоби пророцтва з цієї книги не збувалися), свідчать також тлумачення значення барв та їхніх комбінацій з інших потаємних джерел. Скажімо, давню емблему створення світу з хаосу та боротьби і єдності двох протилежних засад зі східної філософії, відому як «Ян-Інь» передають цими кольорами. Жовте, або ж золоте Ян означає «світло, тепло, небо, активність, чоловічий принцип, сонце». Натомість синє Інь символізує пітьму, холод, землю, пасивність, жіночий елемент, місяць. Що ж буває, коли земне й пасивне домінує (тобто розміщене зверху) над небесним і активним, мабуть, пояснювати зайве. З історії добре відомо, що ставалося з тими справами, рухами, країнами, які тривали, виникали, розгорталися під знаком такого протиприродного сполучення цих барв. Вони мовби наперед були запрограмовані на невдачу.
Або ж візьмімо Фен-шуй. За цією традицією, розміщення синього (воля) над жовтим (мудрість) означає «Закон занепаду», тобто прогресуючу деградацію, нещастя, хаос. Тоді як зворотне сполучення барв — жовте над синім означає гармонійне поєднання Неба і Землі, чоловічого і жіночого, сильного і гнучкого, що обіцяє розвиток, добробут, щастя.
Про це ж переконує арійська традиція. Дослідники стверджують, що духовний вождь величного арійства Рама обрав своїм сакральним символом жовто-синій штандарт. Бо він означає гармонійне поєднання небесного вогню (Ра) і земної речовини (Ма). Це також демонструє природну зверхність духу (золоте, жовте) над матерією (блакитне, синє). Тоді як розташування барв з точністю до навпаки, крім усього іншого, ще й перекручує святе ім’я Рама на Мара (примара, привид, або ж і зомбі, по-сучасному).
Власне, й за православними канонами іконописання, які відомі ще з Візантії, золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця, німб Бога-Сина і взагалі — Вищу Духовність. Синє ж — це все земне, а також свобода вибору.
За правилами ж геральдики, прапори, зазвичай, утворюють на основі гербів, які виникли раніше, ніж знамена. Отож барву верхньої смуги полотнища диктує колір самого знака, а нижньої — гербового поля. Якщо герб, наприклад, Польщі — це білий орел на червоному тлі, то відповідно й прапор біло-червоний. Тому якщо герб України — жовтий тризуб на синьому полі (чи навіть якщо взяти герб Галицько-Волинського князівства — золотий лев на синьому тлі), то й прапор має бути жовто-блакитний, а не навпаки.
Цікаво б у цьому ключі розглянути прапори інших держав і подивитися, образно кажучи, яку дійсність вони відображають. Впадає в око, приміром, що в тих державах, які на своїх знаменах зберегли традиційні символи, наприклад, рівносторонній хрест (як-от у Швейцарії, скандинавських країнах, у Великобританії), реалії набагато кращі, ніж там, де обрали на роль національної символіки пентаграми й інші інфернальні символи. Скажімо, нині одне з перших місць у світі за рівнем життя посідає Норвегія, на державному прапорі якої зображено біло-синій хрест на червоному тлі. Серед останніх же країн за цим показником — Мозамбік, чиєю символікою є схрещені мотики й автомат Калашникова на тлі жовтої пентаграми. Можна сказати: це тому, що Норвегія багата на корисні копалини, а Мозамбік зруйнований громадянськими війнами…
Тож сьогодні, коли Україна потерпає від потрясінь, коли починаються позитивні зрушення у побудові нової системи управління, відаючі люди переконують, що вкрай важливо перевернути прапор і затвердити Державним прапором України жовто-блакитний. Саме у жовто-блакитному поєднанні кольорів закодоване благополуччя і духовний розвиток держави. Про це добре знали наші мудрі Пращури. Давайте прислухаємося до голосу своїх Предків!
Лариса ГРОМАДСЬКА