Про право римлянина носити меч
- 05 травня 2014
- Відгуків: 0
- Переглядів: 286
-
Що зміниться в житті країни після можливого ухвалення закону про право громадянина на носіння зброї, чому змінилася програма iForum—2014, і як ця найбільша інтернет-конференція у Східній Європі допоможе об’єднати країну і вивести її з кризи — про все це розповідає Олександр Ольшанський, президент холдингу «Інтернет Інвест» і голова оргкомітету iForum.
— У стародавньому Римі ходити з мечем було дозволено лише римським громадянам. Навіть храмова варта синедріону озброювалася лише дерев’яними палицями та кілками. Сьогодні багато політиків говорять про те, щоб надати право на носіння зброї громадянам України. Але до яких наслідків може призвести ухвалення такого закону?
Але ж є й інші приклади — Ізраїль, який вже понад півстоліття успішно виживає, хоча і оточений з усіх боків ворогами. Тобто, перетворити країну на неприступну фортецю — в принципі не таке вже складне і дороге завдання. Але це вимагає певного рівня культури і навчання населення. Не можна так просто роздати зброю. Якщо в супермаркетах почати продавати автомат Калашникова, то нічого доброго з цього не вийде. Йдеться зовсім про інше — всі люди повинні проходити в обов’язковому порядку певну військову підготовку (не обов’язково повноцінну службу в Армії), навчаючись поводженню зі зброєю. І ті люди, які пройшли таку підготовку, можуть цю зброю придбати і зберігати вдома для самооборони і на випадок війни.
Я думаю, що це дуже хороша модель, яка добре позначиться як на обороноздатності країни, так і на правопорядку всередині країни. Світовий досвід свідчить, що країни з правом на носіння зброї мають дуже низький рівень насильницької злочинності. Звичайно там можуть бути інші види злочинності, проте саме рівень насильства там дуже швидко падає.
— Але ж тут можна згадати кілька випадків масових розстрілів у школах США?
— Такий контраргумент наводять часто. Але при цьому чи траплялося вам чути про розстріл в магазині або поліцейській дільниці? Думаю, що ні. Це пов’язано з тим, що школа в США — це так звана gun-free зона. В результаті озброєні злочинці повністю впевнені, що вони не отримають відсіч і тому в першу чергу йдуть в школи та кінотеатри. За законом США, на території шкіл і кінотеатрів не можуть перебувати озброєні люди (навіть охорона). Правда зараз ситуація почала змінюватися.Взагалі девіз «Мій дім — моя фортеця» — дуже сильна доктрина. Я не можу зрозуміти, звідки така упереджена думка, що українці не зможуть безпечно володіти зброєю. Чому жителі Молдови чи Естонії ось вже 10 років можуть отримати ліцензію на носіння зброї, а українці не можуть?
Як ми зараз бачимо, світ навколо нас не дуже добрий. Далеко не всі сусіди мріють про те, щоб Україна стала процвітаючою суверенною державою. Є територіальні претензії з боку Румунії, є наявний факт грубої агресії з боку Російської Федерації. Причому саме Росія начебто ніяких претензій по території ніколи не пред’являла, а тепер раптом окупувала Крим.
Тому завжди потрібно бути готовим до агресії з боку сусідів. Закон про те, що у разі воєнного стану громадяни мають право на застосування зброї для захисту своєї держави надзвичайно важливий. Адже будь-яка війна закінчується миром. І ось тоді дуже важливо опинитися серед людей, що законно застосовували зброю на війні, а не серед вбивць. Різниця між цими двома поняттями величезна. І для існування ополчення таке законодавство дуже важливе.
Подивіться на ті вимоги, які нещодавно висунула Росія до України в ультимативній формі. Одна з них — роззброїти наших громадян. Хоча якщо йдеться про Самооборону Майдану і Правий Сектор, то у масштабах країни це менше 0,01 % громадян. Але навіть цієї кількості вистачило, щоб розбурхати сусідню державу. Тому що нападати на країну, в якій, скажімо, кожен другий чоловік озброєний — це абсолютно безнадійна авантюра.
2-а поправка до Конституції США говорить, що оскільки добре організована поліція важлива для захисту держави, право громадян США на носіння зброї не повинне обмежуватися. Зазвичай, право носіння зброї виникає з необхідності захисту від зовнішнього ворога. Але його також можуть застосовувати для самооборони.
— Однак, після подій на Майдані багато людей заявляють, що в цих умовах видавати зброю нашим громадянам дуже небезпечно...
— Давайте поговоримо про факти. Противники зброї весь час оперують якимись надуманими висновками. Але візьмемо період з 20 по 23 лютого цього року. Я стверджую, що протягом цих днів у Києві було повне безвладдя. Порядок підтримувався тільки за рахунок народних дружин, так званої самооборони мікрорайонів. Тобто, мешканці сусідніх будинків самодіяльним чином об’єдналися, щоб стежити за порядком у своєму дворі, на вулиці і т. д. Тепер візьміть інший факт — у Києві офіційно зареєстровано кілька сотень тисяч одиниць вогнепальної мисливської зброї. Звичайно, мисливський карабін не дуже підходить для самооборони або захисту країни, але вбити з нього людину дуже просто. Таким чином, зброя була завжди, але хіба в період безвладдя в Києві були зареєстровані злочини, пов’язані із офіційно зареєстрованою вогнепальною зброєю?Насправді в країні досить добре відпрацьована дозвільна система на реєстрацію зброї. Дозвіл видають не всім і не відразу. І рівень скоєння злочинів з застосуванням зареєстрованої зброї мізерно малий. Адже тільки ідіот буде стріляти з зареєстрованої зброї з нарізним стволом, який залишає сліди на кулі і на гільзі. Стріляти з такої зброї — це все одно що залишити автограф на місці злочину.
До речі, цього не можна сказати про травматичну зброю або дробовик, куля або шрот якого не дозволяє ідентифікувати ствол. Тому рівень злочинів, скоєних за допомогою зареєстрованої зброї, в будь-якій країні дуже низький. А ось як фактор, що стримує злочинців, вона відіграє дуже важливу роль.
— Але в такому разі в період революційних потрясінь, особливо якщо в країні є розкол за політичною ознакою, частина людей може повернути цю зброю проти своїх же громадян?
— Ви вважаєте, що хтось ризикне стріляти з зареєстрованої зброї, щоб сісти у в’язницю, коли революція закінчиться? Швидше стрілятимуть з нелегальної, а її і так в країні дуже багато. Зрозумійте, що купити сьогодні нелегальну зброю не є проблемою, і ніколи не було, навіть у радянські часи. У Швейцарії є авторитетна організація, яка оцінює обсяги нелегальної зброї в різних країнах. За її оцінками, в Україні дана величина становить від 2 до 6 мільйонів. Придбання зброї є проблемою тільки для законослухняних громадян. Для бандитів це не представляє складності, чорний ринок завжди працював.Так ось, саме у момент безвладдя наявність зброї у законослухняних громадян є основним стабілізуючим фактором. Тому що в іншому випадку люди стають абсолютно беззахисними проти банд мародерів. Аналітики заявляють, що в середньому на окремо взятій і досить великій території кожні 30–50 років є ризик настання повного безвладдя. Причина може бути будь-яка: зовнішній напад, бунт, революція, потужні природні катаклізми та інше. Наприклад, кілька років тому в США ураган Катрін знищив Новий Орлеан, в місті панувало безвладдя. Що врятувало людей? Наявність вогнепальної зброї. В іншому випадку місто було б затоплене кров’ю.
— Але ж можна згадати і землетрус в префектурі Фукусіма в Японії у 2011 році. Журналісти відзначають, що там не було мародерів, бо японці виховані в такому дусі, що чужа власність — недоторканна.
— Хочу зазначити, що українці досить близькі до них. У нас теж не було помічено якихось гучних пограбувань під час безвладдя. Більше того, далеко не в кожній країні може зібратися майже мільйонна демонстрація, яка пройде без насильства, різанини, розбитих вітрин та іншого. В Україні ж таких мирних багатолюдних демонстрацій можна нарахувати десятки. І лише російська пропаганда стверджувала, що ці демонстрації були агресивними.В якості іншого прикладу хочу навести випадок, що трапився у Нью-Йорку 5 років тому, коли через аварію на електростанції у всьому місті відключили електрику на кілька годин. Так от, моя знайома повідомляє, що брязкіт розбитої вітрини на вулиці вона почула вже на 3-й хвилині після знеструмлення міста і, відповідно, відключення системи сигналізації.
Я стверджую, що в Україні існує достатня культура володіння зброєю. І якщо в Києві, наприклад, відключать електрику, то ніхто через п’ять хвилин не піде грабувати магазин з пістолетом у руці.
— Одначе, повернімося до закону в стародавньому Римі, який дозволяв захищати свої права за допомогою меча. Адже в протистоянні на вулиці Грушевського під час Євромайдану деякі радикали могли б застосувати зброю проти міліції, ті у відповідь також почали б в них стріляти. І чим би все це закінчилося?
— Зазвичай люди, які задають таке питання, не розуміють, що в країні, де громадяни мають право на носіння зброї ситуація з відстоюванням громадянських прав і свобод ніколи не дійде до бійні на вулиці Грушевського.Звичайно, якщо ми привеземо вантажівку з автоматами під час найбільшого накалу пристрастей і роздамо радикалам, то це ні до чого хорошого точно не приведе. Але якщо видавати цю зброю поступово після відповідних перевірок здоров’я, психічного стану, іспитів на володіння зброєю та іншого, то в таких умовах протистояння на вулиці Грушевського просто не буде. Адже в цьому випадку влада буде змушена прислухатися до думки народу на значно ранішій стадії. І вже точно нікому на думку не спаде ідея залучити снайперів і наказати їм стріляти у натовп. Тому що абсолютно зрозуміло, які наслідки це матиме. Зрозумійте, що півмільйона озброєних людей пройдуть куди завгодно, і ніяка сила їх не зупинить...
Є така приказка: «Господь створив людей вільними, а полковник Кольт зробив їх рівними».(1)
— Але ж можна згадати і Великобританію, де полісмени взагалі не носять зброю, а також Ірландію, де аналогічна ситуація?
— Відповім наступним чином. Можливо, колись ми зможемо дійти до такого рівня культури населення та потужності армії, що зможемо дозволити собі роззброїти людей. Оскільки неозброєні громадяни — це дуже дороге задоволення. От сьогодні в нашій країні добропорядні громадяни беззбройні і нічим не захищені перед лицем небезпеки. Ми маємо слабку армію, яка мало здатна чинити опір зовнішньої агресії. А з іншого боку, утримувати величезні збройні сили, які були б здатні стримувати, скажімо, армію Російської Федерації — це неймовірно дорога справа. Подивіться на Швейцарію, там громадянин може купити не тільки стрілецьку зброю, але й гармату. А в кожному приватному будинку має бути передбачене бомбосховище, в іншому випадку такий будинок просто не дозволять побудувати.— Але можна пригадати той же «Правий сектор», який після однієї з сутичок з сепаратистами заявив міліції: «Або звільніть наших побратимів з в’язниці, або ми це зробимо самі». А якщо у них буде зброя?
— І що вони зроблять? Підуть стріляти з зареєстрованих стволів? Це ж явка з повинною. Суть у тому, щоб зброя була у добропорядних громадян. А що роблять добропорядні громадяни, коли бачать якісь порушення правопорядку?Ось мій знайомий розповідає про подію, свідком якої він особисто став у вагоні метро в США. Група хуліганів влаштувала там дебош, але у вагоні знайшлося троє озброєних громадян, які скрутили бешкетників і тут же здали їх поліції на найближчій станції. А у нас міліція відсторонено спостерігає такі події і не втручається.
Звичайно, завжди є спокуса скористатися силою зброї. Але практично завжди мова йде саме про нелегальну зброю. Бо якщо якісь радикали будуть штурмувати СІЗО із зареєстрованою зброєю, то через деякий час їх всіх спіймають і пересаджають.
Коли міністр заявляє, що не можуть знайти снайперів, які стріляли у натовп на Майдані, то це нагадує байку. Тому що всі снайперські гвинтівки ретельно зареєстровані. І які тут можуть бути проблеми з ідентифікацією?
— У сучасному суспільстві істотне значення має не тільки фізична зброя, а й кіберзброя. Нещодавно ви стверджували, що хакерські атаки в інформаційній війні не грають настільки важливої ролі. Але от мої знайомі повелися на різні «викиди» в інтернеті, які подавалися як зломлене листування «Правого сектору» та інша туфта .
— Це скоріше не кіберзброя, а пропагандистська зброя. Адже ніхто не може стверджувати, що це листування автентичне, а не груба підробка. Інша справа, що кіберзброя в руках держави може представляти дуже велику силу. Тобто, кіберрозвідка може збирати інформацію про ворога, отриману шляхом хакерського злому. Однак, публікувати її абсолютно не має сенсу, крім хіба що тих випадків, коли треба влаштувати мегапровокацію.— Тематика iForum досить сильно змінилася у порівнянні з минулими роками. Там з’явилася тематична нитка «життя після Євромайдана». Яким чином нинішня конференція може об’єднати країну, ліквідувати можливий розкол, сприяти процвітанню економіки?
— Я абсолютно впевнений, що саме в такий нелегкий час потрібно проводити подібні заходи. Пам’ятаєте концерти Шостаковича в блокадному Ленінграді? Саме такі далекі від політики заходи як Kyiv Fashion Week, iForum та інші дозволяють об’єднати країну і рухати економіку.Причому люди повинні розуміти, що такі конференції потрібно відвідувати, бо це можливість зберегти соціальні комунікації і не піти в зону недовіри. Адже війна — це наслідок страху. Ми боїмося нападу Російської Федерації, а Путін боїться Майдану, причому він його реально боїться — це очевидно. Якраз iForum і може знизити цей градус страху. Тому що на iForum приїде кілька сотень людей з Донецька, Дніпропетровська. Харкова, Одеси, і вони побачать, що в Києві все нормально, тут не ходять вулицями бандити і не громлять вітрини. Потім вони розкажуть своїм друзям, що тут все мирно і тихо. Тому що люди, які дивляться російське телебачення, цьому не вірять.
На iForum’e багато що змінилося в цьому році, але тут справа навіть не в Майдані, а у загальній кризової ситуації. Конференція допоможе знайти відповіді на велику кількість специфічних питань. Наприклад, як проводити рекламну кампанію під час кризи? Адже всі розуміють, що повністю відмовитися від реклами не можна, тому що бізнес помре. Але як повинні поводити себе компанії в кризу? Які витрати можна скорочувати, а які не можна?
— Чи планується виступ політичних доповідачів?
— Зараз ми ведемо переговори з Павлом Шереметою, новопризначеним міністром економіки, оскільки для нас важливо, як він бачить розвиток ІТ в країні. Але ми точно не будемо політизувати цей захід. Тому що такі заходи повинні мати величезний об’єднавчий потенціал. Скажу, що iForum цього року буде сильно збитковим, ми це розуміємо вже зараз. Правда, він ніколи не був прибутковим, швидше беззбитковим. Але цього року через сильне зростання курсу та інші проблеми він стане збитковим. Тим не менше, ми впевнені, що ця конференція, яка є найбільшою у Східній Європі, має загальнодержавне значення і надзвичайно важлива для нашої країни.— Яка динаміка продажу квитків у цьому році?
— На рівні позаминулого року. Тобто трохи нижча за минулорічну. Це пов’язане з тим, що очікується значно менше відвідувачів з РФ і Білорусії. Крім того, очевидно, приїде трохи менше людей з регіонів України.zbroya.info
(1) — Семюель Кольт насправді ніколи не служив у війську і не був полковником. Вочевидь, приказка сформувалась у такому вигляді, щоб надати більшого авторитету виробнику револьверів в очах прихильників. (Прим. Редактора)