Про декомунізацію назв вулиць у Борисполі

8 червня топонімічна комісія, яка діє при Бориспільській міській раді, на своєму черговому засіданні вирішила підготувати матеріали на перейменування деяких вулиць міста Борисполя. До списку назв, які мають бути змінені вже найближчим часом, увійшли 52 назви вулиць, названих на честь діячів комуністичного режиму та символіки тоталітарної доби, а також — пов’язані з країною-агресором.

 

Варто зазначити, що ідея перейменувати вулиці в місті — не нова. Публікації у місцевій пресі з закликами позбутися комуністичних назв почали з’являтися вже у перші роки Незалежності України. Топонімічна комісія ще в 2007 році розробила переліки назв — як тих, що мають бути прибрані з мапи міста, так і тих, що мають з’явитися замість них.  З того часу ці списки неодноразово змінювалися і доповнювалися. Але на практиці справи йшли надто повільно. Вдалося змінити назви лише двох вулиць («Косіора» на «Миколи Карпенка», «Радянська» на «Героїв Небесної Сотні»). І лише цього року справа перейменування активізувалася. 9 квітня був прийнятий, а 21 травня набув чинності Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Частина 1 ст. 3 Закону: «Пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом». До символіки комуністичного тоталітарного режиму Закон відносить, зокрема, назви «…населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, […] річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури)». Український інститут національної пам’яті оприлюднив перелік понад 60-ти вибраних осіб зі стислими біографічними довідками, які причетні до боротьби проти незалежності України, організації Голодомору та політичних репресій, які своїми діями чи бездіяльність призвели до масових людських втрат і матеріальних збитків. Цей список може бути неповним і остаточним, але він є орієнтовним для використання місцевими органами влади, які мають здійснювати перейменування.

Тобто, питання перейменовувати чи ні вже не стоїть. Питання відкрите лише, які назви мають прийти на заміну. Тут кожне місто чи село вправі вирішувати самостійно — повернути історичну (докомуністичну назву), найменувати вулицю чи інший об’єкт іменем котрогось із діячів місцевого, всеукраїнського чи світового масштабу, визначної події чи явища,  чи надати назву, що відображає якусь місцеву специфіку тощо. За схожою послідовністю буде здійснюватися перейменування у Борисполі. У першу чергу пропонується повернути вулицям їх історичні назви. Працівники Бориспільського музею вже давно зібрали і систематизували назви вулиць, що побутували в Борисполі до середини минулого століття. У закладі є схематичний план міста, розроблений Є. Панкевичем у 1996 році, де поряд із сучасними вказані докомуністичні назви вулиць. Перелік історичних назв вулиць із прив’язкою до сучасних був опублікований у 2002 році у книзі «Історія рідного краю» та у 2008 — у книзі «Бориспіль у роки Голодомору. В серцях і пам’яті (1932–1933 рр.)», а у 2013 році у І-му випуску альманаху «Бориспільський край» опублікована стаття Т. Гойди зі спробою пояснити походження кожної історичної назви вулиці. 9 із цих назв свого часу отримали назви на честь комуністичного режиму та його діячів, а тому є можливість повернути їх на бориспільську мапу. Інші ж історичні назви, як, наприклад, Груздівка (Шевченка), Йовивка (Пушкіна), Олексянка (Коцюбинського)  тощо, залишаються у нашій пам’яті.

Решта вулиць, що отримали свої назви вже після Другої світової війни на честь комуністичного режиму та його діячів, отримає назви на честь видатних бориспільців, всеукраїнських діячів, загиблих учасників війни на сході України, тощо. На виконання рекомендацій топонімічної комісії, працівники Бориспільського державного історичного музею підготували перелік з 52 вулиць, які будуть перейменовані, та короткі біографічні довідки про осіб, імена яких пропонується надати «декомунізованим» вулицям. Цей перелік наданий для ознайомлення і опрацювання кожному члену топонімічної комісії. Кожен свідомий мешканець міста може внести свої зауваження та пропозиції до цього переліку.

Ярослав КОСТІН,

старший науковий працівник Бориспільського державного історичного музею

 

Перелік назв бориспільських вулиць, що підлягають перейменуванню, публікуватиметься у наступному числі газети.