(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

«Дєнь Пабєди» з душком совєцького агітпропу

  • 15 травня 2015
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 291
  • Автор: admin
  • 0
Дуже важко Україна виліковується від «совкового» бачення Другої світової війни і місця у ній українців. І наш Бориспіль не є у тому винятком.

Чи змінилося щось у нашому місті під час відзначення так званого Дня Перемоги на тлі закликів Президента України поглянути на цю дату українськими очима? — запитав я себе, йдучи центральною вулицею нашого міста 9 травня. Так! Зникли на стовпах посередині між синіми і жовтими прапорцями червоні прапорці. І більше нічого. На більше українських очей не вистачило. Все те ж саме. З динаміків лунали совєцькі агітаційно-пропагандистські пісні часів Совєцько-німецької війни, вулицею йшли колони людей. До речі, я й досі не можу збагнути, що символізував цей марш Київським шляхом із мером на чолі? Парад — не парад, демонстрація — не демонстрація? Тоді що? У чому смисл цієї ходи? Чи це компенсація за непроведену 1-травневу демонстрацію? Невідомо…
А пісні які «гарні» та «чудові» лунали із вуличних гучномовців. Я якраз чергував у цей час біля «свободівського» партійного намету, то всю голову забило отією совєччиною — ніби й не ставала Україна незалежною понад два десятки років тому… А може, це такий у нас є своєрідний празник Совдепії?
До речі, я порівнював зміст і характер совєцьких російськомовних пісень про війну і пісень, написаних українськими авторами у повоєнний час. Знаєте, вони різняться! У совєцьких російськомовних здебільшого чуємо «Ура! Пабєда!», а в тих, що мають українське походження — скорботу і сум за синами, що не повернулися з війни. Пригадайте лишень пісню, яку співає Білоножко, зі словами «половина села гуляє, половина в землі лежить…».
Щоб не бути голослівним, наведу ще й кілька текстів українських пісень про війну, написаних у повоєнні роки, від яких у мене просто «мурашки по тілу», коли їх виконує Черкаський народний хор чи Поліський ансамбль пісні і танцю «Льонок»:
Степом, степом йшли у бій солдати.
Степом, степом — обрій затягло.
Мати, мати стала коло хати,
А навкруг в диму село.

Степом, степом розгулись гармати,
Степом, степом — клекiт нароста...
Степом, степом падають солдати,
А навкруг шумлять жита.

Степом, степом поросли берізки,
Степом, степом сонце розлилось...
Степом, степом — встали обеліски,
А навкруг розлив колось.

Степом, степом — людям жито жати,
Степом, степом даль махне крилом...
Мати, мати жде свого солдата,
А солдат спить вічним сном!

/сл. М. Негоди, муз. А. Пашкевича/

Або:

Де льони-довгуни вилягали
І гордо вставали,
Рахували сини,
Скільки літ їм зозулі кували.
Приспів:
А льон цвіте синьо-синьо,
А мати жде додому сина.

Голубіли льони
Та здригнулось від грому Полісся,
По дорогах війни
Синьоокі сини розійшлися.

Почорніли льони,
Не здавались в полон золотими,
Полягали сини
І вставали із пломеню-диму.

Знов розквітли льони
У Поліськім краю голубому.
Повертались сини,
Як герої до рідного дому.

/сл. В. Юхимовича, муз. І. Сльоти/

А ще є пісні, як от «Фронтові побратими», «Ой, то не зима», «Стоїть над Волгою курган» та багато інших. То чому вони не звучали з гучномовців у центрі міста цього дня? Чи тим, хто «крутили» оту совєччину, забракло часу в інтернеті знайти українські пісні, чи це був такий наказ «згори»?
Отже, знову нам намагаються втовкмачити неправильну версію історії. Бо український народ — НЕ ПЕРЕМОЖЕЦЬ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ! Скажіть, де тут наша перемога? Чи Україна стала після цього незалежною? Змінювалися лише окупанти. Згадайте необстріляних «чорнопіджачників», яких, за наказом Жукова, беззбройних було кинуто на німецькі дзоти під час форсування Дніпра! Ніхто ні від кого не визволяв Україну, а воювали за її загарбання. Один літній чоловік сказав свого часу: «Тіштеся, тіштеся. Москалі німців побили і за нас візьмуться...».
Так, Україна заплатила велику ціну у цій війні, але Червона армія не боролася за вільну Україну! Вона боролася за Україну для Москви. Боролися за незалежну Україну тільки ті, які пішли ЗА ЦЕ воювати. А саме — ОУН, УПА та інші збройні формування українського націоналістичного руху. Все решта — це фейк і брудна брехня! Вивчаймо історію самостійно, думаймо, аналізуймо.
Тож, шановні українці, у своєму важкому самоусвідомленні й усвідомленні місця українців у Другій світовій вас чекає дуже важке прозріння: Україна не стала переможцем у цій війні. Україна була в черговий раз переможена й окупована, як і Українська народна республіка у 20 роках минулого століття. За рахунок крові і ресурсів українців Москва здобула собі перемогу. І ще. Ніхто не боровся проти якогось міфічного нацизму. Москва із Берліном почали цю Світову війну Пактом Молотова–Ріббентропа і поділом Польщі. А світ виявив до цього байдужість. І за це поплатився 50-ма мільйонами життів!
Й останнє. Святкування якої перемоги відбувалося 9 травня, якщо окуповані Крим і Донбас, якщо сьогодні й надалі гинуть у війні з московськими окупантами найкращі українські сини? Ні, шановні, Перемога у нас ще попереду — Українська Перемога!

Вадим ШАПОШНІКОВ

 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.