Росіяни на службі Третього Рейху і СС

У сучасній Росії при кожному зручному випадку з екранів телевізорів: у новинах, історичних програмах або яких-небудь шоу, люблять докоряти сусідів у тому, що в роки Другої світової війни на їхній території були сформовані частини СС, поліцейські підрозділи або організації, підтримуючі антибільшовицькі, антирадянські настрої.

 

Насамперед, дістається литовцям, латишам, естонцям з їхніми дивізіями СС, сформованими по одній, відповідно, у кожній із цих країн — Литві, Естонії, Латвії. А також особливо згадується в цих програмах або передачах дивізія СС «Галичина» сформована на території України. При цьому цинічно замовчуючи власні частини СС сформовані з росіян. Була б воля нинішніх борців з «бандерівцями» і «лісовими братами», то вони б без сумніву постаралися б стерти із власної історії і власівців РОА. Щоб остаточно стати у всій красі єдиних і неповторних борців за порятунок світу в часи Другої світової війни.

 Однак історія не терпить умовного способу. І правду, якою б гіркою і неприємною вона не була, і як би сильно не хотілося її сховати нинішньому поколінню росіян, неможливо уникнути, замазати або прикрасити.

 І крім уже сумно відомої РВА — Російської Визвольної Армії, під керівництвом колишнього радянського генерала Власова А.А., що вніс, між іншим, вагомий внесок у перемогу радянських військ під Москвою в 1941 р. і що командував до свого попадання в полон до німців 2-ю ударною армією, є ще й інші маловідомі дивізії і частини СС, сформовані з росіян. Маловідомі насамперед для самих російських борців з коллаборантами. Так-так. На відміну від латишів або естонців з українцями, яких від сили назбиралося по одній дивізії, російських частин СС було навіть не кілька.

Ось вони:

 а) Добровольчий полк СС «Варяг».

 б) 1-а російська національна бригада СС «Дружина».

 в) 15-й козачий кавалерійський корпус СС.

 г) 29-а гренадерська дивізія СС «РОНА» ( 1-а російська).

 д) 30-а гренадерська дивізія СС ( 2-а російська).

 е) 36-а гренадерська дивізія СС «Дирлевангер».

КОРПУСА ВІЙСЬК СС ГОЛОВНОГО ОПЕРАТИВНОГО КЕРУВАННЯ СС ФХА-СС

 15-й Козачий російський корпус військ СС ФХА-СС- 3 дивізії,16 полків.

 СС ФХА-СС (ВІЙСЬКА-СС)

 29-а Російська ФХА-СС — 6 полків.

 30-а Російська ФХА-СС, 1-го формування 1944р. , — 5 полків.

 БРИГАДИ ГОЛОВНОГО КЕРУВАННЯ ІМПЕРСЬКОЇ БЕЗПЕКИ СС РСХА-СС

 1-а Російська національна бригада СС «Дружина» — 3 полки, 12 батальйонів.

 1-а Гвардійська бригада РВА «Зондеркоманда №113» СД — 1 батальйон, 2 роти.

 Бригада СС«Центра проти більшовицької боротьби» (ЦПББ) — 3 батальйони.

 Розвідувально-Диверсійне з"єднання Головної Команди «Росія — Центр» зондерштаба «Цепелін» РСХА- СС — 4 загони спецпризначення.

 Як бачимо, тут є й російські дивізії СС, і полки, й корпуси, й бригади, і навіть розвідувально-диверсійні з"єднання. Так чому ж сучасні російські «геродоти», коли таврують ганьбою на чергове 9 травня естонців, латишів або українців, не згадують і російські частини СС?

 Все дуже просто. Такий приклад не в"яжеться з образом російського солдата-визволителя (начебто в Червоній Армії служили винятково одні росіяни й не було ні українців, ні білорусів, ні грузин, ні вірменів, ні тих же латишів або естонців), єдиного не заплямувавшого себе зв"язком з німецьким фашизмом. І, можна як завгодно довго сперечатися й доводити — брали участь вони або не брали участь у каральних операціях проти мирного населення, дотягали вони до розміру повнокровної дивізії або не дотягали, чи воювали вони взагалі або були просто на папері, але факт залишається фактом, — російські дивізії СС були й вони воювали на стороні Третього Рейха.

 Але, крім властиво російських частин СС,  що зі зброєю в руках  воювали на стороні Гітлера, на службі Вермахту були й інші військові частини і підрозділи, що складалися з росіян. Про які по вже сформованій «добрій» традиції самі ново-російські історики й патріоти «забувають» розповісти. А тим часом, як говориться, є на що подивитися.

Наприклад:

 ОСНОВНІ КОЛЛАБОРАЦІЙНІ ФОРМУВАННЯ. ЗБРОЙНІ СИЛИ «СОЮЗНОЇ ДЕРЖАВИ»

 Збройні сили Конгресу Звільнення Народів Росії (КЗНР) (1 армія, 4 корпуса, 8 дивізій, 8 бригад).

Російська Визвольна Армія Конгресу Звільнення Народів Росії (3 дивізії, 2 бригади).

 «АРМІЇ» ВЕРМАХТУ

 Російська Визвольна Армія Вермахту — 12 охоронних корпусів, 13 дивізій, 30 бригад.

 Російська Визвольна Народна Армія — 5 полків, 18 батальйонів.

 Російська Національна Народна Армія — 3 полки, 12 батальйонів.

 Російська Національна Армія — 2 полки, 12 батальйонів.

 КОРПУС АВІАЦІЙНИЙ

 Військово-Повітряні Сили КЗНР (Авіаційний корпус КЗНР) — 87 літаків, 1авіагрупа,1 полк.

 ОХОРОННІ КОРПУСИ АРМІЙСЬКИХ ТИЛОВИХ РАЙОНІВ ВЕРМАХТУ

 582-й охоронний (російський) корпус Вермахту — 11 батальйонів.

583-й охоронний ( естонсько-російський) корпус Вермахту — 10 батальйонів.

 584-й охоронний (російський) корпус Вермахту — 6 батальйонів.

 590-й охоронний козачий (російський) корпус Вермахту — 1 полк, 4 батальйони.

 580-й охоронний козачий (російський) корпус Вермахту — 1 полк , 9 батальйонів.

 532-й охоронний (російський) корпус Вермахту — 13 батальйонів.

 559-й охоронний (російський) корпус Вермахту — 7 батальйонів.

 СХІДНІ ЛЕГІОНИ ВЕРМАХТУ

 Російський легіон «Білий Хрест» Вермахту — 4 батальйони.

 ДИВІЗІЇ АБВЕРА

 «Особлива дивізія «Росія»» генерала Смисловського — 1 полк, 12 батальйонів.

 БРИГАДИ АБВЕРА

 Бригада «Граукопф» — «РННА» генерала Іванова — 1 полк, 5 батальйонів.

 ДИВІЗІЇ ВЕРМАХТУ ОСОБЛИВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

 442-а Особливого призначення — 2 полки РВА.

 136-а Особливого призначення — 2 полки РВА.

 210-а Особливого призначення стаціонарна піхотна (берегової оборони) — 1 полк, 2 окремих батальйони РВА.

 «ТУБІЛЬНІ» ОХОРОННІ КОРПУСИ Й САМООБОРОНА

 Російський охоронний корпус Вермахту в Сербії — 1 бригада, 5 полків.

 Російська «Народна варта» генерального комісаріату «Москва» (Тилового району групи армій «Центр») — 13 батальйонів, 1 кавалерійський дивізіон.

 (РОСІЙСЬКО-ХОРВАТСЬКІ)

15-й Гірськострілковий корпус особливого призначення 2-ої танкової армії:

 російські — 1 охоронний корпус, 5 полків, хорватські — 2 дивізії, 6 полків.

 69-й Корпус особливого призначення 2-ої танкової армії: російські — 1 дивізія , 8 полків, хорватські — 1 дивізія, 3 полки.

 Таким чином, більшу частину, як в іноземних частинах і дивізіях СС становили росіяни, так і властиво в частинах Вермахту, більшу частину коллаборантів становили все ті ж росіяни. Але скільки ж усього, хоча б приблизно, росіян, воювало на стороні Гітлера й Третього рейху? Чи можна в принципі взагалі підрахувати їхню загальну кількість? У принципі — так. По різних підрахунках, різних дослідників, загальна кількість росіян, що воювали на стороні Третього Рейху коливається від нуля (властиво підрахунки нинішніх полум"яних російських патріотів, які умудряються всі російські частини й дивізії СС записати в українські, білоруські і латиські із грузинами) і до двох мільйонів. Але, швидше за все, істина, як завжди перебуває десь посередині, між двома цими цифрами. Тим більше, що самі німці, за станом на 1943 рік, загальну кількість росіян, що воювали на стороні Третього Рейху визначають в 800 тис. чол.

 Так, приміром, армія Власова сама по собі була не дуже великою. Дві його дивізії, які були вже сформовані, являли собою не більше 40 тисяч бійців. Плюс була ще одна погано озброєна і не зовсім ще сформована третя дивізія. Це ще приблизно 10-12 тисяч солдатів. До Власова примикав ще козачий корпус генерала Гельмута фон Панівіца, що ввійшов до складу РВА. Це 45 тисяч козаків, які воювали в Югославії. До нього відносився російський корпус, сформований з емігрантів, що воював у Сербії: це біля шести тисяч чоловік. Усього близько 120 тисяч чоловік. Це те, що власне й іменувалося РВА.

 Таким чином, одна тільки РВА дала приблизно 120 тис. росіян, що воювали на стороні Гітлера.

 Додавши до цих 120 тисяч всі інші відомі російські дивізії СС, охоронні полки й частини, з"єднання й загони, ми, саме, й вийдемо на цифру в 1 мільйон росіян! солдат на стороні Третього Рейху. А взагалі, якщо врахувати, що солдати гинули в боях і у військові частини постійно направлялося поповнення, то до цих 800 тис. — мільйону, можна сміливо додати ще тисяч 200–300 росіян.

 Дуже примітно про дійсну кількість росіян, що воювали на стороні Гітлера, говорить той факт, що коли 1943 року Гітлер зажадав забрати всіх росіян зі Східного фронту й перевести їх на Західний, генерали схопилися за голову: це було неможливо, тому що кожний п"ятий на Східному фронті був тоді росіянином.

 От і виходить, що ті, хто сьогодні так посилено паплюжить за співробітництво з фашистським режимом своїх сусідів, самі ж і були найбільш масовим і вірним прихильником Третього Рейху і Гітлера в роки Другої світової війни. Можливо, саме цим і пояснюється незрозуміла тяга в сучасній Росії до неонацистської символіки й ідеології.

 Так може вже досить  корити інших за смітинку в оці, коли в самих з кожного ока стирчить по колоді? Але це вже з області навіть і не наукової фантастики.

 Хоча це вже з області навіть і не наукової фантастики. Тому що тоді прийдеться визнати минуле таким, яким воно було насправді, а це і не лице приємно, і не героїчно, і не так ідеалістично, як це малювалося протягом, більш ніж 70 років. А як говорив один радянський товариш із верхів: «Кому потрібна ваша правда, якщо вона заважає жити».

 От так, швидше за все, й буде жити й нинішнє, й наступне покоління росіян, засновуючи свої пізнання в історії насамперед на міфах, замовчуванні, а подекуди і зовсім відвертої неправди.

Сергій Борисов

chorna-gora.at.ua