(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

Чи виживе культура Бориспільського району?

  • 19 лютого 2015
  • Відгуки :0
  • Переглядів: 123
  • Автор: admin
  • 0
Згідно з бюджетом України 2015 року, 34 сільські будинки культури і 34 бібліотеки Бориспільщини переходять з місцевого фінансування сільських рад на районне. 
 
2-3 місяці триватиме перехідний період. За цей час сільські ради мають передати районному відділу культури приміщення клубів та бібліотек, а також все своє майно. Тож у районному бюджеті потрібно буде ще шукати кошти й на оренду приміщень. А в деяких сільських радах (наприклад, у Великоолександрівській) — навіть на суборенду. Працівники відділу культури дуже стурбовані, адже замість того, щоб їм займатися творчістю, вони днями сидять за паперами: оформляють трудові книжки, переукладають угоди на послуги з РЕМом, ТОВ «Укртепло», «Укртелекомом»...  
«Ми спочатку дізналися, що плануються великі скорочення, щоб оптимізувати всю галузь. А 28 грудня нам повідомили, що нас переведуть на баланс районного бюджету. На нас звалилося стільки невідомої для нас роботи!.. Медодист з музики у мене сидить і заповнює трудові книжки й особові справи. У нас практично не було новорічних свят», — каже Ольга Анатоліївна Сусленко, в. о. начальника відділу культури Бориспільської РДА.
174 працівники культурної сфери сіл Бориспільщини з 1 січня вже перейшли у підпорядкування району, який з початку цього року видає їм заробітну плату. Та чи вистачить коштів у держбюджеті на усі виплати, включаючи компослуги і проведення культурних заходів, — ще достеменно невідомо.
Проблеми залишилися невирішеними
Понад 20 років працівники окремих сільських закладів культури працюють в аварійних умовах, без опалення. У Ревному, Рогозові і Любарцях будинки культури потребують капітального ремонту. У трьох клубах сіл Кириївщина, Андріївка, Григорівка ще й досі пічне опалення. Бібліотекар Тетяна Іванівна Кириченко з Рогозова, аби не закоцюбнути, чекає на читачів у приміщенні сільської ради; потім, йде з відвідувачами до книгосховища, яке знаходиться у сільському БК.
Немає проблем із клубами у Горі і Гнідині — «бідних» селах Бориспільщини, бо заклади культури там взагалі відсутні... 
Бути чи не бути
Це питання стоїть насамперед перед сільськими бібліотеками, говорять працівники культури. Хтось нарікає, що у період комп’ютерних технологій паперові книги відходять. Сьогодні у Вишеньках, Іванкові, Гнідині сільські бібліотеки мають комп’ютери, а в Мартусівці і Воронькові — навіть підключені до інтернету. Та все ж відвідувачів, які шанують справжню книжку, у бібліотеках достатньо. Окрім того, у цей скрутний час бібліотеки продовжують отримувати невеликі поповнення до своїх фондів. Допомагає бібліотека ім. Бойченка, Парламентська бібліотека, помічник народного депутата Анатолій Ковальчук. Також книги дарують спонсори і читачі. Допомагають придбати нову літературу і сільські ради, найбільше — у селах Вишеньки, Гора, Щасливе і Дударків, розповідають у відділі культури.
Непокоїть працівників культури і те, на підставі чого бібліотеки і клуби будуть функціонувати? Тому з деяких питань вкрай потрібні консультації юриста. Немає ні перехідних положень, ні офіційних вказівок. Адже раніше у Борисполі, як і в інших райцентрах, був районний будинок культури з цілою системою культури Бориспільщини... 
До 2004 року у районі функціонувала і централізована бібліотечна система. Нинішня міська бібліотека тоді була районною! Потім її просто передали місту, а сільські бібліотеки — у підпорядкування сільських рад. Методистів перевели у відділ культури. І тепер невідомо, до чого ці бібліотеки прикріпити. Незрозуміла ситуація лише у двох районах Київщини — Бориспільському і Кагарлицькому.
За 23 роки незалежності заклади культури пережили немало кризових ситуацій. Але цього разу, подейкують культпрацівники, чи не призведуть ці нововведення до занепаду і знищення галузі? Ще раніше висловлювалися думки з приводу західного варіанту роботи культурної сфери, коли переважно фінансуються музеї і бібліотеки, а колективи художньої самодіяльності організовуються на добровільних засадах або їх утримують меценати. Але не забуваймо: у Європі існує шоу-бізнес, а народної культури практично вже немає. 
А поки Бориспільщині є чим пишатися! Треба зберегти і передати майбутнім поколінням 16 народних колективів району, 6 хорів, 34 ансамблі, 4 фольклорні колективи, 6 інструментальних ансамблів, 34 бібліотечні фонди та ін., які сьогодні ще працюють у 34 сільських закладах культури.
Лариса ГРОМАДСЬКА
 
 
Залишити відгук  ↓
 
Ще ніхто не залишив відгуків.