ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ЗАРОБІТНИХ ПЛАТ НА КОНТРОЛІ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ
- 31 березня 2015
- Відгуків: 0
- Переглядів: 278
-
Реалізація основного завдання пенсійної реформи, що полягає в підвищенні рівня соціальної захищеності громадян потребує значних обсягів фінансових ресурсів та збалансованості бюджету Пенсійного фонду. Враховуючи, що основним джерелом бюджету ПФУ є відрахування від фонду оплати праці, то від його зростання залежить і фінансова стійкість Фонду.
Тонізація доходів та зайнятості негативно впливає на стан надходження коштів у бюджет Фонду. Тіньова, або «сіра» заробітна плата, яку маскують за офіційними трудовими відносинами й виплачують на рівні мінімальної або нижче за неї, приховує в собі великі фінансові резерви для надходжень у пенсійний бюджет.
Аналізуючи дані персоніфікованого обліку Пенсійний фонд, як ніхто інший, бачить ті негативні наслідки, до яких призводить тінізація економіки.
Наприклад, відповідно до звітності платників по місту Борисполю та Бориспільському району за січень 2015 року 335 страхувальників нарахували заробітну плату 1830 найманим працівникам нарахували заробітну плату менше ніж мінімальна. При цьому у переважної кількості працівників офіційна зарплата становить від 100 до 1000 грн. На яку пенсію вони можуть розраховувати?
Тобто тіньові зарплати в кінцевому підсумку невигідні самим працівникам, адже негативно впливають на рівень їх соціального забезпечення.
За збереження нинішніх реалій в оплаті праці та зайнятості багатьом людям( виходячи з їхніх офіційних доходів, з яких сплачують єдиний внесок) не забезпечується пенсія в розмірі прожиткового мінімуму. За таких умов пенсійна система потребуватиме дедалі більше видатків із державного бюджету. Тому сьогодні основну увагу Пенсійного фонду зосереджено на посиленні страхових принципів у солідарній системі, а саме: збільшенні залежності розміру пенсій від сплачених внесків та тривалості страхового стажу, а також запровадженні другого рівня пенсійного страхування - накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Тонізація доходів та зайнятості негативно впливає на стан надходження коштів у бюджет Фонду. Тіньова, або «сіра» заробітна плата, яку маскують за офіційними трудовими відносинами й виплачують на рівні мінімальної або нижче за неї, приховує в собі великі фінансові резерви для надходжень у пенсійний бюджет.
Аналізуючи дані персоніфікованого обліку Пенсійний фонд, як ніхто інший, бачить ті негативні наслідки, до яких призводить тінізація економіки.
Наприклад, відповідно до звітності платників по місту Борисполю та Бориспільському району за січень 2015 року 335 страхувальників нарахували заробітну плату 1830 найманим працівникам нарахували заробітну плату менше ніж мінімальна. При цьому у переважної кількості працівників офіційна зарплата становить від 100 до 1000 грн. На яку пенсію вони можуть розраховувати?
Тобто тіньові зарплати в кінцевому підсумку невигідні самим працівникам, адже негативно впливають на рівень їх соціального забезпечення.
За збереження нинішніх реалій в оплаті праці та зайнятості багатьом людям( виходячи з їхніх офіційних доходів, з яких сплачують єдиний внесок) не забезпечується пенсія в розмірі прожиткового мінімуму. За таких умов пенсійна система потребуватиме дедалі більше видатків із державного бюджету. Тому сьогодні основну увагу Пенсійного фонду зосереджено на посиленні страхових принципів у солідарній системі, а саме: збільшенні залежності розміру пенсій від сплачених внесків та тривалості страхового стажу, а також запровадженні другого рівня пенсійного страхування - накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.