Козак Мажа: «Козак має прожити життя гідно!»

З козаком Мажею із Січеслава (нині поки що — Дніпропетровськ) я познайомилася п’ять років тому на вшануваннях у Холодному Яру. Потім постійно бачилися у Києві під час Революції Гідності.

Мажа — один із найколоритніших козаків Майдану. Його неповторний образ захисника української землі став окрасою фотовиставок не лише у багатьох містах України, а й за кордоном. Проте на відміну від тих, хто козацький стрій (вбрання) носить для краси, а вишиванку — як данину моді, він справжній Козак по Духу! Нащадок давніх козацьких Родів Ручків і Мух з Полтавщини, він завжди відстоює правду і справедливість, цікавиться історією і досліджує свій родовід. А з початку 90-х років ХХ ст., відколи вступив до лав Війська Запорізького низового, вистриг чуба, а вишиванка стала для нього як одяг-оберіг.

«Я все життя працював далекобійником, — розповідає Мажа. — Вишиванку ношу постійно вже понад двадцять років: на роботі, за кермом, на Майдані, на війні… Я для того й купую вишиванку, щоб її носити, а не зберігати на свято, як це робить багато українців. У мене зо два десятки вишитих сорочок. Навіть тоді, коли їхав у Росію, одягав вишиванку, а в машині ставив український прапор. Мені було абсолютно байдуже, які там менти і що вони мені скажуть. А що вони мені мають зробити, коли я впевнено і з гідністю себе веду? Вони мені тільки говорили: «Ну ти й наглючий хахол! Преш до нас із своїм прапором!» А коли ти не боїшся, то вони зразу відступають.» Довгі козацькі вуса він відпустив після Помаранчевого майдану.

Псевдо «Мажа» Анатолій Ручка і отримав через те, що працював далекобійником на величезній фурі. Адже великий козацький віз (фіру) називають мажею.

«Козак — це духовне покликання, це те, що ти успадковуєш генетично, з молоком матері. Звичаєве право українців — основний устрій, який передавався з вуст в уста, який не був записаний на папері, але кожен знав, що потрібно чинити треба саме так, по правді! Кожен знав, що це святе! І сьогодні ми відроджуємо це звичаєве право», — пояснює козак. 

На Майдан Анатолій Ручка приїхав 3 грудня 2013 року. Його побратими після побиття студентів у ніч з 29 на 30 листопада вже були там одними з перших і в телефонному режимі розповідали Мажі про те, що відбувається в столиці. З колективом 4 сотні Самооборони Майдану він став одним цілим, адже ще на початку Незалежності України вступив у ряди козацтва, і саме на Майдані, що нагадував за своїм устроєм Запорізьку Січ, було чимало його побратимів. 

Під час «мирної» ходи до Верховної Ради 18 лютого Мажа отримав від озвірілих «беркутівців» сповна: побиті зап’ястя і пальці, переломи променевих кісток обох рук… Та відразу після зняття гіпсів 59-річний козак влітку пройшов вишкіл спецназу на військовій базі між Києвом і Борисполем. «Нас навчали, як вести військові дії у лісі і в місті, як захищатися і орієнтуватися під час бою, як вижити…», — розповідає.

До останнього дня він був на Майдані. І потім, коли козаки 4 редуту перебазувалися на Труханів острів, де й нині перебувають (навчають військовій справі молодь, вишколюють і загартовують старшокласників та студентів, передають їм свої козацькі секрети ведення бою, володіння шаблею, витривалості і виживання у природних умовах), Мажа вирішив стати волонтером: допомагав добровольцям Правого Сектору. Бо ж саме туди пішло багато майданівців. А в листопаді, черговий раз приїхавши до 5 батальйону ДУКу, вирішив і сам залишиться на війні. Як досвідченому водієві, йому доручили карету швидкої медичної допомоги, на якій він вивозив поранених. Спочатку возив до Дніпропетровська, Запоріжжя, Красноармійська. А з грудня минулого року, ризикуючи життям, під мінометними обстрілами, «градами» і «саушками», рятував поранених воїнів, забираючи їх з передової. Каже, що допомагає молитва і віра в перемогу! 

«Козак має прожити життя гідно!», — стверджує Мажа. Він сподівається, що все ж таки держава визнає добровольців захисниками України. Говорить, що прикро, що багато його земляків не вірять, що Правий Сектор добровільно і самовіддано боронить Україну, що вони не отримують заробітної плати, а виживають завдяки підтримці волонтерів. Не падати духом на війні допомагає непохитна віра у правду і вільну Україну, а також козацькі жарти.

У квітні Добровольчий український корпус Правого Сектору вивели з Пісків. Але воїни не збираються здавати ворогу українську територію. «Ми стоїмо у повній бойовій готовності і залишати свої позиції не збираємося! — впевнено говорить козак Мажа. — Ми робимо правильну справу — захищаємо рідну землю! А це — головне! І ми впевнені: перемога буде за нами!»

На фото: Козак Мажа у Холодному Яру

Лариса ГРОМАДСЬКА