То що ж святкуємо 8 Березня?
- 05 березня 2015
- Відгуків: 0
- Переглядів: 344
-
У політичному реєстрі свят Радянського Союзу день 8 Березня займав восьме місце і відзначався як всенародне свято жінок, свято весни. Довгий час цей день був робочий і лише відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 1 жовтня 1980 року свято здобуло червону позначку в календарі.
Розпався Радянський Союз, Україна стала незалежною державою, зазнала краху світова комуністична система, але її атавізми продовжують своє життя ще й сьогодні. Тому варто зазирнути до витоків цього свята.
Кінець ХІХ і початок ХХ століть став періодом масового захоплення соціальним утопізмом марксистського ґатунку. Оскільки жінки становили понад половину населення Європи, залучення їх до лав борців за повалення капіталізму для побудови всесвітнього комуністичного раю мало стати вирішальним чинником у досягненні заповітної мрії Маркса. За цю роботу взялася його фанатична послідовниця Клара Цеткін, визначна діячка німецького та міжнародного комуністичного руху, одна з засновниць Комінтерну та Комуністичної партії Німеччини. На її пропозицію, ІІ Міжнародна конференція соціалісток, що відбулася 1910 року у Копенгаґені, прийняла ухвалу про святкування Міжнародного жіночого дня 8 Березня. Вперше це свято відзначалось у кількох країнах Європи 1911 року. У Росії та Україні воно започатковане 1913 року. У країнах соціалістичного табору аж до його розвалу цей день відзначався як свято огляду досягнень жінок у соціалістичному та комуністичному будівництві. Напередодні відбувалися урочисті засідання комуністичної верхівки за участю передовиків соціалістичного змагання, де їх нагороджували орденами та медалями. Чоловіки ж, наслідуючи ритуали можновладців, скуповували в магазинах весь залежаний непотріб і разом зі скромним букетом квітів дарували його матерям, сестрам, дружинам, подругам. Схоже, що ці традиції, хоч і в завуальованій формі, збереглися до сьогодні.
На цьому можна було б поставити крапку, якби не одне запитання, що залишилося без відповіді: чому Клара Цеткін започаткувала відзначати жіноче свято саме 8-го березня? Чи не випадково це? Виявляється, зовсім ні.
Клара Цеткін була не лише фанатично відданою марксистській ідеології, а й не менш вірною ідеологічним догматам юдаїзму, єврейським національним традиціям. Вона захоплювалася героїнею єврейської легенди Естеркою (Есфір) (див.: Біблія, Старий заповіт, Книга Естер (Есфір)), на уславлення подвигу якої єврейство встановило свято Пурім, яке відзначається щороку у проміжку між 23 лютого та 14 березня.
За переказом, красуня-повія Естерка разом зі своїм наставником Мордехаєм (до речі, саме таке справжнє прізвище Карла Маркса) полонила серце перського царя Ахашвероша і зажадала від нього виконати побажання «богообраного» народу, що знайшов притулок від переслідувань у Персії. А вони зводились до одного: знищити перську національну еліту, що боролася проти засилля євреїв в усіх сферах життя Персії.
Естерка домоглася цього від царя, і впродовж 11–12 березня в Персії євреями було винищено 75 тисяч національно свідомих персів — цвіт перської нації.
За словами єврейського рабина Манфреда Сварсенського з Берліна, «в жодному іншому святі не беруть такої масової участі як віруючі, так і невіруючі євреї, як у Пурімі. Це свято є, перш за все, політичним».
День народження Естерки припадав на 8 березня, що й було взято за основу при виборі дати святкування Жіночого дня Кларою Цеткін.
Розпався Радянський Союз, Україна стала незалежною державою, зазнала краху світова комуністична система, але її атавізми продовжують своє життя ще й сьогодні. Тому варто зазирнути до витоків цього свята.
Кінець ХІХ і початок ХХ століть став періодом масового захоплення соціальним утопізмом марксистського ґатунку. Оскільки жінки становили понад половину населення Європи, залучення їх до лав борців за повалення капіталізму для побудови всесвітнього комуністичного раю мало стати вирішальним чинником у досягненні заповітної мрії Маркса. За цю роботу взялася його фанатична послідовниця Клара Цеткін, визначна діячка німецького та міжнародного комуністичного руху, одна з засновниць Комінтерну та Комуністичної партії Німеччини. На її пропозицію, ІІ Міжнародна конференція соціалісток, що відбулася 1910 року у Копенгаґені, прийняла ухвалу про святкування Міжнародного жіночого дня 8 Березня. Вперше це свято відзначалось у кількох країнах Європи 1911 року. У Росії та Україні воно започатковане 1913 року. У країнах соціалістичного табору аж до його розвалу цей день відзначався як свято огляду досягнень жінок у соціалістичному та комуністичному будівництві. Напередодні відбувалися урочисті засідання комуністичної верхівки за участю передовиків соціалістичного змагання, де їх нагороджували орденами та медалями. Чоловіки ж, наслідуючи ритуали можновладців, скуповували в магазинах весь залежаний непотріб і разом зі скромним букетом квітів дарували його матерям, сестрам, дружинам, подругам. Схоже, що ці традиції, хоч і в завуальованій формі, збереглися до сьогодні.
На цьому можна було б поставити крапку, якби не одне запитання, що залишилося без відповіді: чому Клара Цеткін започаткувала відзначати жіноче свято саме 8-го березня? Чи не випадково це? Виявляється, зовсім ні.
Клара Цеткін була не лише фанатично відданою марксистській ідеології, а й не менш вірною ідеологічним догматам юдаїзму, єврейським національним традиціям. Вона захоплювалася героїнею єврейської легенди Естеркою (Есфір) (див.: Біблія, Старий заповіт, Книга Естер (Есфір)), на уславлення подвигу якої єврейство встановило свято Пурім, яке відзначається щороку у проміжку між 23 лютого та 14 березня.
За переказом, красуня-повія Естерка разом зі своїм наставником Мордехаєм (до речі, саме таке справжнє прізвище Карла Маркса) полонила серце перського царя Ахашвероша і зажадала від нього виконати побажання «богообраного» народу, що знайшов притулок від переслідувань у Персії. А вони зводились до одного: знищити перську національну еліту, що боролася проти засилля євреїв в усіх сферах життя Персії.
Естерка домоглася цього від царя, і впродовж 11–12 березня в Персії євреями було винищено 75 тисяч національно свідомих персів — цвіт перської нації.
За словами єврейського рабина Манфреда Сварсенського з Берліна, «в жодному іншому святі не беруть такої масової участі як віруючі, так і невіруючі євреї, як у Пурімі. Це свято є, перш за все, політичним».
День народження Естерки припадав на 8 березня, що й було взято за основу при виборі дати святкування Жіночого дня Кларою Цеткін.
Григорій МУСІЄНКО,
газета «Вечірній Київ» № 44, 07.03.1995