Міфи про цукор

Цукор — стратегічно важливий продукт і події останніх місяців наглядно демонструють це, адже цукор був одним з перших продуктів, який змітався з полиць супермаркетів наляканим підвищенням цін натовпом. Цукор люблять, його остерігаються і бояться, інколи навіть називають головним вбивцею і головним винуватцем ожиріння і різноманітних хвороб. Чи дійсно це так? Давайте розглянемо найпопулярніші міфи про цей солодкий продукт і з’ясуємо що правда, а що ні. 

 

Міф перший. Цукор — головний ворог тих, хто худне. Більшість дієтологів не погодяться з цим твердженням. Щоб схуднути, в першу чергу, треба сильно обмежити вживання жирів. Звичайно, солодощі теж схудненню не сприяють, але дуже багато систем здорового харчування не накладають на них повної заборони. Зазвичай йдеться про те, щоб доля солодкого не перевищувала 10% від загальної калорійності страв за день, тобто при нормі в 1500 ккал це може бути, наприклад, одна цукерка і солодка кава.

Міф другий. Цукор потрібний для роботи мозку. Насправді для роботи мозку потрібна глюкоза, але глюкоза і цукор — це різні речі, тому вище згадане твердження не зовсім відповідає дійсності. Насправді ж кращим джерелом глюкози є фрукти, сухофрукти, мед. Цукор же в чистому вигляді або, наприклад, у складі шоколадних батончиків приносить більше шкоди, ніж користі.

Міф третій. Щоб відмовитися від цукру, досить перестати їсти солодощі. Це не так. Насправді багато прихованого цукру міститься в продуктах, які ми не вважаємо солодкими. Наприклад, в йогуртах і сирках з наповнювачами, соках, кашах швидкого приготування і навіть в ковбасі та кетчупі. Саме за рахунок такого прихованого цукру ми зазвичай і перебираємо з його добовою нормою. Дієтологи стверджують, що найбільшу небезпеку у складі продуктів представляє так званий глюкозно-фруктозный сироп (кукурудзяний цукор), який використовується у багатьох солодощах промислового виробництва. Його особливість в тому, що він не викликає почуття насичення і стимулює апетит, навіть якщо ви тільки-но  щільно поїли. Калорії, отримані від цього сиропу, відкладаються виключно в жир.

Міф четвертий. Потяг до солодкого передається у спадок. Виправдати любов до солодкого спадковістю не вийде, бо науковці хоч і визнають існування залежності від солодкого, та все ж одностайно стверджують, що з’являється вона в процесі життєдіяльності. По-перше, швидкі вуглеводи, якими і є солодка їжа, вмить насичують, але відчуття голоду настає так само різко. А при різкому сильному голоді організм знову вимагає саме швидких вуглеводів, щоб якнайшвидше підвищити рівень глюкози в крові. По-друге, споживання солодкого активує центр задоволення в мозку, і хочеться повторити цей досвід знову і знову.

Міф п’ятий. Цукор — причина цукрового діабету. Назва цього поширеного серйозного захворювання примушує багатьох вважати, що його причиною є надмірне вживання цукру. Насправді схильність до діабету багато в чому закладена аж на рівні генів. Є, звичайно, і чинники ризику,  в першу чергу — ожиріння. Проте, людина може мати зайву вагу і зовсім не вживаючи солодкого...

Міф шостий. Цукрозамінники кращі за цукор. Багато досліджень останніх років спростовують це твердження. У популярних штучних замінниках цукру раз у раз знаходять речовини, що викликають різні побічні ефекти. Натуральні ж замінники іноді не набагато кращі за цукор. Приміром, деякі дослідники зв"язують епідемію ожиріння в США з безконтрольним вживанням фруктози замість цукру. Довгий час в ЗМІ йшли рекламні кампанії, що закликали до такої заміни, у результаті, якщо вживання цукру люди обмежували, знаючи про його шкоду, то фруктозу вживали майже без обмежень.  Мало того, останні дослідження доводять, що фруктоза, на відміну від сахарози, не викликає почуття ситості. Однозначний перехід на замінники цукру рекомендований тільки діабетикам, та й то лише після консультації  з лікарем.

Міф сьомий. Вживання солодкого шкодить зубам і призводить до карієсу. Причина карієсу — наліт, що довгий час зберігається на зубах. Насправді ж наліт утворюється від будь-якої їжі, якою ви харчуєтеся. У солодощів тут немає ніякої особливої переваги, хіба що у ірисок, які сильніше прилипають до зубів. Тому основа профілактики карієсу - це регулярне очищення зубів від нальоту.

Володимир Петренко