Агенти у рясах показали свої обличчя або Чому варто заборонити Московський Патріархат в Україні
- 03 липня 2014
- Відгуків: 0
- Переглядів: 375
-
Уже багато років Росія веде агресивну пропагандивну війну проти української державності, культури, історії. Лише протягом останніх місяців, коли інформаційна агресія переросла у військову й вилилась у втрату Криму та сотні смертей на Сході держави — про це почали говорити відкрито. Тільки зараз замислюються про контрпропаганду і спростування численних побрехеньок Кремля, які запускають через підконтрольні путінські ЗМІ та соцмережі. Лише тепер те, про що стільки часу волали націоналісти, — стало очевидним для всіх.Однак говорячи про пропагандистську діяльність росіян на території України, частина політиків та політологів чомусь і досі забувають або й свідомо відмовляються згадувати про ще одну — величезну, розгалужену і чи не найбільш небезпечну філію ФСБ — Московський Патріархат… Тим часом в останні дні про злочини Московської Церкви таки заговорили відкрито — відвертіше, аніж коли-небудь. Все більше чуємо новин про напади на українські церкви у Криму та на Сході, про московських попів в лавах терористів, про монастирі, де дислокуються окупанти і зберігають зброю, про паломницькі місії як прикриття для груп шпигунів і агентів Кремля. Ці події допомагають зрозуміти сутність Московської Церкви.
…Практично всі опитування, які проводили протягом років нашої незалежності, показують, що саме Церкві українці довіряють найбільше — 70-80 відсотків. Засоби масової інформації, політики, чиновники чи будь-які державні інституції за рівнем довіри навіть не наближаються до цієї цифри. Очевидно, що Кремль не міг не використати такого інструменту як пропаганда у храмах для поширення ідей «руского міра»... Зрештою, йдеться про інструмент, яким московська влада володіє відмінно, бо ж російська Церква завше була підконтрольною «царю-батюшці». Навіть в період атеїстичного Союзу Московський Патріархат зробили верховною владою так званої «обновленої» церкви, тобто церкви попів, які пішли на співпрацю з більшовиками, попів, що замінили тисячі чесних священників, яких розстріляли і замучили в таборах.
Президент Путін і глава Московської Церкви Кіріл у своїй війні проти України діють як одне ціле. Їх поєднує КГБістське минуле, мільярдні статки, ну і звісно — ідея «руского міра». Кіріл не тільки благословив кривавий похід проти українців, більшість з яких є православними, а й активно бере участь у його підготовці — споряджає підлеглих священиків на вбивства і розбій на Донбасі…
На Донбасі діє ціла мережа попів-агентів
Нещодавно журналісти з’ясували, що за місяць до захоплення Криму до Сімферополя під патронатом московського патріарха привезли православну святиню з Афону — Дари Волхвів. Безпеку цінної реліквії християнського світу охороняв Ігор Гіркін (нині відомий командувач терористів на Донбасі).«Фактично Гіркін, прикриваючись цією святинею, використав поїдку для проведення розвіддіяльності на території України, в Криму, і проводив зустрічі з керівником самопроголошеного уряду Аксьоновим», — пише «ТСН», посилаючись на джерело в СБУ. З’ясувалось також, що Гіркін був майже постійним членом православних делегацій в Україні. Є підтвердження, що він планомірно відвідував південні і східні єпархії УПЦ МП.
Настанови численних посланців московського владики дали свої плоди. Перед вторгненням Росії антиукраїнські настрої серед служителів МП посилилися, а коли війна почалася, вони відверто стали на бік ворогів України. Деякі священики Московського Патріархату нещодавно пішли на співпрацю з журналістами. Вони зізнаються, що Дари Волхвів були не єдиною спецоперацією під прикриттям російської Церкви. У Слов’янську диверсійна група, яка і стала центром терору на Донбасі, взагалі була під опікою російської Церкви. Існує ціла мережа священиків, що активно допомагають російським бойовикам на Сході. «Це Слов’янськ, Славкурорт, це Дружківка, Краматорськ… Це лідери Московського Патріархату, це священники благочинь, протоієреї. Вони не є рядовими священниками. Священнослужитель на Славкурорті, отець Віталій, є інформація, що він закликав брати в руки зброю і захищати Росію від українців. В Краматорську, Слов’янську ми можемо бачити, як священики Московського Патріархату налаштовують людей проти України, проти українців», — розповідає один з українських священиків на Донбасі.
За словами свідків, сьогодні йдеться про реальне використання культових приміщень, церков і навіть Святогірської лаври, як баз для диверсійних груп. За даними ЗМІ, до сепаратизму причетний і митрополит Одеський Агафангел. Початком трагедії в Одесі, за даними газети «Сегодня», були снайперські гвинтівки і автомати, які роздав парафіянам священик однієї з церков міста одразу після проповіді про святу Русь. Ще далі пішов настоятель Свято-Миколаївської церкви Московського Патріархату у селі Райгородка, що на Луганщині, Воло- димир Марецький. Він узяв зброю й особисто очолив групу терористів, яка діяла на території рідного йому Новоайдарського району. Згодом попа зі зброєю затримала СБУ.
Московські батюшки і їхні головорізи протягом останнього часу суттєво посилили агресію щодо всіх «іновірців». Зокрема, озброєні особи вривалися у храми Київського Патріархату з вимогою до священнослужителів негайно переходити в підпорядкування Московського Патріархату, терористи навіть ого- лошували так звані «смертні вироки» священикам Київського Патріархату, що в нинішніх умовах створює реальну загрозу життю духовенства в Донецькій, Луганській областях та Криму. Духовенство змушене в деяких храмах значно скорочувати кількість богослужінь, а в окремих і зовсім їх припиняти. Також українські священики змушені вивозити своїх рідних з небезпечних регіонів. Найбільше шокувала остання звістка про те, що після погроз попа із Московського Патріархату «казакі» захопили церкву УПЦ (КП) у селі Перевальному, що в Криму. Вони побили навіть вагітну жінку й хвору на ДЦП дівчинку. Бандити-«казаки» пояснювали свої дії тим, що «Київський Патріархат веде антиросійську діяльність і таким не місце у російському Криму».
Кіріл боїться ліквідації Московського Патріархату
Очевидно, що російські найманці- сепаратисти не мають жодного шансу здобути перемогу на Донбасі. Розуміє це і Кіріл, який на пару з Путіним явно переоцінив свої сили, повіривши у власну ж брехню про Данєцк, який нібито хоче бути з Росією. Тому сьогодні патріарх московський починає давати задню. Вони з Путіним, схоже, відчули, що «запахло смаженим», що нинішні події в Україні і численні факти злочинів московських батюшок можуть стати початком кінця такої інституції як УПЦ МП.
Тому-то останнім часом представники Московського Патріархату беруться активно відбілювати свою репутацію і відмежовуються від злочинців. Навіть на офіційному рівні МП осудив дії терористів і назвав їх вчинки злом. Після того, як Генпрокуратура почала кримінальне провадження стосовно Віктора Януковича, колишнього генпрокурора Віктора Пшонки, екс-глави МВС Віталія Захарченка та інших колишніх високопо- садовців за фактом тиску на главу УПЦ МП митрополита Володимира (Сабодана) — прес-секретар УПЦ МП протоієрей Георгій Коваленко раптом зізнався, що таки так — до митрополита приїжджав «Янукович енд компані» з метою тиску. Питання — чому про це не заявили тоді, коли Янукович був ще президентом? Можливо, вдалося б уникнути таких масових жертв. Також МП офіційно вибачився перед Українською Православною Церквою Київського Патріархату за дії осіб у місті Перевальному в Криму. Також батюшці-бойовику Марецькому УПЦ МП «тимчасово заборонила богослужіння». Оцей останній показовий акт підлабузництва видається особливо лицемірним. Бо за те, що взяв зброю проти власного народу відлучають від Церкви, а не «ламають комедію» з «тимчасовим відстороненням від богослужіння».Ще до оприлюднення злочинів московських попів віруючими УПЦ КП в Україні себе називали 32 % православних, віруючими УПЦ МП — лише 25 %. І це попри те, що в Україні втричі більше священиків Московського Патріархату, аніж Київського, і приблизно удвічі більше парафій Московської Церкви, аніж УПЦ (КП). За роки незалежності Московський Патріархат офіційно отримував від влади або й силою захоплював стародавні українські храми, численні культурні, архітектурні та історичні об’єкти. Чимало з цих культурних цінностей московські попи занедбали і довели до жалюгідного стану. Насправді немає жодних причин на те, аби УПЦ МП надалі діяла на території України. І її одвічна пісенька про єдиноканонічність Московської Церкви, якою намагаються зберегти бодай частину пастви, є абсолютно необґрунтованою. Московська Церква — на 460 років молодша за Українську — сама себе проголосила матір’ю Української і ретельно вишукувала способу позбутися Київського старшинства. Відокремлення від Київської Церкви, визнання Константинополем і пізніше встановлення церковної влади над Києвом — усе це робилося шляхом фальсифікацій, залякування і підкупу. Про це відкрито пишуть не тільки світові, а й численні російські науковці… Але це вже тема для окремої публікації.
Останні події в Україні і для багатьох сенсаційні відкриття щодо Московського Патріархату сприяють тому, що громадськість радикалізується, переймає рішучість та ідеї націоналістів щодо необхідності ліквідації УПЦ МП та притягнення до відповідальності усіх тих, з дозволу сказати, священнослужителів, що стільки років воювали проти українського народу. Дай Боже, щоб у влади вистачило політичної волі реалізувати вимоги і прагнення українців.
Святослав КОСТЮК
Газета «ВО «Свобода» № 257