Об'єднання громад. Кому дістанеться «цукерка» від Яценюка-Ганущака?

22 квітня 2015 року відбулося розширене засідання громадської ради при Київській обласній державній адміністрації. Головним питанням порядку денного була презентація реалізації Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». У роботі засідання взяли участь і представники громадської ради при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради.

 

Головував на засіданні голова Київської обласної державної адміністрації Володимир Шандра. Він закликав громадські організації області долучитися до реалізації вищезазначеного закону. Він також висловив припущення, що нинішня влада на місцевому рівні не зовсім зацікавлена у проведенні цієї адміністративно-територіальної реформи. 

Перед учасниками зборів виступили експерт з питань місцевого самоврядування та адміністративної реформи при Міністерстві реґіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Юрій Ганущак та директор департаменту містобудування і архітектури Київської облдержадміністрації Наталія Мошинська.

Н. Мошинська розповіла про процедуру проведення добровільного об’єднання. Суть же реформи та переваги, які отримають громади з ухваленням відповідного рішення ми почули від Ю. Ганущака. На його думку, реформа дозволить провести реальну децентралізацію влади. Також збільшить інвестиційну привабливість реґіонів. Кожний рівень влади отримає свої певні повноваження та ресурси для їх реалізації. На рівні села буде запроваджено посаду старости. Крім того, доповідач наголосив, що нові громадські об’єднання отримають державну підтримку, за його висловом, «цукерку», в тому числі й фінансову.

Для того, аби для себе зрозуміти необхідність проведення цієї реформи, треба знайти відповідь на ряд організаційних запитань.

По-перше. Непокоїть у назві слово «добровільне». Складається таке враження, що в якомусь чиновницькому кабінеті вже намалювали кінцеву карту територіальної реформи, а тепер намагаються все це провести начебто з ініціативи людей. А це дещо нагадує колективізацію за радянських часів.

По-друге. Яке юридичне оформлення мають громади на сьогодні в межах нинішніх адміністративних меж, які мають приймати рішення про об’єднання? 

По-третє. Чи будуть проведені і в якій формі громадські обговорення майбутнього об’єднання? 

По-четверте. Чи буде оприлюднено економічні переваги майбутніх громад? Має бути також повний перелік комунального майна, проведена інвентаризація земельних ресурсів громад, які бажають об’єднатися.

По-п’яте. Якою буде ситуація з отриманням та якістю публічних послуг для населення? Адже кількаразове укрупнення місцевих громад збільшить відстань від населеного пункту до адміністративного центру, де надаватимуться такі послуги.

По-шосте. Незрозумілим є те, хто все ж таки прийматиме рішення про об’єднання в нову громаду. Закон передбачає прийняття рішення сільськими, селищними, міськими радами або проведення місцевого референдуму. Чи мають зараз місцеві ради довіру людей? Адже у 2010 році вони були сформовані майже на 80 % пристосуванцями від Партії реґіонів шляхом різних маніпуляцій. 

Ще дивує поспіх, з яким владні структури хочуть реалізувати виконання згаданого закону. Називається навіть дата — 1 липня 2015 року. Для прикладу наводяться успіхи польських реформ так званої шокової терапії. Але ми вже бачимо результати інших так званих реформ наших «терапевтів» від влади. А це лише призводить до зниження рівня життя українців. 

Тож хочеться вірити, що добровільне об’єднання територіальних відбудеться, як це передбачає стаття 2 цього закону. А саме — на основах конституційності й законності, добровільності, економічної ефективності, прозорості та відкритості, державної підтримки, а не примусу. І що все це відбудеться шляхом місцевого референдуму.

Олег ВЕРЕС, 

громадський активіст