Не тих назвали «Самопоміч»

В українському політикумі відбуваються знакові речі. Нещодавно Президент у своєму щорічному посланні до парламенту заявив, що найкращим критиком самого себе є він сам. Мабуть, цілком логічним продовженням могла б стати заява Прем’єр-міністра під час «веселої» так званої години запитань до уряду в парламенті про те, що найкращим контролером уряду є сам уряд.

А тому, шановні українці, парламентарі-«свободівці» разом  з однодумцями, вам потрібно вгомонитись. Ніякі тимчасові слідчі комісії, депутатські групи з розслідувань зловживань, у парламенті і поза ним нікому не потрібні. Та й, зрештою, реформувати МВС, судову систему, проводити люстрацію нема ніякої потреби. Адже, за логікою, злодії і хабарники самі себе спіймають, засудять, посадять до в’язниці, корупціонери самі себе звільнять з державних посад, така собі своєрідна інтерпретація «самопомочі» або, якщо завгодно, акція «Допоможи собі сам». 

Отже, шановні українці і жителі України, перейматися державними справами вам не варто. Вихід знайдено! Проте не здивуюсь, якщо незабаром хтось із Міністерства охорони здоров’я чи якої іншої державної установи вам натякне про існування трансплантації. Оскільки саме продаж органів, може стати тим, чи не єдиним при наших доходах рятівним колом, яке допоможе нам всім сплатити платіжки за газ, електроенергію та іншу комуналку найближчими місяцями.

Тому, я так розумію, поки маємо по дві нирки, можемо дозволити собі голосувати на виборах за критерієм найприємніших обіцянок, спостерігати за «радісними» урядовими звітами, геніальними прем’єрами-рятівниками, які набагато краще вміють перерозподіляти бюджет по кишенях, наповнювати його за рахунок грабунку пенсіонерів та інших «незахищених», ніж реанімувати реальний сектор економіки.

А ще нам бажано було б знайти якесь «оригінальненьке» виправдання продажу стратегічних державних підприємств, землі сільськогосподарського призначення, вимиранню безлічі сіл та занепаду невеликих містечок внаслідок «добровільного» об’єднання громад, і можна лягати спати спокійно, правда без надії прокинутися. Перепрошую за сарказм. 

Віталій ГОРДІЄНКО,

член комітету Київської обласної організації ВО «Свобода»