Бориспільці провели на вітчизняну війну своїх земляків
- 28 серпня 2014
- Відгуків: 0
- Переглядів: 400
-
Минулої п’ятниці на східний фронт бориспільці проводжали своїх земляків — воїнів 72-ї Білоцерківської механізованої бригади, які були у відпустці після кількох місяців перебування у зоні бойових дій.До цього заходу ніхто не готувався. Усе відбувалося експромтом просто неба біля Бориспільської міської ради. Та й проводжаючих було небагато. Накрапав дрібний дощик — кажуть, що це добра прикмета для тих, хто вирушає в дорогу. Воїни, які збиралися повертатися на війну, гордо спілкувалися з друзями, фотографувалися на згадку. Дехто жартував, підбадьорючи матерів і дружин, хтось тримав на руках своїх дітей. Небайдужі бориспільці пов’язували на руки наших захисників стрічки-обереги національних кольорів, дарували державні прапори з побажаннями-написами швидкої перемоги і щасливого повернення додому.
Привітати героїв вийшли міський голова Анатолій Федорчук і працівники міськвиконкому. Очільник міста подбав за автобус для бійців Київщини, який відвіз їх до Мелітополя.
Серед військових, що відправлялися того дня в зону антитерористичної операції, — викладач Бориспільського професійно-технічного ліцею, тренер з боксу районної спортивної школи, майор Валерій Федорович Гудзь, який поділився своїми думками (на фото внизу ліворуч).
«Нас завжди рятувала віра у перемогу. Треба не дозволити ворогу просунутися глибше на територію України, — впевнено сказав майор. — Якщо ми не подолаємо терористів на сході України, то вони будуть не лише у Запорізькій, Харківській чи Дніпропетровській областях, а війна докотиться й на Київщину. Треба захищати свою Батьківщину, своїх рідних і друзів, свою землю вже там. Події, які відбуваються сьогодні на Донбасі — це не пекло, а чистилище, яке допомагає усім нам побачити, де правда, а де брехня. Ми стаємо справжніми патріотами України! Звичайно, це війна страшна, ми втрачаємо своїх бойових товаришів, ми реально дивимося смерті в очі, переживаємо від того, що хтось тебе врятував від смерті ціною власного життя. Сьогоднішня війна — це підняття патріотизму не тільки серед бійців, а й згуртованість українців у всіх областях. Я дякую рідним, сусідам за підтримку, рідному Борисполю, який мені дав багато енергії і нових сил за коротку відпустку».
«Прикро, коли бачиш серед убитих молодих хлопців з Донбасу. Хто їх послав воювати проти своїх? Чому така ненависть до України?.. І зовсім інше ставлення до найманців, кадирівців, які прийшли на мою землю зі зброєю в руках. Бійці 72-ї бригади з достоїнством і гордістю пройшли усі випробування війни, були півтора місяці в оточенні, не розгубили своєї честі. Я гордий з того, що зі мною поряд воюють мої учні — 21-річні юнаки, які вже багато побачили, витримали непрості випробування. Треба віддати шану нашій молоді!» — він попрохав вірити в них.
Окрім того, Валерій Федорович спростував те, що складно отримати статус учасника АТО: він показав печатку у своєму військовому квитку, яку можна поставити у військовій частині. Спростував офіцер і значно перебільшені серед пересічних людей цифри загиблих воїнів 72 бригади. Він поділився з нами високою довірою, яку покладають на нього: незабаром Валерія Гудзя мають призначати командиром батальйону. А перед цим він пройшов разом зі своїми побратимами передову війни — командиром взводу і роти.
«Ви тільки вірте у нас!» — гордо прокотилося луною центром Борисполя…
Вадим ШАПОШНІКОВ,
Лариса ГРОМАДСЬКА