(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

Зміни до Основного Закону спрямовані на реалізацію реформи місцевого самоврядування

  • 26 червня 2014
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 141
  • Автор: admin
  • 0
Прийняття Верховною Радою України 28 червня 1996 року Конституції (Основного Закону) України стало видатною, історичною подією в суспільно-політичному житті нашої держави. Адже Конституція — найважливіший політико-правовий документ, що фіксує відповідний стан розвитку суспільства і держави, її правової системи. Конституція приймалася в непростих умовах, тому стала не тільки результатом гострої політичної боротьби між державницькими, самостійницькими та антиукраїнськими, промосковськими силами, а й політичним компромісом між їхніми представниками в парламенті.

Політичне значення Конституції: вона визначає сутність України як держави незалежної, суверенної, демократичної, соціальної. За устроєм Україна — держава унітарна, за формою правління — республіка. За сутністю політичного режиму — демократична. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Владу він здійснює через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Державна влада розподіляється на законодавчу, виконавчу і судову. Конституційними формами здійснення влади народом безпосередньо є всеукраїнський і місцевий референдуми, вибори, народна законодавча ініціатива. Конституція визначає засади державної політики, спрямованої на забезпечення прав і свобод людей, гідних умов їхнього життя. Документ зазначає, що держава і всі її органи функціонують в інтересах людини і відповідають перед нею за свою діяльність.
 Конституція визначає загальні засади державного ладу, закріплює права, свободи й обов’язки людини і громадянина, форми народного волевиявлення, статус, організацію, порядок формування і діяльності державних органів, взаємовідносини між ними, територіальний устрій України, основи місцевого самоврядування, державні символи. Конституція — особливий і єдиний закон, що є першоджерелом всієї правової системи держави. Вона має найвищу юридичну силу. Соціальна цінність Конституції: вона містить правові норми не тільки юридичного, а й політичного характеру. Вони взаємообумовлені і взаємопов’язані. І створюють єдине підґрунтя для регулювання найважливіших суспільних відносин і подальшого розвитку нашої держави.
Проте Конституція України містить деякі неузгодженості, навіть окремі прогалини у правовому регулюванні важливих суспільних стосунків. Зокрема, документ чомусь не визначає, до якої з гілок влади належить Президент України з його адміністрацією. Адже цей державний орган наділений широким спектром владних повноважень.
Конституція також не визначає у структурі державної влади України місця прокуратури, органи якої наділені важливими владними повноваженнями. На жаль, на ці вади Конституції мало хто звертає увагу.
В Україні давно назріло питання проведення державно-правової реформи, спрямованої на запровадження оптимального співвідношення громадянського суспільства і держави, державного управління та саморегулювання суспільних процесів. Правильне її розв’язання сприятиме зміцненню демократії, визначить на тривалий час напрям і темпи розвитку нашої країни. Допоможе знайти оптимальне співвідношення між саморегулюванням суспільних відносин, суспільних процесів у політиці, економіці, соціальній сфері та державним управлінням у цих сферах. У соціально-економічній сфері потрібно досягти оптимального співвідношення між державним управлінням економічними процесами і ринковими механізмами, забезпечення балансу соціально-економічних інтересів власників і працівників для підтримання соціального миру і стабільності в державі.
У політичній і державно-правовій сферах потрібно розв’язати питання розширення політичної демократії, формування механізмів здійснення державної влади на основі принципу верховенства права. Ключовими для України є питання усунення впливу олігархічних кланів на політичні процеси, посилення ролі політичних партій і громадських організацій, вдосконалення виборчої системи, оптимізація співвідношення інститутів державної влади і місцевого самоврядування.
Нещодавно Міністерство реґіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України оприлюднило схвалені Кабінетом міністрів пропозиції щодо змін до Конституції України, спрямовані на реформування місцевого самоврядування.
Пропозиції враховують положення Європейської Хартії місцевого самоврядування, рекомендації українських експертів, напрацювання польських експертів, які мають досвід успішного впровадження реформи місцевого самоврядування.
Зміни до Конституції спрямовані на реалізацію реформи місцевого самоврядування та курсу уряду на децентралізацію влади в Україні і передбачають:
- запровадження трирівневої системи адміністративно-територіального устрою України — область, район, громада з повсюдністю місцевого самоврядування;
- ліквідацію обласних і районних державних адміністрацій і створення замість них державних представництв, наділених тільки контрольно-наглядовими і координаційними функціями (виконавчу владу в областях і районах, місті Києві та в Севастополі здійснюють голови державних представництв; передбачено чотири сфери повноважень, серед яких — нагляд за відповідністю актів органів місцевого самоврядування Конституції та законам України, координація роботи територіальних і центральних органів виконавчої влади та координація роботи усіх органів влади на місцях в умовах надзвичайного та воєнного стану;
- передачу функцій виконавчої влади виконавчим органам рад відповідного рівня (голови районної та обласної рад обираються відповідними радами та очолюють виконавчий комітет ради, склад якого вона формує за поданням обраного голови; рішення органів місцевого самоврядуванням з мотивів їхньої невідповідності Конституції і законам України зупиняються головами відповідних державних представництв з одночасним зверненням до суду);
- розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування за принципом субсидіарності і наділення саме громад максимально широким колом повноважень;
- гарантоване забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування необхідними фінансовими ресурсами, в тому числі через їхню участь в загальнодержавних податках.
Внесення змін до Конституції України забезпечить правові підстави для прийняття законів, потрібних для реалізації реформи місцевого самоврядування. Серед них — нова редакція закону про місцеве самоврядування, закон про місцеві державні представництва, зміни до бюджетного кодексу та деяких інших законодавчих актів, які визначають розподіл повноважень між виконавчими органами влади й органами місцевого самоврядування, а також їх розподіл між органами місцевого самоврядування різного рівня.
Децентралізація влади, посилення ролі місцевого самоврядування й розширення його повноважень породить відповідальність громади та обраних нею органів за майбутнє свого населеного пункту, за долю малої батьківщини. А це призведе до зростання відповідальності за свою країну, сприятиме формуванню громадянського суспільства. В особі місцевої влади громадяни отримають справжнього господаря, який думатиме масштабно, а діятиме локально, стежитиме за глобальними тенденціями, щоб застосовувати їх у власній управлінській діяльності. Держава також відучить громадян від хибного патерналістського уявлення: центр всемогутній, про все знає, про всіх дбає.
Маємо надію, що місцеве самоврядування, заручившись підтримкою громади, перетвориться в орган творення й відповідальності, що воно успішно розв’язуватиме соціально-економічні питання, сприятиме становленню і плеканню місцевої ідентичності, яка творить локальну культуру. Гідне життя соціуму неможливе без культури, бо вона розвиває і поширює важливі об’єднувальні смисли, духовні цінності, правила і пріоритети. Децентралізація влади призведе до зростання вимог громадян до місцевих політиків. В оцінці людьми претендентів на посади на перше місце вийдуть не стільки партійна належність (багато хто з них за останні роки кілька разів з примусу чи кон’юнктурних мотивів міняв свою партійність і цим тільки дискредитував себе), скільки компетентність, попередні здобутки, чесність намірів, бажання безкорисливо послужити громаді, лідерські й управлінські якості, енергійність, креативність. Зросте роль громадських об’єднань, посилиться демократичний контроль над владою.
Упевнений: вимога нашого часу — проводити реформи швидко й рішуче, без пошуків ідеальних варіантів.

 Анатолій КОВАЛЬЧУК,
голова Бориспільського об’єднання  Всеукраїнського товариства «Просвіта»
ім. Тараса Шевченка

 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.